Ніколенко Ольга Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколенко Ольга Миколаївна
Народилася 11 травня 1966(1966-05-11) (54 роки)
Полтава
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українка
Діяльність науковиця
Alma mater КДПІ імені Максима Горького
Галузь філологія
Заклад ПНПУ
Звання професор
Ступінь доктор філологічних наук
Науковий керівник Крук Іван Трохимович, Гетьманець Михайло Федосійович
Нагороди

Ольга Миколаївна Ніколенко (нар. 11 травня 1966(19660511), Полтава) — доктор філологічних наук, професор, науковець, педагог[1].

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Ольга Ніколенко народилася в Полтаві.

1987 року закінчила філологічний факультет Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Тоді вчителювала у Полтавській середній школі № 28.

Ольга Ніколенко дістала скерування до аспірантури в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. Науковий керівник — доктор філологічних наук, професор Іван Крук. У 1990-му захистила кандидатську дисертацію на тему «Людина і суспільство в прозі Андрія Платонова».

З 1993 по 1996 рік навчалась у докторантурі Харківського державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Науковий консультант — доктор філологічних наук, професор Михайло Гетьманець. У 1996 р. захистила докторську дисертацію під назвою «Жанр антиутопії в російській літературі XX століття» на спеціалізованій раді Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

Ольга Ніколенко — депутат Полтавської обласної ради п'ятого скликання (2006—2008). Член Української партії честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю[2].

Науково-педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

З 1990 року Ольга Ніколенко працює в Полтавському національному педагогічному університеті імені Володимира Короленка. З 1996-го — завідувач кафедри світової літератури. Керує аспірантурою та докторантурою таких спеціальностей: 10.01.04 — література зарубіжних країн, 10.01.02 — російська література. Під керівництвом Ольги Ніколенко захищено одну докторську дисертацію й понад двадцять кандидатських у галузі літературознавства. Автор близько 20 монографій, понад 350 наукових і науково-методичних статей. Очолює наукову школу «Традиції і новаторство в літературі»[3], яка діє з 1996 р.

Участь у радах та організаціях[ред. | ред. код]

Ольга Ніколенко є членом редколегій всеукраїнських фахових видань: «Філологічні науки: Збірник наукових праць Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка», «Рідний край», «Зарубіжна література в школах України», «Всесвітня література в сучасній школі», «Всесвітня література в школах України».

Автор обласних програм «Болонський процес і вища освіта Полтавщини», «Увічнення пам'яті видатних земляків», затверджених сесією обласної ради.

Член Спілки літераторів Полтавщини, член обласних оргкомітетів Премії імені Івана Котляревського, Премії імені Леоніда Бразова, міських оргкомітетів Премії імені Володимира Короленка, Премії імені Миколи Гоголя.

Кінематографічна діяльність[ред. | ред. код]

З 1988 року Ольга Ніколенко працювала на телебаченні (національні телеканали УТ-1, УТ-2). Створила понад сорок програм циклу «Шкільний екран», присвячених вивченню класичної літератури в школі. Є автором низки передач — «Духовна криниця», «Скарбниця духовної пам'яті», й численних освітніх програм про видатних діячів українського та світового письменства на Національному телебаченні України (1988—2000); причетна до створення випусків програми «Говоримо українською».

2009 року у складі творчої групи Полтавської обласної державної телерадіокомпанії «Лтава» Ніколенко взяла участь у створенні документального фільму «Дороги Гоголя», присвяченого 200-річчю від дня народження Миколи Гоголя (автор сценарію та ведуча). Фільм відзначено Державною премією імені Івана Франка та обласною премією імені Панаса Мирного (2009)[4]. Документальний фільм «Соловецькі в'язні з України. Микола Зеров»[5] (автор сценарію)[6] здобув перше місце на міжнародних кінофестивалях «Дніпро-сінема»[7] та «Відкрий Україну», а також удостоєний Державної премії України імені В'ячеслава Чорновола (2012)[8].

Науково-методична робота для загальноосвітніх закладів України[ред. | ред. код]

Ольга Ніколенко:

  • керівник і автор книжкових серій для вчителів зарубіжної літератури: «Скарбниця словесника», «Авторський урок», «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури» та ін.
  • керівник авторського колективу 6 підручників, а також понад 20 посібників (зокрема мультимедійних) із грифом Міністерства освіти і науки України, які виходили протягом 1998—2015 років (видавництва «Ранок», ВЦ «Академія», «Грамота»[9], «Оріон»). Підручники, створені авторським колективом під керівництвом О. М. Ніколенко, неодноразово перемагали на всеукраїнських конкурсах підручників (2008, 2009, 2012, 2015).
  • голова журі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2001» (Житомир), заступник голови журі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2011» (Полтава), голова журі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2014» (Одеса).

