Обговорення:Буракуміни

Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Буракуміни
Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку    над віконцем редагування) Нові теми починайте внизу сторінки (додати тему). Вперше у Вікіпедії? Ласкаво просимо! Часті запитання. Це сторінка для обговорення не предмета статті, а тільки цієї статті. Правила обговорень Будьте ввічливі Припускайте добрі наміри Не допускайте образ Не прискіпуйтеся до новачків

Ця стаття є частиною Проєкту:Історія (рівень: ДС, важливість: Низька)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з історією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
ДС (добра)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Історія має рівень «повна стаття: добра».
Низька	Важливість цієї статті для проєкту Історія: «Низька»
	Чим допомогти: Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей на історичну тематику! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Історія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Статистика відвідуваності статті «Буракуміни»

Ця стаття є частиною Проєкту:Японія (рівень: ДС)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Японією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
ДС (добра)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Японія має рівень «повна стаття: добра».
	Чим допомогти: Статті до створення та доопрацювання

Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 24 жовтня 2008 року.

Ця стаття була кандидатом у вибрані статті. Див. сторінку обговорення (відправлена на доробку 27 грудня 2008 року).

Обговорення номінації: Пропонує: セルギイОбг. 14:09, 21 грудня 2008 (UTC)  За: --Raider 19:33, 21 грудня 2008 (UTC) Безперечно — за. --Yevhen 21:20, 21 грудня 2008 (UTC) За--Міколавос 16:24, 22 грудня 2008 (UTC) --Гаврило 15:44, 23 грудня 2008 (UTC) О, звичайно, як це я номінацію на добру пропустив… --Yakiv Glück 16:08, 25 грудня 2008 (UTC)  Проти: Голос знято--Oleksii0 Поки в статті присутні двокрапки, що розбивають слова: «ґо:муне», «хо:касі» і т. д. — стаття не відповідає нормам мови, і я проти (якщо виправите — вважайте мій голос проти автоматично знятим). Проте і за не проголосую — через те, що стаття перевантажена іншомовною термінологією, через що її дуже важко читати. Основні терміни повинні бути вікіфікованими — вести на окремі статті-пояснення або виноски унизу статті, а решта має хоча б частково бути прибрана зі статті. Багато термінів достатньо дрібні, щоб навряд чи читач хотів дізнатися більше (тим більш більше ніде й немає), а інакше сенс наведення японського терміну зникає. Ще дрібна деталь: краща назва «Буракуміни», чому змінили назад? --Oleksii0 17:30, 22 грудня 2008 (UTC) Прибрав двокрапки. Назву змінював не я, всі питання до Алекс К.--セルギイОбг. 18:24, 22 грудня 2008 (UTC) Стаття містить багато фактологічних помилок і непідтверджених тверджень в тій частині, що присвячена історії буракумінів до середини 19 століття (до періоду Мейдзі). Крім того вона не вичитана. Правити не маю часу і натхнення. Статусу доброї більш ніж достатньо. Виставлення подібних статей у «вибрані» мені видається глумом. Бажаю голосуючим «за» попередньо ознайомлюватися з науково-популярною літературою з теми статті, за яку вони голосують, а не матеріалами вікіпедії чи інтернет-сайтів. Побажання стосується не лише цієї статті. -- Alex K 14:55, 25 грудня 2008 (UTC) Дуже дивно чути ці зауваження саме зараз, беручі до уваги, що ви самі правили статтю та ваші зауваження на попередній номінації я виправив (додатково вичитав статтю та проставив джерела де ви поставили запити). А зараз виявляється, що частину ваших зауважень ви приберегли на майбутнє? Конкретизуйте їх будь ласка.--セルギイОбг. 15:33, 25 грудня 2008 (UTC) Так я правив статтю. Але обламався, коли вона отримала статус доброї. В тому голосуванні здоровий глузд шапками закидали. Конкретизувати, кажете. А хто не будь з голосуючих розбирається в цій темі? Хтось читав хоча б одну монографію, присвячену буракумінам чи японським паріям? Для кого конкретизувати? Вкажу на помилки і дам пояснення (це до речі забирає час і сили) і що далі? Мовчанки, голоси «за» і коментарі «О, звичайно»… У мене бажання покращувати статтю після того голосування немає. Даруйте, але стаття, м'яко кажучи, не дотягує до вибраної.-- Alex K 09:28, 26 грудня 2008 (UTC) Ну знаєте, я не екстрасенс та читати чужі думки не можу, немає зауваважень — немає виправлень. Якщо вам хочеться ставати в позу це ваше діло.--セルギイОбг. 11:21, 26 грудня 2008 (UTC) Нне можу перейнятись аргументом «не буду покращувати бо голосують за». У мене от навпаки «покращуй-не покращуй а все-одно проголосують проти» от за таких умов бажання дійсно пропадає. --Yakiv Glück 12:31, 26 грудня 2008 (UTC) На темі не знаюся, зовсім, але перше враження — стаття нагадує купу нефідформатованих вирізок тексту, хаотично розкиданих по явно не продуманих розділах, та й ціла низка фактів для мене залишилась недоросзказаною таємницею. Мене просто шокує той факт, що більшість дописувачів вікіпедії віддають свій голос навіть толком не прочитавши статті. Демократія рулить! --Олександр Кравчук 12:41, 26 грудня 2008 (EET) По-перше, зовнішній вигляд залишає бажати кращого: в тексті надто багато абзаців по одному-два речення, по-друге, я довіряю компетентності Alex K . Я голосую проти, --Крис 20:45, 26 грудня 2008 (UTC) Недостатня вікіфікація. Фактично, її відсутність. Русизми (не дивлячись, Яковлевич, по… тощо)—Albedo 11:54, 27 грудня 2008 (UTC) Яковлевич прийнято в українській практиці. А не дивлячись→не зважаючи. --Yakiv Glück 11:58, 27 грудня 2008 (UTC)  Утримуюсь: Особлива думка: Підсумок: знято номінатором 12:47, 27 грудня 2008 (UTC)

