Новосілка (Деражнянська міська громада)
село Новосілка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Покрита кригою річка Вовчок у с. Новосілка | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Хмельницький район | ||||
Громада | Деражнянська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA68040150230072654 | ||||
Облікова картка | Новосілка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1404 | ||||
Населення | 534 | ||||
Площа | 1,51 км² | ||||
Густота населення | 353,64 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32240 | ||||
Телефонний код | +380 3856 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°14′43″ пн. ш. 27°19′15″ сх. д. / 49.24528° пн. ш. 27.32083° сх. д.Координати: 49°14′43″ пн. ш. 27°19′15″ сх. д. / 49.24528° пн. ш. 27.32083° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
278 м | ||||
Водойми | річка Вовчок | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32200, Україна, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Деражня, вул. Миру, 37 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Новосі́лка — село в Україні, у Деражнянській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 534 особи.
Історія[ред. | ред. код]
У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Новосілка з присілками Дерашів, Коричинці та іншими були в управлінні Яна Одровонжа за 1000 марок[1].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Деражнянської міської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Деражнянського району, село увійшло до складу Хмельницького району[3].
Символіка[ред. | ред. код]
Затверджена 22 червня 2017р. рішенням №6 сесії сільської ради. Автор - І.Д.Янушкевич.
Герб[ред. | ред. код]
Щит підвищено перетятий і напіврозтятий. В першій зеленій частині справа половина срібного колеса, супроводжувана згори золотим сяючим сонцем з шістнадцятьма променями, зліва – двома золотими колосками в балку, лівий вищий. В другій лазуровій частині золотий хрест, на якому срібний Покров із золотими грецькими хрестами. Третя частина сім разів перетята золотим і чорним.
Прапор[ред. | ред. код]
Квадратне полотнище розділене вертикально в співвідношенні 2:1 на дві частини – древкову синю і вільну, поділену горизонтально на вісім рівновеликих смуг, жовтих і зелених поперемінно. На синій смузі білий Покров з трьома жовтими грецькими хрестами, над яким жовте сяюче сонце з шістнадцятьма променями, під Покровом – три вертикальних жовтих колоски, поставлених в ряд
Костел Святої Трійці[ред. | ред. код]
Власником села на межі XVIII—XIX століть був руський воєвода Ян Кіцький. Серед його проектів по переплануванню Новосілки було і спорудження костелу (крім того, він переніс на нове місце дерев'яну церкву та почав будувати палац). За 1797—1798 роки храм було споруджено. Самого воєводу після смерті поховали у склепі всередині костелу. За радянських часів у культовій споруді розмістили колгоспний склад. Богослужіння поновились у середині 1990-х років[4].
Постаті[ред. | ред. код]
- Крапп Іван Олександрович (1985—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 41 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Сергій Єсюнін, Віра Шпильова. Ігор Западенко, Олексій Тимощук, Тетяна Колесниченко. Маршрут №4 «Сиве Побужжя» // Туристичні маршрути Хмельниччини. — Хмельницький : ТОВ «Поліграфіст-2», 2013. — С. 82-83. — ISBN 978-966-1502-60-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Новосілка.
- Nowosiółka (5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 275. (пол.) — S. 275—276. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|