Книжки Ольги Ніколенко відзначені дипломами міжнародних книжкових ярмарків (2004, 2005, 2006). Посібники Ольги Ніколенко «Бароко. Класицизм. Просвітництво» (2003) і «Поезія французького символізму» (2003) визнані найкращими в номінації «Літературознавство» у Всеукраїнському рейтингу «Книга року — 2004».

У 2019 р. довкола підручників авторського колективу Ніколенко О.М. розгорівся скандал. Член авторського колективу, директор Свалявської гімназії Закарпатської обл. Туряниця В. Г., прорушуючи закон, підписала документи для експерта своєму заступникові Загуменновій Н.Ю., за що передбачена кримінальна відповідальність, пов'язана з корупцією[10]. У результаті вони були причетні до до необ'єктивної оцінки підручників: на підручник Ніколенко О.М.було написано відмінний експретний висновок і виставлено максимальну оцінку - 70 балів[11], а підручник конкурентів було дуже низько оцінено [12] .

Крім того, Ніколенко О.М. виявилася ще в центрі одного скандалу, пов'язаного з плагіатом і привласненням собі чужого твору. Вона приписала собі відомий романс "Наталі", написаний про дружину Олександра Пушкіна [13]. Вона цю пісню почула, коли була студенткою Київського педагогічного університету імені М.Горького й поширила чутки, що є її автором. Справжнім автором пісні є Олександр Львович Вратарьов [14].

Участь у створенні державних освітніх стандартів і програм[ред. | ред. код]

У 2010 р. разом з іншими провідними науковцями України взяла участь у розробленні нової «Концепції літературної освіти». Авторський варіант «Концепції літературної освіти» за підписами всіх учасників (Ніколенко О. М., Сулима М. М., Мірошниченко Л. Ф., Кавун Л. І., Таранік-Ткачук К. В. та ін.) був опублікований у журналі «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України», № 7-8 за 2010 рік, с. 2-7. Саме цей варіант обговорювала широка громадськість на Сході, в Центрі й на Заході України[15]. Усі інші варіанти «Концепції» (вони фігурували на сайті МОНМС, в наказі № 58 від 26.01.2011 р. МОНМС та ін.) виходили з чиновницькими поправками, з якими автори не мали нічого спільного. Ідеологічні втручання в текст «Концепції літературної освіти» зроблено поза волею розробників, про що писала періодична преса.

« Особлива роль російської літератури потрапила до Концепції нишком. Деякі тези Концепції літературної освіти, затвердженої напередодні Міністерством освіти, були внесені туди без відома розробників. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу давньої української літератури Микола Сулима, який є одним із розробників концепції. «Теза про особливу роль російської літератури в Концепції літературної освіти з’явилася так би мовити підпільно. Спочатку цю концепцію вивісили анонімно на сайті, потім вона з’явилася під нашими підписами, але я цієї концепції не візував. Коли б мені давали на підпис цей текст, я би відмовився його підписати. Але підпис мій стоїть, і я повинен виправдовуватися, що брав участь у формуванні цієї концепції», – сказав М.Сулима. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту затвердило цього тижня Концепцію літературної освіти. У документі зокрема йдеться про те, що «особлива роль належить російській літературі як художньо-словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким протягом декількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно-культурних цінностей» «

— УНІАН, Особлива роль російської літератури потрапила до Концепції нишком.

Про підміну справжнього тексту «Концепції літературної освіти» в міністерських кабінетах заявив 14 лютого 2011 року Український центр дослідження літератури для дітей та юнацтва (Львів)[16]. ЦДЛДЮ зробив таблицю принципових відмінностей між авторським і чиновницьким текстами «Концепції літературної освіти».

Таблиця принципових відмінностей[ред. | ред. код]

Проект Концепції, представлений Ніколенко О. М. на Громадському обговоренні у Львові від 15.10.2010 Концепція, затверджена Наказом №58 Міністерством освіти і науки від 26.01.2011
«розширенням зв'язків України з іншими країнами та орієнтацією на входження до Євросоюзу» -
«потребою виховання національно свідомого покоління» -
«Нова Концепція літературної освіти спрямована на реалізацію завдань, що стоять перед сучасною загальноосвітньою школою як школою формування нового покоління особистостей з високою гуманітарною і громадянською культурою» «Концепція спрямована на реалізацію завдань, що стоять перед сучасною загальноосвітньою школою як школою формування нового покоління особистостей з високою гуманітарною культурою і громадянською відповідальністю, необхідністю збереження національної ідентичності, духовних ідеалів слов'янства в умовах глобалізації світового простору»
«У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання обов'язково вивчаються „українська література“ та „світова література“» «У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання обов'язково вивчаються „українська література“ та „світова література“. Можливою є інтеграція цих літературних курсів»
«Українська література прищеплює любов до свого народу, до його мови й звичаїв. Література національних меншин України сприяє усвідомленню учнями культурного багатства нашої країни. Світова література прилучає дітей до загальнолюдських цінностей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур» «Українська література плекає любов до мови ї звичаїв українців, в конкретно-образній формі доносить до читача інформацію про своєрідність українських традицій та культури.