Назва

Пропоную змінити назву на Проблема бураку або ще краще Буракумін. --日本地理 21:28, 11 жовтня 2008 (UTC)

Залишу це на ваш розсуд--セルギイ 07:14, 12 жовтня 2008 (UTC)

Буракумін це однина або множина, тобто представник групи або вся група? Якщо перше, слід змінити назву статтю на "буракуміни", бо стаття про всю групу, а не одного представника; якщо друге - прибрати по тексту терміни "буракуміни", "буракімінів", замінивши їх на "буракумін"--Oleksii0 06:42, 19 жовтня 2008 (UTC)

Перейменував--セルギイ 07:41, 19 жовтня 2008 (UTC)

Поспішили. За правилами статті повинні називатися в однині, навіть якщо вони позначають "групу": Самурай, козак, Ремісник. Множина йде перенаправленням.--202.71.90.139 13:45, 19 жовтня 2008 (UTC)

Поки що всі або майже всі статті про етнічні і соціальні групи називаються у нас та у інших україномовних ециклопеціях в множині (про професії дещо інакше, краще називати назвою професії - тобто має бути самураї, козаки, ремісництво).--Oleksii0 15:39, 19 жовтня 2008 (UTC)

Про однину в іменуванні статей читайте правила: Усі назви статей повинні бути написані в однині, називному відмінку. Буракуміни не етнічна група, а самураї і козаки — не професія.-- Alex K 15:52, 19 жовтня 2008 (UTC)

Звідки ви взяли такі правила? Я думаю, з ними мало хто погодиться.--Oleksii0 16:47, 19 жовтня 2008 (UTC)

З розділу Вікіпедія і українських словників. козаки → козак-- Alex K 17:12, 19 жовтня 2008 (UTC)

Ці правила, навіть якщо десь записані, ніколи не були прийняті, а словник - не енциклопедія--Oleksii0 17:26, 19 жовтня 2008 (UTC)

Ці правила діють в багатьох віках, зокрема найбільшій англійській. А енциклопедія - це універсальний словник. Наведіть приклади іменування статей в українських енциклопедіях, про які ви згадували. Я не проти вашого підходу, скоріше "за", але до сих пір більшість вікіпедії статей іменувалися в однині (груша, яблука, вовк, коваль, якір), а не множині. Тому варто розібратися шляхом розгляду прикладів.-- Alex K 04:14, 20 жовтня 2008 (UTC)

1

...Якщо «сейко» дійсно були представниками певного кола професій, то це може вказувати на складання традиції виділення деяких груп населення в особливі групи за професійною ознакою. Якщо ця гіпотеза вірна, то поява таких груп сходить до найдавніших періодів історії Японії.

