Обговорення:Гній (добриво)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

гній стосується як трави і рослин в органах травлення жуйних, так і поза організмом (перетравлена трава на травяній підстилці) - травлення у жуйних проходить під впливом ферментів найпростіших і бактерій, а поза організмом - гній (фекалії з цих рослин) на підстилці чи без підстилки "травляться" (гниють) під впливом цих же (і не лише) ферментів найпростіших і бактерій.

Правки "Olena Zanizdra" відкинуто через велику кількість помилок. Сайт Молодий грунтолюб, на який посилалися, містить неправильну інформацію. В.Михайлюк (обговорення) 16:17, 14 травня 2013 (UTC)[відповісти]

Чи є це діями вандала:[ред. код]

@Стефанко1982:, чи не можна вважати мої дії відкотами вандала це:

  • — пропало джерело на те, що «керпич» - це «плитка гною як паливо» (котре в рос.мові означає "цегла"). Кирпич — «плитки гною як паливо», [керпи́ч] «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал», [кирпичи́на] «плитка гною для опалення» — запозичення з тюркських мов; турецьке kerpiç «цегла-сирець», татарське кирпеч «цегла» виводяться з перської мови.Джерело: Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін. — К.: Наук. думка, 1985. (сторінка:437)
  • — пропала інформація:

Було:
Кирпич — «плитки гною як паливо», [керпи́ч] «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал», [кирпичи́на] «плитка гною для опалення» — запозичення з тюркських мов; турецьке kerpiç «цегла-сирець», татарське кирпеч «цегла» виводяться з перської мови
Стало:
Кирпич — «плитки гною як паливо», «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал». Запозичення з тюркських мов: пор. тур. kerpiç («цегла-сирець»), тат. кирпеч («цегла»), що виводяться з перської мови.

  • — Пропав і клапоть інформації, в тому числі цей: Аргал .... Використовують як паливо в безлісних місцевостях Азії. Слово запозичене з монгольської мови.
  • — Щоб заплутати інших у свої вандальних правках, він плотніше переробив розділ "термін", для цього перемістив звідтам у дефініцію фразу Слово гній походить від «гнити» і споріднене з грец. χνίει («розпадається на дрібні частки»)». Це при тому, що стаття про "гній (добриво").
  • — він ще викинув джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел. — Київ, Ірпінь: ВТФ Перун. 2001, 2005. На сайті lingvo.ua, інший сайт

Цитую: Вандалі́зм у Вікіпедії — явно шкідницьке долучення, видалення чи зміна вмісту, скоєне зумисне з метою скомпрометувати достовірність і авторитетність енциклопедії.--Alfashturm (обговорення) 08:30, 16 вересня 2018 (UTC)[відповісти]

Ще раз підкреслю: волонтер видалив фразу (підкріплену джерелом): Аргал .... Використовують як паливо в безлісних місцевостях Азії. Слово запозичене з монгольської мови., а потім прийнявся мені опонувати, що моїм ОД є вважати, що в "давньоруську" слово запозичене від тюркських народів не через концепт вкладений в назву арагал і кєрпіч (в значенні «плитка гною як паливо; і як будівельний матеріал»), а через якусь іншу осяяну ідею.--Alfashturm (обговорення) 10:01, 16 вересня 2018 (UTC)[відповісти]

Шевченко в статті "гній"[ред. код]

Галушко дописав Шевченком у статті гній ще 24 квітня 2018. Капітан Очевидність навів у статті джерело, про тривіальну інфу, що "гній у українців є символом розкладу" і під цей шумок дописав рядки Шевченка, зробивши примітивний розділ "Символізм". Слід думати, що гній у росіян чи інших народів є символом високоосяяної ідеї? Чи це така реакція на те, що "керпіч" у росіян стало означати виключно "цеглу", хоча і було запозичене з монг.мови як "буд матеріал і паливо з гною"? Він і тоді був патрульним? Чи "посмілів" тепер - коли став патрульним, і на додачу до Шевченка тепер взявся сміливіше вандалити?--Alfashturm (обговорення) 09:02, 16 вересня 2018 (UTC)[відповісти]