Література інших народів, що мешкають в Україні, сприяє усвідомленню учнями культурного багатства нашої країни. Особлива роль належить при цьому російській літературі як художньо-словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким протягом декількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно-культурних цінностей. Світова література прилучає дітей до загальнолюдських цінностей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур»

«Предмет літературної освіти — вершинні твори українського, світового письменства та представників національних меншин України». Предмет літературної освіти — вершинні твори українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що проживають в Україні"
«прилучення учнів до найкращих здобутків українського, світового письменства та представників національних меншин України» «прилучення учнів до найкращих здобутків українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що проживають в Україні»
«в історії української та інших літератур є твори, перевірені часом і багатьма поколіннями, тому в процесі перебудови системи літературної освіти потрібно зберегти цей „золотий“ фонд класики (української, російської та інших народів світу) для вивчення учнями; в курсах літератури національних меншин варто особливу увагу приділити тим авторам, творчість яких увійшла до „золотого“ фонду національної та світової класики, підкреслити значущість їхніх здобутків» в історії української, російської та світової літератури є твори, перевірені часом і багатьма поколіннями, тому в процесі перебудови системи літературної освіти потрібно зберегти цей «золотий» фонд класики (української, російської та інших народів світу) для вивчення учнями; в курсах української, російської та світової літератури варто особливу увагу приділити тим авторам, творчість яких увійшла до «золотого» фонду національної та світової класики, підкреслити значущість їхніх здобутків"
«визначити місце рідної літератури та інших національних літератур у перебігу літературного процесу» «визначити місце української літератури, російської літератури та інших національних літератур у перебігу літературного процесу»

Керівник робочої групи із розроблення Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (галузь «Мови і літератури»), затвердженого Постановою № 1392 Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року; цей стандарт поступово набирав чинності з 1 вересня 2013 року)[17].

О. М. Ніколенко стала керівником авторського колективу навчальної Програми зі зарубіжної літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (затверджена Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 664 від 6 червня 2012 р.). У 2012 р. Програма викликала значний резонанс серед науковців-філологів[18], методистів та вчителів світової літератури через розбіжності в підходах[19], про що з'явилася відповідна стаття на сайті МОН[20].

У процесі громадського обговорення автори-розробники врахували побажання громадськості, про що свідчать численні публікації[21][22].

У 2015 р. Програма із зарубіжної літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів України пройшла повторне громадське обговорення відповідно до наказу № 100 Міністерства освіти і науки України від 6 грудня 2015 р. У навчальну програму із зарубіжної літератури для 5 — 9 класів внесено зміни, затверджені наказом № 585 Міністерства освіти і науки України від 29 травня 2015 р. Програму розвантажено й удосконалено відповідно до побажань учителів (керівник робочої групи в 2015 р. І. В. Мегедь)[23].

Критика[ред. | ред. код]

За твердженням деяких експертів, Концепція літературної освіти орієнтувала загальноосвітню школу на «збереження … духовних ідеалів слов'янства», що було ідеалом «православно-славянской цивилизации» (Д. Табачник)[24]. Ця теза є гаслом, що відбиває реакційну ідеологію «русского мира». Також експерти заявляють, що в Концепції часто йдеться про «тріаду»: українська, російська та світова літератури. Згодом курс «Зарубіжна література» перейменовано на «Cвітова література»[24]. Попри таке бачення науковцями «Концепції літературної освіти», Програма, в основі якої закладено саме цю Концепцію, здобула право на існування.

На початку квітня 2012 року в Київському будинку вчителя відбулася презентація нового проекту програми зі світової літератури авторства Ніколенко. Після його обговорення вчителі звернулися в газету «День», щоб захистити предмет, який може взагалі зникнути з навчальної програми старшокласників:

« ... у новому проекті вивчення курсу світової літератури за 10—11 класи пропонується «втиснути» в 5—9 класи. Вчителі стурбовані тим, що, з одного боку, відбудеться перевантаження програми, з іншого — програма старшої школи не відповідає рівню розвитку дітей 5—9 класів[25]. «

Учителі світової літератури також, схвильовані таким відходом від літературних канонів, звернулись із відкритим листом до міністра освіти, де було проаналізовано читацькі інтереси учнів та шкідливість деяких нововведених творів[26][27].