"Якщо" — не для історії. Звідки ця гіпотеза? Чи я вона? "особливі групи за професійною ознакою" існували думаю до сейко. В чому суть гіпотези? Може прибрати?--202.71.90.139 12:28, 17 жовтня 2008 (UTC)

Думаю зараз це краще убрати, я спитаю у автора рос. статі, якщо вона уточнить це твердження, можна буде його потім знову додати--セルギイ 14:49, 17 жовтня 2008 (UTC)

2

Формування груп населення, що дискримінуються, невідривно пов'язане з переселенням до Японії великих мас ремісників з Китаю та з Корейського півострова. Японські дослідники часто вказують на те, що саме іноземці були предками буракумінів (Наприклад, Янаґіта Куніо).

Це м'яко кажучи неправда. Янаґіда Куніо — етнограф, а не історик. Його концепції багато в чому застарілі. По-перше, хибною тезою є «іноземці → дискрімінація». Одну третину японської аристократії Кіото становили вихідці з материка, чимало іноземців брали участь в управлінні державою. Класичний приклад рід Соґа. До чого тут дискримінація і «буракуміни»? Держави стародавніх часів — не національні держави сьогодення. Іноземці з передовм досвідом всюди віталися і робилися "своїми". По-друге, теза "іноземці були предками буракумінів" настільки ж вірна як і теза "іноземці були предками аристократів" або "іноземці були предками самураїв". Вона не має сенсу, а у зв'язку з попереднім реченням виглядає взагалі хибною. Тому пропоную вилучи цей абзац. -202.71.90.139 12:41, 18 жовтня 2008 (UTC)

Прибрав--セルギイ 13:00, 18 жовтня 2008 (UTC)

3

У цей же період з'явився ще один вид особливих поселень, в яких примусово селили пленних айнів, — «фусю». Вони займалися тією ж діяльністю, що і «сандзьо-но тамі».

Мова напевно про емісі, а не айнів. «Полоненні» емісі (фусю) входили до різних прощарків японського суспільства, особливо Східної Японії. Чимало їх було серед місцевої знаті і майбутнього самрайства. Акцент на тому, що «фусю» були аналогом «сандзьо-но тамі» невірний. Варто підтвердити наведену тезу джерелом або, ще краще прибрати.--202.71.90.139 13:29, 18 жовтня 2008 (UTC)

Прибрав--セルギイ 07:40, 19 жовтня 2008 (UTC)

4

Відповідно до японської геополітичної моделі, запозиченої колись з Китаю, японці сприймали світ східної Азії як ділення на столицю, Кінай (район довкола столиці), Кіґай (далеко від столиці, але населений японцями), Себан (землі найближчіх варварів), Ітекі (землі, населені іншими варварами) — відповідно до рівня впливу імператорської влади. Відповідно населення, що населяє ці землі ділилося на: проживаючю в районі Кінай аристократію та правлячий клас, які вели своє походження від богів неба або імператорів минулого; регіональні могутні клани, що походили від богів «країни рясних очеретяних рівнин»; їм підкорявся простий народ — семіни; люди з району себан — вихідці з корейського півострова; Емісі — що жили на японських островах, але не підкорялися владі імператора; Хаято, які, хоча і походили від небесних богів, були під особливим підпорядкуванням. Таким чином, парії, які навіть є етнічними японцями, сприймаються як варвари, і через своє іноземнє походження є не лише «забрудненими» з причини своїх ритуально «брудних» професій, але їм відмовляється в тій початковій сакральній чистоті, яка властива всьому народженому японськими богами. І виходячи з цієї традиційної японської концепції «уті — сото», тобто «свій — чужий», недовіра та навіть презирство до чужаків є цілком виправданою. Ця теорія була найбільш популярна в XVIII — XIX ст. Прихильники цієї теорії вказують також і на те, що ремісники в Китаї та Кореї знаходилися в самому низу соціальної ієрархії, і при переселенні ця система була перенесена і на Японську землю

