Нємкін Володимир Християнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нємкін Володимир Християнович

Нємкін Володимир Християнович
Народження 5 (17) травня 1857
Смерть 16 (29) вересня 1908 (51 рік)
Поховання Івано-Усікновенське кладовище
Країна Російська імперія
Навчання Інститут цивільних інженерівd
Діяльність архітектор
Праця в містах Харківська губернія
Архітектурний стиль необароко, неоросійський і неовізантійський
Найважливіші споруди Озерянський храм, Миколаївський собор, Катерининська церква, Борисо-Глібський монастир (Водяне) і Церква Архістратига Михаїла (Охтирка)
Вчене звання професор
Заклад НТУ «ХПІ»
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня
CMNS: Нємкін Володимир Християнович у Вікісховищі

Нє́мкін Володи́мир Христия́нович (5 травня 1857, Харків, Російська імперія — 16 вересня 1908, Харків, Російська імперія) — український архітектор і педагог.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Харкові 5 травня 1857 року в дворянській сім'ї. Батько — надвірний радник у відставці Християн Іванович Нємкін, проживав в Харкові з 1820-х років, з 1827 р — викладач Харківського інституту шляхетних дівчат, вийшов у відставку в 1840 р, помер в 1873 р. Мати — Ганна Миколаївна Протопопова, дочка харківського чиновника дворянського походження. Брат — Микола, 1853 р.н., закінчив Харківський університет, працював лікарем.

Навчався в 3-й чоловічій гімназії в Харкові. У 1880—1985 рр. навчався в Петербурзькому Будівельному училищі (надалі Інститут цивільних інженерів), яке закінчив зі званням цивільного інженера.

Був направлений на роботу до Харкова помічником губернського архітектора Б. С. Покровського.

У 1885 році призначений на посаду єпархіального архітектора, що звільнилася у зв'язку зі смертю Ф. І. Данилова.

У 1886—1906 рр. поєднував роботу єпархіального архітектора з викладанням архітектурного креслення і малювання в Харківському технологічному інституті (на посаді професора).

У 1904 р. підготував до друку «Альбом іконостасів різних стилів» і «Технічні поради для церковно-будівельних комітетів», проте, чи були вони видані — не встановлено.

Нємкін жив у будинку на колишній вулиці Кінній (нині вул. Богдана Хмельницького, 18), побудованому за його проєктом для купця Бухарова, а потім у власному флігелі, спорудженому у дворі того ж будинку. Будинок і флігель збереглися, їхній вигляд спотворений пізнішими перебудовами.

У 1905 р. Нємкін захворів та виїхав до Криму для лікування. Перший час посаду єпархіального архітектора виконував В. В. Величко, який працював до цього помічником Нємкіна. З 25 жовтня 1905 р. обов'язки єпархіального архітектора виконував В. Н. Покровський (згодом він був єпархіальним архітектором).

У 1907 р. Нємкін пішов у відставку за станом здоров'я.

Нємкін помер 16 вересня 1908 р., похований у фамільному склепі на Івано-Усікновенському кладовищі Харкова.

Творчість[ред. | ред. код]

В Харкові В. Х. Нємкін спроектував багато будинків, які на сьогодні мають статус пам'яток архітектури:

В. Х. Нємкін є автором численних храмових споруд в Харківській області (Богодухівський, Зміївський, Волчанський, Валківський, Куп'янський, Ізюмський райони), в Київській і Сумській областях.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]