Серйозні зауваження висловлено й у фаховому експертному висновку кафедри методики викладання російської мови та світової літератури Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.

У відкритому листі вчителів і науковців Чернігова до тодішнього міністра освіти Дмитра Табачника звучить переконання, що з упровадженням нової програми виникнуть штучні проблеми, розв'язання яких затягнеться на роки, спровокуються нові дискусії, які не приведуть до створення якісного продукту, й це може знищити сам предмет:

« І це не сумні прогнози консервативно налаштованих учителів, а реальність, пов’язана з якістю пропонованого проекту навчальних програм із світової літератури, які категорично не задовольняють учителів-словесників прямим ігноруванням принципів науковості, доступності, відповідності віковим особливостям, змістовим наповненням, яке не сприятиме духовному зростанню учнівської молоді (адже створені нашвидкоруч) [28]. «

Освітяни Чернігова також не погоджуються з вивченням історії світового літературного процесу від доби античності до XXI століття протягом двох років (8—9 класи), модерністських і постмодерністських (апокаліптичних) творів у 9-му класі, «бо тут наявне серйозне порушення природовідповідності навчального матеріалу»[28], піддають сумнівам упровадження більшості нових творів у загальноосвітню програму — з багатьох причин, зокрема й тому, що ця більшість, якщо й перекладена українською, то дуже малим накладом, а підручники авторки містять дуже мало самих текстів[28].

У листі також зазначається таке:

« Виклад сутнісної концепції творів у програмі не завжди відповідає їх змісту. Наведемо приклад: твір Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика», поданий у блоці «Сучасна література» для 5-го класу, тематично означений, як «Сила доброти і творчої уяви», супроводжується таким коментарем: «Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі. Доброта і щирість головного героя». На сторінках видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» оприлюднені матеріали емоційної дискусії, яка розгорнулась у січні 2010 року між батьками дітей, котрі прочитали цей твір. Це є цілком природнім, коли обговорюються морально-етичні проблеми будь-якого постмодерністського твору з його децентрованою та ігровою природою[28]. «

Критичне ставлення до чинної Програми звучить і в інтерв'ю Максима Стріхи:

« На жаль, нову програму виліпили фатально поганою. Напевно, навіть не з ідеологічних причин – там просто працювали не найкращі фахівці. Люди фахові зараз якось не дуже хочуть бути колаборантами. Наприклад, все більше моїх друзів усуваються від усіх можливих форм колаборації з владою. За такі завдання беруться тепер переважно люди третього ряду, котрі не можуть зробити добре, навіть якби й хотіли. Історія з програмою зарубіжної літератури – це один з прикладів, який став надбанням ЗМІ. Бо тут вчителі самі вже не витримали та збунтували проти абсурдів, які їм пропонує міністерство «

— Максим Стріха, Ця влада потребує людей, які її обслуговують, а не вчених.

Неодноразово мова йшла про перевантаженість Програми та неузгодженість з іншими шкільними предметами — історією та українською літературою. Зокрема, про це говорить Олександр Каєнко, заслужений учитель України:

« ....сучасні підручники, наприклад для п’ятого класу, обсягом не перевищують 250 сторінок. Тож знову за калькулятор! П’ятий клас: «Пригоди Тома Сойєра» — 296 сторінок, «Поліанна» — 224, «Чарлі і шоколадна фабрика» — 240, «Людвігові Хитрому — ура, ура, ура» — 96, «Машина для здійснення бажань» — 190, «Комета прилітає» — 216, «Капелюх Чарівника» — 224, «Зима чарівниця» — окремим виданням не знайшов. Додамо «дріб’язок» (фольклор, казки, лірику, Сетона-Томпсона, фантастику, статті та запитання), віднімемо зайві ілюстрації, зробимо скидку на шрифти. Як не крути, а за 1500 сторінок...[29] «

Підручник світової літератури авторства Ніколенко також піддали критиці вчителі-практики (зокрема, на методичних об'єднаннях) та користувачі соцмереж як такий, що не містить текстів творів, відсутність яких для учнів 5-6 класів, що навчаються за чинною програмою, не сприяє реалізації поставлених перед учителями проблем. Зауваження до підручника «Світова література, 5 клас» мали й фахівці літературного слова. З-серед них своє невдоволення змістом та перекладами авторки, розміщеними у підручнику, висловив Всеволод Ткаченко:

« Попри те що сама книжка має непоганий поліграфічний рівень і зовнішній вигляд, а до її впорядкування й рецензування було залучено досить-таки широке коло викладачів і науковців, з'ясувалося, що дехто з них, як, наприклад, сама очільниця проекту О. Ніколенко, вперше у своєму житті мали справу з підготовкою такого підручника й перекладами до нього, не маючи ані відповідного досвіду, ані навіть достатнього уявлення, як це треба робити. А були серед авторів і такі, хто до державного завдання поставився й геть легковажно і безвідповідально. Та й обидва рецензенти не усвідомлюють, до чого зводилася їхня роль. Адже переклад хтось мав би зіставити з оригіналом і відреагувати, вибракувавши кепські й незугарні переклади, що, як цілком справедливо вважають занепокоєні батьки, спотворюють уявлення про красне письменство і псують літературний смак школярів «

— Всеволод Ткаченко, Хуторянський кордебалет під верховинами світового письменства.