«Айда Ханін, айда с…ий син»! Як таке надрукували? Він справді писав такі речі, чи це чиясь інтерпретація його слів? Схоже на радянські страшилки про "буржазний націоналізм". --202.71.90.139 13:59, 18 жовтня 2008 (UTC)

Чесно кажучі, мені все здалось більш-менш логічним. Що думаєте треба прибрати?--セルギイ 07:44, 19 жовтня 2008 (UTC)

Весь цей абзац. Він до буракумінів має таке ж відношення як військова доктрина України до закупів в Київський Русі. «Японська геополітична модель, запозичена колись з Китаю» є насамперед моделлю 6 — 8 століть, що визначала зовнішні відносини Японії з сусідами. За цією моделлю Японія (Імператор), на зразок Китаю, прагнула бути супердержавою, котра тримає в васальній залежності сусідів — корейців, емісі та інших, і укладає двостронні відносити з іншими «державами» лише за умови визнання ними японського сюзеренітету. Ці сусіди не обов'язково спиймалися як іноземці чи інородці. Поділ на «свій — чужий» проходив не за етнічною ознакою, а за ступенем лояльності і залежності від Імператорського двору (японської держави). Тому-то корейські гончарі або китайські астрономи, лояльні до Імператора, цінувалися двором куди більше ніж японські мисливці хаято гірських районів, які ніколи не чули про Імператора взагалі. Тобто, гончарі з астрономами були більш «японцями», ніж «етнічно-японські» мисливці. Відповідно, згадана Ханіним «геополітична модель» не впливала на процеси формування паріїв в Японському суспільстві, а представлення її як винуватця «дискримінації іноземців» м'яко кажучи дезінформація. Інформацію про цю модель можна знайти тут 西嶋定生著. 東ｱｼﾞｱ世界と冊封体制（西嶋定生東ｱｼﾞｱ史論集　第3巻）. 東京: 岩波書店, 2002.—202.71.90.139 13:42, 19 жовтня 2008 (UTC)

Якщо заперечень немає, я прибиру цей жах-- Alex K 12:06, 20 жовтня 2008 (UTC)

Так, прибирайте все, що вважаєте за портрібне--セルギイ 13:25, 20 жовтня 2008 (UTC)

5

...Відношення до «каварамоно» із самого початку було набагато гірше, ніж до «сандзьо-но тамі»...

Японський історик Аміно Йосіхіко, який зарахований до класиків 20 століття, пише, що і сандзьо-но-тамі і каварамоно не зазнавали дискримінації до середини 15 століття, періоду Сенґоку. До них відносились як до звичайних піддеглих, а «каварамоно» взагалі вважали посередниками з потойбічним світом (網野善彦著.中世都市論（網野善彦著作集　第13巻） 東京: 岩波書店, 2007). Краще прибрати непідтверджену думку з тексту статті.— Alex K 16:40, 19 жовтня 2008 (UTC)

Пропонує: В основному переклад російської статті - кандидата в вибрані セルギイ 21:35, 15 жовтня 2008 (UTC).

•  За:

1. Після виправлень вже зазначених (помічених) недоліків, напевне годиться. Тільки треба ще одне - покращити ілюстративний матеріал. Білецький В. С.

Додав ще дві іллюстрації--セルギイ 07:42, 19 жовтня 2008 (UTC)

1. --Гаврило 16:40, 16 жовтня 2008 (UTC)
2. --Raider 06:32, 17 жовтня 2008 (UTC)
3. --Andrijko Z. 14:53, 17 жовтня 2008 (UTC)

•  Проти:

