Корейське генерал-губернаторство
| Корейське генерал-губернаторство | |
|---|---|
| Тип | колонія колишня адміністративно-територіальна одиницяd і політична одиницяd |
| Столиця | Кейдзьо |
| Площа | 150 000 км² |
| Історія | |
| • Попередник | Корейська імперія |
| • Створено | 29 серпня 1910 |
| • Розпущено | 12 вересня 1945[1] |
| • Наступник | United States Army Military Government in Koread і Радянська цивільна адміністрація |
| Входила до складу | Японська імперія |
| Адміністративні регіони | Keiki Prefectured, Chūsei-hoku Prefectured, Chūsei-nan Prefectured, Zenra-hoku Prefectured, Zenra-nan Prefectured, Keishō-hoku Prefectured, Keishō-nan Prefectured, Kōkai Prefectured, Heian-nan Prefectured, Heian-hoku Prefectured, Kōgen Prefectured, Kankyō-nan Prefectured, Kankyō-hoku Prefectured |
| Країна | |



Коре́йське генера́л-губерна́торство (яп. [朝鮮総督府], ちょうせんそうとくふ, Чьōсен сōтоку-фу) — адміністративно-територіальна одиниця Японської імперії в 1910—1945 роках в Кореї й прилеглих островах, генерал-губернаторство.
Створене 1 жовтня 1910 після японської анексії Кореї. Військово-колоніальна установа. Попередником було Корейське генерал-резиденство, засноване японською стороною після підписання другого японсько-корейського договору про співробітництво 1905 року. Поєднувало функції генерал-резиденства та ліквідованого корейського уряду. Очолювалося генерал-губернаторами, які призначалися винятково з числа японських генералів або генерал-лейтенантів армії чи флоту; вони були повноважними управителями Кореї у цивільних і військових справах, очолювали законодавчу, виконавчу і судову владу. Адміністративний центр і резиденція генерал-губернатора розташовувалася в місті Кейджьо (сучасний Сеул). Уряд генерал-губернаторства складався з 5 управлінь: загальних справ, внутрішніх справ, доходів, економіки і судових справ. Ним підпорядковувалося ще 9 відділів, зокрема поліцейський і тимчасовий земельний. Територія поділялася на 13 провінцій. Японська колоніальна влада проводила модернізацію Корейського півострова, але одночасно займалася асиміляцією етнічного корейського населення (японізація і зміна змісту освіти, навязування міфу про «спільне японсько-корейське походження», примусова реєстрація корейців за японськими іменами, обмеження сфери вжитку корейської мови), впровадила заборони на вільний друк, свободи зібрань тощо. Після корейського національного повстання 1 березня 1919 року стиль управління формально пом'якшили, дозволивши цивільним особам займати посади у генерал-губернаторстві, проте асиміляційний курс не змінювався. В ході японсько-китайської війни (1937—1945) і війни на Тихому океані (1941—1945) генерал-губернаторство слугувало ресурсно-сировинним додатоком Японії; з нього вивозили ліс, метали, сільськогосподарську продукцію, робочу і військову силу. Ліквідоване 28 вересня 1945 року після поразки Японії у Другій світовій війні та здачі Кореї американським окупаційним військам.
- З 22 січня по 15 серпня 1945 року перебувало під захистом 17-го фронту Імперської армії Японії.
Генерал-губернатори Кореї (яп. 【朝鮮総督】, ちょうせんそうとく, Чьōсен сōтоку).
- Терауті Масатаке (16 жовтня 1910 — 14 жовтня 1916);
- Хасеґава Йошімічі (16 жовтня 1916 — 12 серпня 1919);
- Сайто Макото (13 серпня 1919 — 10 грудня 1927);
- в.о. Уґакі Кадзушіґе (15 квітня 1927 — 1 жовтня 1927);
- Яманаші Хандзо (10 грудня 1927 — 10 серпня 1929);
- Сайто Макото (17 серпня 1929 — 17 червня 1931);
- Уґакі Кадзушіґе (17 червня 1931 — 5 серпня 1936);
- Мінамі Джіро (5 серпня 1936 — 29 травня 1942);
- Коїсо Куніакі (29 травня 1942 — 22 липня 1944);
- Абе Нобуюкі (24 липня 1944 — 28 вересня 1945).
- Корейське генерал-губернаторство // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.
- 浅野豊美 『帝国日本の植民地法制』 [Юридична система в колонія Японської імперії]. — 名古屋: 名古屋大学出版会, 2008. ISBN 4-815-80585-7
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корейське генерал-губернаторство