Максим Стріха дає певне виправдання неякісних підручників, які «штампувалися» швидкими темпами після скасування 12-річної освіти: зокрема, на думку експертів, опублікування підручників обумовлено корупційними схемами за рахунок того, що автори й тодішні очільники МОНУ скористалися нагодами, «які дає стаття Конституції України про безкоштовне забезпечення школярів підручниками»[30].

Щодо критики підручників Ольги Ніколенко з боку Ткаченка та інших члени Всеукраїнської спілки вчителів-словесників написали публічну відповідь[31], а у відповідь на політичні обвинувачення професор Ніколенко написала відкритий лист «Болить серце за Україну»[32][33].

У квітні 2012 року чинну програму зарубіжної літератури негативно оцінили й відомі сучасні українські письменники:

« Я скажу їхньою мовою: блін! Навіщо замість «Маленького принца» та «Фауста» вивчати «Алхіміка» Коельйо? Виховувати тупаків? Є тексти, на яких дітей виховують у всьому світі, і тексти, на яких діти обов'язково виховуються у дискурсі європейському. Араби, китайці та японці мають власне бачення, та й вони не відкидають таких книжок, як «Маленький принц». А ці дебіли… Кого вони виховують з дітей? Рабів? Людина, яка не читала «Маленького принца», буде ідеальним рабом на заводі Ахметова. «

Іван Андрусяк Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти?

« «Заявлені зміни до навчальної програми смішні й абсурдні. Як можна давати двомісячній дитині борщ, якщо вона ще каші не може перетравити? Спочатку слід давати молоко. Тоді – кашу. Відтак – щось важче. Інакше нам загрожує виховати покоління ідіотів, які навчаться добре робити замислений вигляд. «

Любко Дереш Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти?

« Значно дієвішим буде, якщо батьки солідарно не відпустять дітей до школи. Те, що пропонується, – маячня повна. Яка Гавальда? Який прокурений вагон?.. Те, що в когось воно викликає ностальгійні настрої і шансонну естетику, чи те, що чиясь гламурна телиця нічого за Гавальду складнішого «ні асіліла», не значить, що з українських дітей треба робити розумово відсталих. «Гаррі Поттера» вони й самі прочитають, не дурні. І пересування по класах авторів теж пришелепкувате. Все це робиться лише для того, щоб діти перестали читати взагалі, зненавидівши уроки літератури разом із учителькою. Неписьменними рабами легше правити. «

Ірена Карпа Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти?

Головні праці[ред. | ред. код]

Ольга Ніколенко має понад 350 наукових та науково-методичних публікацій, зокрема 17 монографій, посібників та підручників.