1. Статті ще зарано висуватися. Там є декілька суперечливих і застарілих тверджень. У мене до неї ще руки не дійшли. Почекайте трохи-- Alex K 03:42, 20 жовтня 2008 (UTC)Прохання ввійти до системи та підписатися як зареєстрований — NickK 21:36, 16 жовтня 2008 (UTC)То був пан Алекс К--セルギイ 09:41, 17 жовтня 2008 (UTC) Голоси незареєстрованих же не враховуються. Навіть японські IP Алекса К — NickK 22:24, 17 жовтня 2008 (UTC)Я пишу коментарі не для «враховується» чи «не враховується». Якщо зауваження слушні, не має різниці хто їх робить — «реєстровий» чи «нереєстровий» користувач.--202.71.90.139 13:42, 18 жовтня 2008 (UTC) А хіба Вам важко ввійти до ситеми? А аноніми не можуть голосувати, а можуть лишеписати зауваження до розділу «Особлива думка». Будь ласка, замініть Ваші IP на один з двох підписів — NickK 16:20, 18 жовтня 2008 (UTC)

   Мені чогось здалося, що ви її вже передивились. Почекаємо--セルギイ 07:00, 16 жовтня 2008 (UTC)

   Я передивився. Але ще не підправляв :)--202.71.90.139 07:16, 16 жовтня 2008 (UTC)

•  Утримуюсь:

1. Стаття непогана, проте сильно недопрацьована. Я поки що прочитав лише невелику частину статті, але вже маю деякі зауваження:--Oleksii0
   • Деякі фрази слід переписати нормальною мовою, наприклад "Бураку-мондай — проблема дискримінації буракумінів — одна з груп населення Японії, яка дискримінується." Тобто це група або проблема? "Оскільки жителям поселень бураку було наказано ходити в окремі храми, їх ідентифікація є досить простою." - вони зараз змушені ходити у окремі храми, або ідентифікація була простою? І ще, є розділ "Перші згадки про паріїв", де розповідається про згадки про паріїв, без визначення хто це та яке відношення мають до теми статті, про це можна лише зрозуміти з контексту, чого недостатньо. - це лише кілька прикладів, подібних проблем багато.

Перероблено--セルギイ 09:24, 18 жовтня 2008 (UTC)

1. • Оформлення - прохання прибрати розділи першого порядку (тобто =ххх=), замінивши їх на розділи другого (==ххх==). Було б непогано знайти більше зображень.

Зроблено--セルギイ 09:24, 18 жовтня 2008 (UTC)

1. • Вікіфікація - стаття практично не вікіфікована, це необхідно зробити. При цьому слід прибрати всі без виключення посилання на стітті інших мовних розділів вікіпедії (має бути на статтю в нашій вікіпедії, нехай її поки що немає, хоча краще на відсутні ключові поняття створити хоча б стаби) та вікіфікацію у заголовках розділів (в цьому випадку вікіфікуйте першу згадку або використовуйте шаблон {{main}}).

Додана додаткова вікіфікація--セルギイ 09:24, 18 жовтня 2008 (UTC)

1. • А чим вам не подобається посилання на японську вікі, може краще просто додати внутрішнє посилання на український термін?--セルギイ 07:00, 16 жовтня 2008 (UTC)

     Тим, що це українська, а не японська вікіпедія. Іншомовні посилання для великої кількості читачів не дають можливості чогось дізнатися (а ті, хто знає відповідні мови, можуть прямо читати в цих розділах, на них орієнтуватися не слід), проте відвертають увагу та стримують написання відповідних статей. Ви завжди можете створити невеликий стаб на кожну із цих статей, що буде містити визначення та інтервікі - бажаючі перейти на японську вікі це зроблять з нього--Oleksii0

     Краще просто додати внутрішнє посилання на український термін. Як людина, що не знає японської, я не можу зрозуміти, що таке 非人, бо там крім ієрогліфів є лише 10 цифр, жодного джерела чи інтервікі європейською мовою — NickK 21:36, 16 жовтня 2008 (UTC)

   • Що за дивний синтаксис «ґо:муне», «оммьо:дзі»? Це нове використання двокрапки в українській мові?--Oleksii0 23:26, 15 жовтня 2008 (UTC)

     Це фонетична транскрипція, : позначає довготу. --Raider 13:35, 16 жовтня 2008 (UTC)

     Якщо це система МФА, тоді транскрипція має бути записана усталеними значками, зокрема латинськими буквами, та стояти у крадратних дужках. Якщо транскрипція передається засобами української мови, то і довгота має передаватися її засобами, тобто через подвоєння або дефіс. Усталеної системи позначення транскипції українськими буквами одночасно із значками МФА, наскільки мені відомо, не існує. Якщо я не правий, і така система існує, наведіть посилання на її опис і додайте примітку у статті після використання цих назв.--Oleksii0 18:03, 16 жовтня 2008 (UTC)

