Но Сін Йон
| Но Сін Йон кор. 노신영 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 18 лютого 1985 — 26 травня 1987 | |||
| Президент: | Чон Ду Хван | ||
| Попередник: | Сін Бьон Хьон | ||
| Наступник: | Лі Хан Гі | ||
| Народження: |
28 лютого 1930[1] Kangsod, Нампхо, Південна провінція Пхьонан, Корейське генерал-губернаторство, Японська імперія, Японія | ||
| Смерть: |
21 жовтня 2019 (89 років) Сеул, Південна Корея | ||
| Країна: | Південна Корея | ||
| Освіта: | Kentucky State Universityd і Сеульський національний університет | ||
| Діти: | No Hye-gyeongd, Kyongsoo Lhod і Q56839869? | ||
Но Сін Йон (кор. 노신영, 盧信永, No Sin-yeong, No Sin-yŏng; 28 лютого 1930 — 21 жовтня 2019) — корейський розвідник, дипломат і політик, міністр закордонних справ, голова Агентства планування національної безпеки, вісімнадцятий прем'єр-міністр Республіки Корея.
Народився в Кансо (сучасна північнокорейська провінція Південна Пхьонан). 1949 року Но переїхав до Сеула. 1954 він закінчив юридичний факультет Сеульського національного університету, а 1955 — Університет штату Кентуккі, здобувши ступінь магістра.
У листопаді 1955 року розпочав працювати в міністерстві закордонних справ і торгівлі Республіки Корея. 1968 був призначений на посаду консула Південної Кореї в Лос-Анджелесі (США). 1972 року Но Сін Йон став консулом у Нью-Делі (Індія), а від 1973 року — послом своєї країни в Індії. 1976 року його було призначено на посаду заступника міністра закордонних справ і постійним представником Південної Кореї в Женеві (Швейцарія)[2]. Від 2 вересня 1980 до 1 червня 1982 року очолював міністерство закордонних справ[3]. Від 2 червня 1982 до 18 лютого 1985 року обіймав посаду директора Агентства планування національної безпеки.
Від лютого 1985 до травня 1987 року Но Сін Йон очолював Уряд Республіки Корея[2]. Після відставки займався викладацькою діяльністю, був професором Університету Корьо, а також обіймав інші громадські посади.
21 жовтня 2019 року Но Сін Йон помер у сеульській лікарні[4].
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ а б 국무조정실 | 국무총리 | 역대총리소개. web.archive.org. 25 липня 2017. Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 9 серпня 2020.
- ↑ Former MinistersMinistry of Foreign Affairs, Republic of Korea. www.mofa.go.kr. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 9 серпня 2020.
- ↑ 노신영 전 국무총리 별세 (кор.). www.hani.co.kr. 22 жовтня 2019. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
| 1948-1954 |  | |
|---|---|---|
| Від 1960 | Хо Джон • Чан Мьон • Чан До Йон • Сон Йо Чхан • Пак Чон Хі • Кім Хьон Чхоль • Чхве Ду Сон • Чон Іль Гвон • Пек Ту Джин • Кім Джон Пхіль • Чхве Гю Ха • Сін Хьон Хвак • Пак Чхун Хун • Нам Док У • Ю Чхан Сун • Кім Сан Хьоп • Чін Ий Джон • Сін Бьон Хьон • Но Сін Йон • Лі Хан Гі • Кім Джон Ньоль • Лі Хьон Дже • Кан Йон Хун • Но Дже Бон • Чон Вон Сік • Хьон Син Джон • Кім Йон Сам • Лі Хве Чхан • Лі Йон Док • Лі Хон Гу • Лі Су Сон • Го Гон • Кім Джон Пхіль • Пак Тхе Джун • Лі Хан Дон • Чан Сан • Чан Де Хван • Кім Сок Су • Го Гон • Лі Хе Чхан • Хан Мьон Сук • Хан Док Су • Хан Син Су • Чон Ун Чхан • Кім Хван Сік • Чон Хон Вон • Лі Ван Гу • Хван Кьо Ан • Ю Іль Хо • Лі Нак Йон • Чон Се Гюн • Кім Бу Гьом • Хан Док Су | |