  • 1. Ніколенко О. М., Мацапура В. І. Зарубіжна література XIX століття: Посібник / О. М. Ніколенко, В. І. Мацапура. — К.: Видавничий центр «Академія», 1999. — 360 с.
  • 2. Ніколенко О. М., Мацапура В. І. Зарубіжна література. Екзаменаційні питання та відповіді: Посібник. / О. М. Ніколенко, В. І. Мацапура. — К. : Видавничий центр «Академія», 1999. — 128 с.
  • 3. Ніколенко О. М., Куцевол О. М. Сучасний урок зарубіжної літератури: Посібник для вчителя./ О. М. Ніколенко, О. М. Куцевол. — К.: Видавничий центр «Академія», 2003. −285 с.
  • 4. Ніколенко О. М., Бардакова Ю. В. Вивчення поезії XX століття в школі. Р. М. Рільке і Г.Аполлінер: Посібник для вчителя./ О. М. Ніколенко, Ю. В. Бардакова. — Харків: Ранок, 2003. — 268 с.
  • 5. Ніколенко О. М. Романтизм у поезії. Г.Гейне, Дж. Байрон, А.Міцкевич, Г.Лонгфелло: Посібник для вчителя. / О. М. Ніколенко. — Харків: Ранок, 2003. — 176 с.
  • 6. Ніколенко О. М. Поезія французького символізму. Ш.Бодлер, П.Верлен, А.Рембо: Посібник для вчителя / О. М. Ніколенко. — Харків: Ранок, 2003. — 144 с.
  • 7. Ніколенко О. М. Вивчення зарубіжної літератури в 9 класі: Посібник для вчителя / О. М. Ніколенко. — Харків: Ранок, 2003. — Частини 1 (208 с.), 2 (160 с.).
  • 8. Ніколенко О. М. Бароко, Класицизм, Просвітництво: Посібник для вчителя / О. М. Ніколенко. — Харків: Ранок, 2003. — 224 с.
  • 9. Николенко О. Н. Слово в русской поэзии серебряного века / О. Н. Николенко. — Studia Rossica Posnaniensia. — Poznan, 2003. — С. 25—34.
  • 10. Ніколенко О. М. Зарубіжна література. 9 клас: Підручник / О. М. Ніколенко. — Харків: Ранок, 2009. — 356 с.
  • 11. Николенко О. Н. О жанровой природе петербургских повестей Н. Гоголя и московских повестей М. Булгакова / О. Н. Николенко. — Москва: ИМЛИ РАН, 2009. — С. 142—145 (0, 4 д.а.)
  • 12. Николенко О. Н. За белой птицей. Урок культурологического анализа повести Я. Кавабата «Тысячекрылый журавель» / О. Н. Николенко // Русская словесность в школах Украины. — 2009. № 2. — С. 34—38.
  • 13. Ніколенко О. М. Гоголь — одне із наших величезних національних надбань / О. М. Ніколенко // Рідний край. — 2009. — № 1 (20). — С. 112—116.
  • 14. Ніколенко О. М. Епічний погляд М. Гоголя в повісті «Тарас Бульба» / О. М. Ніколенко // Філологічні науки. Збірник наукових праць. — Випуск 1. — Полтава, 2009. — С. 3—9.
  • 15. Ніколенко О. М. Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі / О. М. Ніколенко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2010. — № 7 — 8. — С. 2—7.
  • 16. Ніколенко О. М. Міністерство освіти і науки повідомляє: Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі / О. М. Ніколенко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2010. — № 10. — С. 10—21.
  • 17. Ніколенко О. М. Микола Зеров — Овідій української неокласики / О. М. Ніколенко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2010. — № 11 — 12. — С. 26—38.
  • 18. Ніколенко О. М. В. Г. Короленко і Т. Г. Шевченко / О. М. Ніколенко // Філологічні науки: Збірник наукових праць. Випуск 1. — Полтава, 2010. — С. 16—22.
  • 19. Ніколенко О. М. Про роль і значення компаративного вивчення світової літератури / О. М. Ніколенко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2011. — № 2. — С. 2—5.
  • 20. Ніколенко О. М. Компаративний підхід у вивченні світової літератури. Інтертекстуальність як галузь компаративістики / О. М. Ніколенко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2011. — № 6. — С. 16—23.
  • 21. Ніколенко О. М. Стратегічні напрями нових стандартів літератури / О. М. Ніколенко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2011. — № 7 — 8. — С. 13—17.
  • 22. Ніколенко О. М. Передусім — грамотний мовець і творчий читач / О. М. Ніколенко // Всесвітня література в середній навчальних закладах України. — 2011. — № 10. — С. 9—12.
  • 23. Ніколенко О. М. Байрон-Пушкін-Шевченко (типологія і трансформації байронічної поеми) / О. М. Ніколенко // Східнослов'янська філологія. Збірник наукових праць. — Випуск 18. Літературознавство. — Горлівка, 2011. — С. 49—64.
  • 24. Ніколенко О. М. Риси байронічної поеми у творчості Т. Шевченка / О. М. Ніколенко // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія «Філологічні науки». — 2011. — Випуск 27. — С. 243—249 (0,5 д.а.).
  • 25. Николенко О. Н. Столичный текст Гоголя и Булгакова: типологические взаимосвязи / О. Н. Николенко // Русская словесность в мировом культурном контексте. — М. : Изд-во МГУ, 2012. — С. 479—482.