   Не будьте занудою, людей які зрозуміють закорюки МФА небагато, а подібний запис не знаю чи «законний», але вже досить усталений. І доречі подвоєння ніякої довготи не передає, а лише подвоєння. Щодо дефісу то тут інша проблема - незвичка та незнання, що ж це означає і побачивши оммьо-о-дзі нажаль більшість прочитає не довге о, а слово з трьох частин. --Raider 06:31, 17 жовтня 2008 (UTC)

   Я не згоден з тим, що такий запис усталений, зокрема мені він не зрозумілий. Якщо він усталений - знайдіть опис, та поставте посилання на нього після цих слів. Найкраще же написати без подібних значків, а якщо є бажання, при першому вживанні слова навести коректну транскрипцію МФА.--Oleksii0

   Усталений в сенсі звичаю — людина яка скільки небудь тривалий час цікавиться Японією зустрічатиме подібне й розумітиме що й до чого. За яким правилом так позначається мені не відомо. Тому «знавці» прочитають, а не знавці спокійно пропустять оте : і прочитають і без нього, а от закарлюки МФА то як ієрогліфи - круто але не зрозуміло. Тільки от ієрогліфи то ж чуже письмо, а транскрипція МФА має в теорії допомагати зрозуміти прочитання... --Raider 15:11, 17 жовтня 2008 (UTC)

   Олексій правий. Дворака зайва в основному тексті. Це фонетичний знак. Вона позначає довготу голосного (ː). Для передачі транскрипції японських слів кирилицею її ставити варто, але для написання цих слів кирилицею — ні. Наприклад, пишемо Токіо, а не То:кьо: (хоча транскрипцію «То:кьо:» можна подати окремо на початку відповідної статті).--202.71.90.139 13:39, 18 жовтня 2008 (UTC)

1. Oleksii0 випередив з коментарем, тож лише погоджуся з тим, що статтю необхідно вікіфікувати (значна частина понять не зрозумілі без пояснення), очистити від посилань на японську Вікі (бо не так вже й багато українців розуміють японську) та поправити орфографію — NickK 23:39, 15 жовтня 2008 (UTC)
2. Не вичитана. Дядько Ігор 17:01, 19 жовтня 2008 (UTC)

Визнано доброю --А1 18:45, 24 жовтня 2008 (UTC)

Скорочення

«Радянський дослідник Л. Ханін» — ніяких скорочень! --Yakiv Glück 16:12, 25 грудня 2008 (UTC)

Виправив--セルギイ^Обг. 17:35, 25 грудня 2008 (UTC)

Голосування на вибрану

Пропонує: セルギイ^Обг. 14:09, 21 грудня 2008 (UTC)

•  За:

1. --Raider 19:33, 21 грудня 2008 (UTC)
2. Безперечно — за. --Yevhen 21:20, 21 грудня 2008 (UTC)
3. За--Міколавос 16:24, 22 грудня 2008 (UTC)
4. --Гаврило 15:44, 23 грудня 2008 (UTC)
5. О, звичайно, як це я номінацію на добру пропустив… --Yakiv Glück 16:08, 25 грудня 2008 (UTC)

•  Проти:

1. Голос знято--Oleksii0 Поки в статті присутні двокрапки, що розбивають слова: «ґо:муне», «хо:касі» і т. д. — стаття не відповідає нормам мови, і я проти (якщо виправите — вважайте мій голос проти автоматично знятим). Проте і за не проголосую — через те, що стаття перевантажена іншомовною термінологією, через що її дуже важко читати. Основні терміни повинні бути вікіфікованими — вести на окремі статті-пояснення або виноски унизу статті, а решта має хоча б частково бути прибрана зі статті. Багато термінів достатньо дрібні, щоб навряд чи читач хотів дізнатися більше (тим більш більше ніде й немає), а інакше сенс наведення японського терміну зникає. Ще дрібна деталь: краща назва «Буракуміни», чому змінили назад? --Oleksii0 17:30, 22 грудня 2008 (UTC)

