Корейське генерал-губернаторство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4. Корейське генерал-губернаторство.
Резиденція генерал-губернаторів (Сеул). Знесена корейцями у 1995—1996 як пам'ятник іноземного панування.
Історія Кореї
Korea unified vertical.svg
Доісторична Корея
Кочосон, Чінгук
Ранні корейські королівства
Пуйо, Окчо, Тон'є, Самхан, Конфедерація Кая
Три королівства
Когурьо, Пекче, Сілла
Об'єднане Сілла, Пархе
Пізні три королівства
Корьо: Кіданьські війни, Монгольські вторгнення
Чосон: Імджинська війна
Корейська імперія
Генерал-резиденти
Під контролем Японії:
Генерал-губернатори, Тимчасовий уряд Республіки Корея
Розділена Корея:
Корейська війна, Північна, Південна Корея
Хронологія, Військова історія, Список монархів

Портал «Корея»

Коре́йське генера́л-губерна́торство (яп. 【朝鮮総督府】, ちょうせんそうとくふ, Чьōсен сōтоку-фу) — адміністративно-територіальна одиниця Японської імперії в 19101945 роках в Кореї й прилеглих островах, генерал-губернаторство.

Опис[ред. | ред. код]

Печатка японськго уряду в Кореї

Створене 1 жовтня 1910 року після японської анексії Кореї. Військово-колоніальна установа. Попередником було Корейське генерал-резиденство, засноване японською стороною після підписання другого японсько-корейського договору про співробітництво 1905 року. Поєднувало функції генерал-резиденства та ліквідованого корейського уряду. Очолювалося генерал-губернаторами, які призначалися винятково з числа японських генералів або генерал-лейтенантів армії чи флоту; вони були повноважними управителями Кореї у цивільних і військових справах, очолювали законодавчу, виконавчу і судову владу. Адміністративний центр і резиденція генерал-губернатора розташовувалася в місті Кейджьо (сучасний Сеул). Уряд генерал-губернаторства складався з 5 управлінь: загальних справ, внутрішніх справ, доходів, економіки і судових справ. Ним підпорядковувалося ще 9 відділів, зокрема поліцейський і тимчасовий земельний. Територія поділялася на 13 провінцій. Японська колоніальна влада проводила модернізацію Корейського півострова, але одночасно займалася асиміляцією етнічного корейського населення (японізація і зміна змісту освіти, навязування міфу про «спільне японсько-корейське походження», примусова реєстрація корейців за японськими іменами, обмеження сфери вжитку корейської мови), впровадила заборони на вільний друк, свободи зібрань тощо. Після корейського національного повстання 1 березня 1919 року стиль управління формально пом'якшили, дозволивши цивільним особам займати посади у генерал-губернаторстві, проте асиміляційний курс не змінювався. В ході японсько-китайської війни (19371945) і війни на Тихому океані (19411945) генерал-губернаторство слугувало ресурсно-сировинним додатоком Японії; з нього вивозили ліс, метали, сільськогосподарську продукцію, робочу і військову силу. Ліквідоване 28 вересня 1945 року після поразки Японії у Другій світовій війні та здачі Кореї американським окупаційним військам.

Військо[ред. | ред. код]

Генерал-губернатори[ред. | ред. код]

Генерал-губернатори Кореї (яп. 【朝鮮総督】, ちょうせんそうとく, Чьōсен сōтоку).

  1. Тераучі Масатаке (16 жовтня 1910 — 14 жовтня 1916);
  2. Хасеґава Йошімічі (16 жовтня 1916 — 12 серпня 1919);
  3. Сайто Макото (13 серпня 1919 — 10 грудня 1927);
    в.о. Уґакі Кадзушіґе (15 квітня 1927 — 1 жовтня 1927);
  4. Яманаші Хандзо (10 грудня 1927 — 10 серпня 1929);
  5. Сайто Макото (17 серпня 1929 — 17 червня 1931);
  6. Уґакі Кадзушіґе (17 червня 1931 — 5 серпня 1936);
  7. Мінамі Джіро (5 серпня 1936 — 29 травня 1942);
  8. Коїсо Куніакі (29 травня 1942 — 22 липня 1944);
  9. Абе Нобуюкі (24 липня 1944 — 28 вересня 1945).

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Корейське генерал-губернаторство // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.
  • 浅野豊美 『帝国日本の植民地法制』 [Юридична система в колонія Японської імперії]. — 名古屋: 名古屋大学出版会, 2008. ISBN 4-815-80585-7

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корейське генерал-губернаторство