  • 26. Николенко О. М. Школьная программа по мировой литературе — окно в современный мир / О. М. Николенко // Образование в современной школе: научно-методический журнал — 2012. — № 12. — С. 56—59.
  • 27. Ніколенко О. М. Такий страшний Гаррі Поттер, Або чи потрібні учневі сучасні підліткові романи в шкільній програмі? / О. М. Ніколенко // Освіта України. — 2012. — № 19-20 (1289). — С. 8—9.
  • 28. Николенко О. Н., Николенко Е. С. Традиции украинского фольклора и народная мифология в повести Н. В. Гоголя «Ночь перед Рождеством» / О. Н. Николенко, Е. С. Николенко // // Філологічні науки. — 2012. — № 10. — С. 3—21.
  • 29. Ніколенко О. М., Таранік-Ткачук К. В. та інші. Світова література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи / О. М. Ніколенко, К. В. Таранік-Ткачук та ін. // Зарубіжна література в школах України. — 2012. — № 7 — 8. — С. 8—29.
  • 30. Ніколенко О. М. Концептуальні засади підручників нового покоління зі світової літератури / О. М. Ніколенко // Всесвітня література в сучасній школі. — 2012. — № 12. — С. 5—20.
  • 31. Ніколенко О. М. Світова література: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. М. Ніколенко О. М., Т. М. Конєва, О. В. Орлова, М. О. Зуєнко, О. І. Кобзар. — Київ: Грамота, 2013. — 296 с.
  • 32. Ніколенко О. М., Бекерська Р. А.. Зошит для контрольного оцінювання зі світової літератури для 5 класу. — К.:Грамота, 2013. −36 с. (Рекомендовано Комісією МОН України).
  • 33. Ніколенко О. М., Орлова О. В., Конєва Т. М. «Срібна книжка»: Хрестоматія зі світової літератури: художні твори в укр. перекладах. 5 клас. — К.: Грамота, 2013. — 234 с. (Рекомендовано Комісією МОН України).
  • 34. Ніколенко О. М., Зуєнко О. М., Кобзар О. А. «Золота книжка»: Хрестоматія зі світової літератури: художні твори мовами оригіналів. 5 клас. — К.: Грамота, 2013. — 128 с. (Рекомендовано Комісією МОН України).
  • 35. Ніколенко О. М., Мацевко-Бекерська Л. В., Орлова О. В. Уроки світової літератури. 5 клас: посібник для вчителя. — К.: Грамота, 2013. — 284 с. (Рекомендовано Комісією МОН України).
  • 36. Ніколенко О. М. Зуєнко М. О. Хрестоматія зі світової літератури для 10 кл. — К.: Грамота, 2013. Рекомендовано Комісією МОН України).
  • 37. Ніколенко О. М. Зуєнко М. О. Хрестоматія зі світової літератури для 11 кл. — К.: Грамота, 2013. Рекомендовано Комісією МОН України).
  • 38. Ніколенко О. М., Зуєнко М. О., Шаповалова Л. В. Живе джерело (прислів'я, приказки, загадки й пісні народів світу) 5 клас // Зарубіжна література в школах України. — 2013. — № 1. — С. 24—31.
  • 39. Ніколенко О. М. До нас йдуть мумі-тролі.) // Зарубіжна література в школах України. — 2013. — № 3. — С. 12—17.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Яворська Л. Пам'ятати про ті страшні часи. «Соловецькі в'язні з України. Микола Зеров» / Леся Яворська // Українська мова й література в сучасній школі. — 2012. — № 1. — С. 58.
  2. Синьоок Т. Оплески пробачають лише артистам / Тетяна Синьоок // Літературна Україна. — 2011. — 8 грудня. — С. 16.
  3. Шебеліст С. Ольга Ніколенко: «Такі відзнаки сприяють утвердженню свободи в суспільстві». Авторський колектив документального фільму «Соловецькі в'язні з України» став лауреатом Премії імені В'ячеслава Чорновола / Сергій Шебеліст // День. — 2012. — 10 жовтня. — С. 2.
  4. Наєнко М. Про ще один злочин в «імперії смерті». У Києві відбулася прем'єра документальної стрічки «Микола Зеров» / Михайло Наєнко // Україна молода. — 2011. — 21 грудня. — С. 12.
  5. Онищенко В. 10+1 питання до професора Ольги Ніколенко / Володимир Онищенко // Полтавський вісник. — 2011. — 18 листопада. — С. 22.
  6. Ніколенко О, Мірошніченко Л, Сулима М, Кавун Л, Тараннік-Ткачук К. Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі / Ніколенко Ольга, Мірошніченко Леся, Сулима Микола, Кавун Лідія, Тараннік-Ткачук Катерина // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2010. — № 7-8. — С. 2.
  7. Наєнко М, Молочко С, Ціко І, Левітас І, Ненько І. Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі: «за» і «проти» / Михайло Наєнко, Світлана Молочко, Ігор Ціко, Ілля Левітас, Ігор Ненько // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2010. — № 7-8. — С. 7.
  8. Яворська Л. Курс на усучаснення програм. Ще раз про «шекспірівські пристрасті» щодо світової літератури / Яворська Леся // Всесвітня літаратура в сучасній школі. — 2012. — № 5(377). — С. 2.
  9. Степаненко М. І. Літературознавча Полтавщина: Довідник / М. І. Степаненко. // — Полтава: ПП Шевченко Р. В., — 2015. — 668 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ІСТОРІЯ КАФЕДРИ СВІТОВОЇ літератури. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 22 червня 2014. 
