Ніку Чаушеску

Ніку Чаушеску
рум. Nicu Ceauşescu
Народився	1 вересня 1951(1951-09-01) Бухарест
Помер	26 вересня 1996(1996-09-26) (45 років) Відень ·цироз печінки
Поховання	цвинтар Генча, Бухарест
Громадянство	Румунія
Діяльність	політик
Alma mater	Бухарестський університет
Знання мов	румунська
Партія	Румунська комуністична партія
Рід	Чаушеску
Батько	Ніколае Чаушеску
Мати	Елена Чаушеску
Брати, сестри	Валентин Чаушеску і Зоя Чаушеску
У шлюбі з	Poliana Cristescud
Медіафайли у Вікісховищі

Ніку з батьками в аеропорту Кишинева, 1976

Ніку Чаушеску (рум. Nicu Ceauşescu; 1 вересня 1951, Бухарест — 26 вересня 1996, Відень) — румунський політик, син комуністичних диктаторів Ніколае та Елени Чаушеску. Член ЦК Комуністичної партії Румунії. Міністр у справах молоді.

Біографія

Закінчив ліцей № 24 (нині Jean Monnet High School), потім вивчав фізику в університеті Бухареста. Студентом вступив до Спілки молодих комуністів, ставши її першим секретарем. Пізніше був міністром у справах молоді та обирався до Центрального комітету Комуністичної партії Румунії (в 1982).

Батько хотів, щоб його син став міністром закордонних справ і доручив інструктувати його високопоставленим членам партії, серед яких був Штефан Андрей. Однак Ніку не любив навчання і висміював інших за прагнення до освіти. До кінця 1980-х років Ніку став членом виконавчого комітету Румунської комуністичної партії, а в 1987 — керівником партії в повіті Сібіу. Таким чином Ніколае Чаушеску готував собі наступника.

Після Румунської революції 1989 року разом з іншими дітьми румунського диктатора потрапив до в'язниці, будучи звинуваченим за неправомірне використання державних коштів в особистих цілях, і був засуджений до 20 років в'язниці. Випущений на свободу в листопаді 1992 через цироз печінки.

Помер 26 вересня 1996 від цирозу печінки в одній з віденських лікарень. Похований на цвинтарі Генча в Бухаресті.

Джерела

• Nicu Ceaușescu, al treilea Nicolae dintre bărbații familiei [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], 25 noiembrie 2009, Lavinia Betea, Jurnalul Național
• Singurul interviu acordat de Nicu Ceaușescu presei române [Архівовано 8 травня 2013 у Wayback Machine.], 16 noiembrie 2010, Historia
• Singurul interviu dat de Nicu Ceaușescu presei române [Архівовано 20 листопада 2010 у Wayback Machine.], 17 noiembrie 2010, Adevărul
• EXCLUSIV. Primul interviu cu Nicu Ceaușescu: «Ultima dată am vorbit cu taică-meu pe 9 decembrie 1989» [Архівовано 2 березня 2013 у Wayback Machine.], 14 Septembrie 2011, Horia Tabacu, Evenimentul zilei
• EVZ SPECIAL. Testamentul lui Nicu Ceaușescu pentru generațiile viitoare: «Nici în 20 de ani nu veți reuși să zugrăviți ceea ce a construit tata» [Архівовано 9 січня 2013 у Wayback Machine.], 1 Septembrie 2011, Roxana Roseti, Evenimentul zilei
• SENATUL EVZ: Cine a fost Nicu Ceaușescu? Ispita comunismului dinastic (I) [Архівовано 5 березня 2014 у Wayback Machine.], 31 August 2011, Vladimir Tismăneanu, Evenimentul zilei — (2) [Архівовано 16 листопада 2011 у Wayback Machine.] (3) [Архівовано 27 грудня 2011 у Wayback Machine.] (4) [Архівовано 29 грудня 2011 у Wayback Machine.] (5) [Архівовано 24 грудня 2011 у Wayback Machine.] (6) [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.] (7) [Архівовано 28 січня 2012 у Wayback Machine.] (8) [Архівовано 27 грудня 2011 у Wayback Machine.] (9) [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.] (10) (11) [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.] (12) [Архівовано 26 листопада 2011 у Wayback Machine.] (13) [Архівовано 2 січня 2012 у Wayback Machine.] Epilog [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Cum era «prințișorul» Nicu Ceaușescu cu adevărat [Архівовано 22 липня 2012 у Wayback Machine.], 1 Septembrie 2011, Roxana Roseti, Evenimentul zilei
• Nicu Ceaușescu, simple rememorări^{[недоступне посилання з грудня 2021]}, 18 iunie 2009, Serban Cionoff, Jurnalul Național
• Amantele lui Nicu Ceaușescu, 16 ianuarie 2005, Evenimentul zilei

Посилання

• Клан Чаушеску: дети за отца не отвечают? [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Сын Чаушеску готовил переворот? [Архівовано 1 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Nicu Ceaușescu, simple rememorări^{[недоступне посилання з грудня 2021]}