   Прибрав двокрапки. Назву змінював не я, всі питання до Алекс К.--セルギイ^Обг. 18:24, 22 грудня 2008 (UTC)

2. Стаття містить багато фактологічних помилок і непідтверджених тверджень в тій частині, що присвячена історії буракумінів до середини 19 століття (до періоду Мейдзі). Крім того вона не вичитана. Правити не маю часу і натхнення. Статусу доброї більш ніж достатньо. Виставлення подібних статей у «вибрані» мені видається глумом. Бажаю голосуючим «за» попередньо ознайомлюватися з науково-популярною літературою з теми статті, за яку вони голосують, а не матеріалами вікіпедії чи інтернет-сайтів. Побажання стосується не лише цієї статті. -- Alex K 14:55, 25 грудня 2008 (UTC)

   Дуже дивно чути ці зауваження саме зараз, беручі до уваги, що ви самі правили статтю та ваші зауваження на попередній номінації я виправив (додатково вичитав статтю та проставив джерела де ви поставили запити). А зараз виявляється, що частину ваших зауважень ви приберегли на майбутнє? Конкретизуйте їх будь ласка.--セルギイ^Обг. 15:33, 25 грудня 2008 (UTC)

   Так я правив статтю. Але обламався, коли вона отримала статус доброї. В тому голосуванні здоровий глузд шапками закидали. Конкретизувати, кажете. А хто не будь з голосуючих розбирається в цій темі? Хтось читав хоча б одну монографію, присвячену буракумінам чи японським паріям? Для кого конкретизувати? Вкажу на помилки і дам пояснення (це до речі забирає час і сили) і що далі? Мовчанки, голоси «за» і коментарі «О, звичайно»… У мене бажання покращувати статтю після того голосування немає. Даруйте, але стаття, м'яко кажучи, не дотягує до вибраної.-- Alex K 09:28, 26 грудня 2008 (UTC)

   Ну знаєте, я не екстрасенс та читати чужі думки не можу, немає зауваважень — немає виправлень. Якщо вам хочеться ставати в позу це ваше діло.--セルギイ^Обг. 11:21, 26 грудня 2008 (UTC)

   Нне можу перейнятись аргументом «не буду покращувати бо голосують за». У мене от навпаки «покращуй-не покращуй а все-одно проголосують проти» от за таких умов бажання дійсно пропадає. --Yakiv Glück 12:31, 26 грудня 2008 (UTC)

3. На темі не знаюся, зовсім, але перше враження — стаття нагадує купу нефідформатованих вирізок тексту, хаотично розкиданих по явно не продуманих розділах, та й ціла низка фактів для мене залишилась недоросзказаною таємницею. Мене просто шокує той факт, що більшість дописувачів вікіпедії віддають свій голос навіть толком не прочитавши статті. Демократія рулить! --Олександр Кравчук 12:41, 26 грудня 2008 (EET)
4. По-перше, зовнішній вигляд залишає бажати кращого: в тексті надто багато абзаців по одному-два речення, по-друге, я довіряю компетентності Alex K . Я голосую проти, --Крис 20:45, 26 грудня 2008 (UTC)
5. Недостатня вікіфікація. Фактично, її відсутність. Русизми (не дивлячись, Яковлевич, по… тощо)—Albedo 11:54, 27 грудня 2008 (UTC)

   Яковлевич прийнято в українській практиці. А не дивлячись→не зважаючи. --Yakiv Glück 11:58, 27 грудня 2008 (UTC)

•  Утримуюсь:

• Особлива думка:
• Знято з голосування

Недоступне зовнішнє посилання

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

• http://list.room.ne.jp/~lawtext/1969L060.html
  • In Буракуміни on 2010-12-29 15:24:09, Socket Error: 'getaddrinfo failed'
  • In Буракуміни on 2010-12-29 16:50:53, HTTP Error: BadStatusLine
  • In Буракуміни on 2011-01-02 08:32:49, HTTP Error: BadStatusLine
  • In Буракуміни on 2011-01-02 21:15:41, HTTP Error: BadStatusLine
  • In Буракуміни on 2011-01-07 13:40:32, HTTP Error: BadStatusLine

--DixonDBot 13:41, 7 січня 2011 (UTC)