  2. Сайт Полтавської обласної державної адміністрації. [Виборчі cписки rандидатів у багатомандатному виборчому окрузі до Полтавської обласної ради http://www.adm-pl.gov.ua/page/viborchi-spiski-kandidativ-u-bagatomandatnomu-viborchomu-okruzi-do-poltavskoyi-oblasnoyi-radi]
  3. Степаненко М. І. Літературознавча Полтавщина: Довідник / М. І. Степаненко. // — Полтава: ПП Шевченко Р. В. — 2015. — 668 с.
  4. Нагороди ОДТРК «Лтава»
  5. Яворська Л. Пам'ятати про ті страшні часи. «Соловецькі в'язні з України. Микола Зеров» / Леся Яворська // Українська мова й література в сучасній школі — 2012 — № 1 — С. 58.
  6. Синьоок Т. Оплески пробачають лише артистам / Тетяна Синьоок // Літературна Україна — 2011 — 8 грудня — С. 16.
  7. Шебеліст С. Ольга Ніколенко: «Такі відзнаки сприяють утвердженню свободи в суспільстві». Авторський колектив документального фільму «Соловецькі в'язні з України» став лауреатом Премії імені В'ячеслава Чорновола / Сергій Шебеліст // День — 2012 — 10 жовтня — С. 2.
  8. Наєнко М. Про ще один злочин в «імперії смерті». У Києві відбулася прем'єра документальної стрічки «Микола Зеров» / Михайло Наєнко // Україна молода — 2011 — 21 грудня — С. 12.
  9. [1] Архівовано 25 листопад 2015 у Wayback Machine.[2] Архівовано 8 грудень 2015 у Wayback Machine.[3] Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.[4] Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.[5] Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.[6] Архівовано 24 листопад 2015 у Wayback Machine.[7][8] Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.[9][10] Архівовано 8 грудень 2015 у Wayback Machine.[11] Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.
  10. zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2019-10-13. 
  11. 110603 – Google Диск. drive.google.com. Процитовано 2019-10-13. 
  12. 110501 – Google Диск. drive.google.com. Процитовано 2019-10-13. 
  13. Как мы автора песни о Пушкине искали. Часть 1. dushapushkin.blogspot.com (ru). Процитовано 2019-10-13. 
  14. Любовь (среда, 8 февраля 2017 г.). Душа в заветной лире: Как мы авторов песни о Пушкине нашли. Душа в заветной лире. Процитовано 2019-10-13. 
  15. Ніколенко О., Мірошниченко Л., Сулима М., Кавун Л. та ін. Концепція літературної освіти в 11-річній школі. Вільний мікрофон. Обговорення Концепції літературної освіти // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2010. — № 7-8. — С. 2-10.
  16. Відкритий лист Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва до МОНМС України Д. В. Табачника і Директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти О. В. Єреська. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 4 листопада 2015. 
  17. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Постанова Кабінету міністрів від 23 листопада 2011 р. № 1392.
  18. Медведська Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine. Л. «Шекспірівські пристрасті» навколо світової літератури // Освіта України — 2012. — № 16 (16 квітня 2012 р.).
  19. Яворська Л. Курс — на осучаснення програм. Ще раз про «шекспірівські пристрасті» щодо світової літератури / Леся Яворська // Всесвітня література в сучасній школі — 2012. — № 5. — С. 2-6.
  20. "Такий страшний Гаррі Поттер, або чи потрібні учневі сучасні підліткові романи в шкільній програмі? ". Архів оригіналу за 25 листопад 2015. Процитовано 4 листопад 2015. 
  21. Програму із зарубіжної літератури для школярів удосконалили // Львів 24. Новини. 17.08.2012 р;
  22. Вчителька перемогла Табачника // Буквоїд — 2012. — 14 серпня
  23. МОНУ — Зарубіжна література. Програма для 5-9 кл. (2012 р. зі змінами 2015 р.). Архів оригіналу за 25-11-2015. Процитовано 27-11-2015. 
  24. а б Небезпеки нової концепції літературної освіти
  25. Уряд хоче, щоби діти розучилися читати?
  26. Учителі пророкують катастрофу
  27. Есть вопросы Кто замахнулся на Уильяма нашего Шекспира?
  28. а б в г Відкритий лист учителів і науковців м. Чернігова до міністра освіти
  29. «А поля за майданом не було», або Літературі винесли вирок
  30. Ця влада потребує людей, які її обслуговують, а не вчених
  31. «Кому заважають якісні підручники й програми із зарубіжної літератури?». Архів оригіналу за 25 листопад 2015. Процитовано 3 листопад 2015. 
  32. Відкритий лист «Болить серце за Україну» (2 жовтня 2015 р.)[недоступне посилання з липня 2019]
  33. ПНПУ імені В. Г. Короленка. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 3 листопада 2015.