Ноє Бург (Відень)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ноє Бург

48°12′19″ пн. ш. 16°21′52″ сх. д. / 48.20530000002777626° пн. ш. 16.36470000002777780° сх. д. / 48.20530000002777626; 16.36470000002777780Координати: 48°12′19″ пн. ш. 16°21′52″ сх. д. / 48.20530000002777626° пн. ш. 16.36470000002777780° сх. д. / 48.20530000002777626; 16.36470000002777780
Країна  Австрія[1][2]
Розташування Внутрішнє місто[1][2]
Тип замок[1] і шато[2]
Стиль неокласицизм
Архітектор Готфрід Земпер
Ноє Бург. Карта розташування: Австрія
Ноє Бург
Ноє Бург
Ноє Бург (Австрія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ноє Бург (Новий замок) — частина Віденського Гофбурга та монументального Кайзерфоруму, який Готфрід Земпер і Карл Фрайхер фон Газенауер спланували та частково збудували для імператора Франца Йосифа в 1869 році.

Південно-східне крило Ноє Бургу

Опис[ред. | ред. код]

Ноє Бург (у центрі праворуч на малюнку) утворив Кайзерфорум із подвійним крилом навпроти

Після того, як з 1871 року почали будувати два придворні музеї, в 1881 році імператор схвалив будівництво «гофбурзького крила проти Кайзергартену», яке офіційно називалося Ноє Бург або Новий замок. Після смерті Газенауера, в 1894-97 роках його учні Бруно Грубер і Отто Хофер, в 1897-99 роках державні службовці Еміль фон Фьорстер і Юліан Нідзельський більш-менш вдало керували будівництвом до 1899 року, а Фрідріх Оман був призначений архітектором Гофбурга. Крім усього іншого, він зміг побудувати скляний будинок у Бурггартені.

Будівництво стало дуже дорогим через місцеві природні умови. Фундаменти довелося копати до 25 метрів, оскільки ділянка була на розпушеній ділянці колишніх міських ровів і підземних оборонних систем. Для цих фундаментів використано пористу силікатну цеглу. Частини несучого кам'яного фасаду, які особливо піддаються навантаженню, виготовлені з твердого каменю Вьоллерсдорфер. Основа зроблена з білого вапняку з Дуна-Алмаш поблизу Сютто на захід від Естергома в Угорщині. Облицювання кладки складається з крейдяного карстового вапняку з Марзани в Істрії, з острова Брач, Хорватія. Олександр Нер робив у замку численні слюсарні та ковані роботи[3].

У 1906 році імператор Франц Йосиф призначив свого племінника та спадкоємця престолу Франца Фердинанда протектором будівництва замку. Фрідріха Омана змінив Людвіг Бауман, який вів будівництво до 1923 року, але так і не зміг його завершити.

  • Двоголовий орел з імператорською короною на виступі
    Двоголовий орел з імператорською короною на виступі
  • Задня частина будівлі
    Задня частина будівлі
  • Внутрішній двір
    Внутрішній двір
  • Замок зі святковим освітленням
    Замок зі святковим освітленням
  • Деталі замку
    Деталі замку
  • Площа Героїв з висоти пташиного польоту у 1900 році
    Площа Героїв з висоти пташиного польоту у 1900 році

Скульптурні композиції[ред. | ред. код]

Статуя «Bajuware» Антона Бренека

Фасад, що виходить на Гельденплац, прикрашають 20 скульптур персонажів австрійських історій, які були створені між 1895 і 1901 роками за альбомами Альберта Ільга (список зліва направо):[4]

  1. Йоганн Шерпе: Маркоман
  2. Вільгельм Зайб: Римський солдат
  3. Антон Бренек: Баювар
  4. Карл Кундман: Посланець віри
  5. Йоган Колоц: Слав
  6. Едмунд фон Гельмер: Франконський граф
  7. Рудольф Вейр: Мадяри
  8. Віктор Тільгнер: Хрестоносці
  9. Йозеф Валентин Кассін: Моряк
  10. Штефан Шварц: Лицар
  11. Едмунд Гофман фон Аспернбург: Магістр
  12. Гуго Хердтль: Купець
  13. Еммеріх Олексій Свобода вікінгів: Громадян
  14. Вернер Девід: Шахтар
  15. Антон Шмідгрубер: Ландскнехт
  16. Франц Кох: Солдат Валленштейна
  17. Антон Бренек: Поле 1683
  18. Ріхард Кауффунген: Громадянин Відня 1683 р
  19. Антон Пауль Вагнер: Звільнений селянин
  20. Йоганн Зільбернагль: Тіроль 1809

Сьогоднішнє використання[ред. | ред. код]

Lageplan der Trakte in der Hofburg
Festsaaltrakt (12), Neue Burg (14) і Corps de Logis (15) в ансамблі Хофбурга

У Ноє Бурзі розташовано декілька музеїв. Ліворуч від мезоніну знаходиться читальний зал Австрійської національної бібліотеки з колекцією папірусу та музеєм папірусу в мезоніні над ним.

Музей Ефеса розташовано в лівій частині Нового Замку. З 10 листопада 2018 року в будівлі розташований Будинок історії Австрії (HGÖ).[5][6] На першому поверсі знаходиться колекція старовинних музичних інструментів.

До всіх цих музеїв можна потрапити через головний вхід Ноє Бургу. Велика тераса (балкон) площею приблизно 250 м² над порталом, на якому Адольф Гітлер оголосив про «Анексію Австрії» Німецьким Рейхом в 1938 році, є частиною Будинку історії Австрії і наразі не відкрита для відвідування.

Окремо в головному крилі знаходяться Всесвітній музей і Хоф'єгер і збройова палата (одна з найважливіших колекцій зброї у світі).

Бальне крило з бальним залом площею 1000 м² належить до конференц-центру Хофбург.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. ↑ а б в archINFORM — 1994.
  3. ↑ Земанн, Роберт; Сумсбергер, Герберт (1999). Віденські кам'яні стежки, геологія великого міста. с. 33—36. ISBN 3-85447-787-2.
  4. ↑ Дехіо Відень. 1-й район — Внутрішнє місто, Горн/Відень 2007, С. 459
  5. ↑ orf.at: Haus der Geschichte öffnet bei freiem Eintritt. Стаття 10 листопада 2018 р.
  6. ↑ Das Haus der Geschichte Österreich (hdgö) eröffnet am 10. November 2018!. Повідомлення OTS від 4 травня 2018 р., цитоване 10 листопада 2018 р.

Література[ред. | ред. код]

  • Гюнтер Бухінгер, Герд Піхлер та інші: Дехіо Відень. 1-й район — Внутрішнє місто. Бергер. Горн/Відень 2007, ISBN 978-3-85028-366-3, С. 453—464
  • Маргарет Готфрід: Імперський форум у Відні. Утопії між Хофбургом і Музейним кварталом. Видавництво Бьохлау, Відень 2001, ISBN 3-205-99196-6
  • Альфонс Лгоцький: Історія будівництва музеїв і Нового замку. Видавництво Фердинанда Бергера, Відень 1941
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ноє_Бург_(Відень)&oldid=39433916