Війна редагувань[ред. код]

Повернув доконфліктну версію. @Alfashturm: поясніть чому Ви замінюєте шаблон СУМ на повне посилання?--Стефанко1982 (обговорення) 20:21, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]

@Стефанко1982: доконфліктна версія була ьагато років до редагування Галушко. Я відкидаю версію Галушка, в котрій він викинув джерело на цей текст: Кирпич — «плитки гною як паливо», «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал». Запозичення з тюркських мов: пор. тур. kerpiç («цегла-сирець»), тат. кирпеч («цегла»), що виводяться з перської мови. Окремо, мені не подобається шаблон, так як у попередній версії у джерелах вказані навіть сторінки (а не просто назва книги). Наприклад, тлумачення слова в книзі може бути розміщене у тлумаченні іншого слова, про що підкаже номер сторінки.--Alfashturm (обговорення) 20:40, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]

і ще там було видалено клапоть інформації:
Було:
Кирпич — «плитки гною як паливо», [керпи́ч] «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал», [кирпичи́на] «плитка гною для опалення» — запозичення з тюркських мов; турецьке kerpiç «цегла-сирець», татарське кирпеч «цегла» виводяться з перської мови
Стало:
Кирпич — «плитки гною як паливо», «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал». Запозичення з тюркських мов: пор. тур. kerpiç («цегла-сирець»), тат. кирпеч («цегла»), що виводяться з перської мови.
--Alfashturm (обговорення) 23:07, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]

@Alfashturm: я замінив буквальне цитування переказом, бо побудова статей в словниках і енциклопедіях дещо розрізняється. Вікіпедія — не словник, тому не слід слово в слово звідти переписувати. У словниковій статті вказані різні значення того слова, а для Вікіпедії це зайве, бо стаття в ній — не про слово, а про поняття. Головне — не викривляти інформації. Якщо потрібно знати номер сторінки, не треба заміняти весь шаблон. Досить вказати його після шаблона. Сподіваюсь, Ви зрозуміли свої помилки і більше не станете вдаватися до воєн редагувань. З повагою --В.Галушко (обговорення) 20:48, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
@В.Галушко: ви безпідставно мені приписуєте "про не словник". Енциклопедія означає "кругові знання з предмету". Тобто, у статті має бути написане все про предмет. Таким чином ви ухилились від розмови не звернувши уваги на предмет дискусії - на мої аргументи, про які ви самі і запитували. Ви не розумієте правил і "про не словник". Це знову ваше не розуміння їх, як і тут (і не лише там)--Alfashturm (обговорення) 21:00, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
@Alfashturm: скажіть, будь-ласка, навіщо в статті про гній згадка значення «плитки глини з соломою як будівельний матеріал»? Там нема ніякого гною. --В.Галушко (обговорення) 21:07, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
@В.Галушко: бо є розділ "У будівництві". Гній використовується у будівництві, в тому числі і саманному. Історичними підтвердженнями є і слова інших народів, які концептуалізують це. Кирпич — «плитки гною як паливо», [керпи́ч] «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал», [кирпичи́на] «плитка гною для опалення» — запозичення з тюркських мов; турецьке kerpiç «цегла-сирець»--Alfashturm (обговорення) 21:10, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
@Alfashturm: Ви пишете, що «Історичними підтвердженнями є і слова інших народів, які концептуалізують це». У статті Кирпич в ЕСУМ нічого подібного нема. Навіщо ж сюди оригінальне дослідження? Окрім того, у чому полягають «підтвердження»? У тюркських мовах кирпич — просто «плитка, цегла», і його зв'язок з гноєм вторинний. --В.Галушко (обговорення) 21:21, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
усюди у джерелах все є. Я особисто перевіряв. Ви стомлюєте! Там не "глина з соломою" а «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал».--Alfashturm (обговорення) 21:23, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
Це українські значення слова кирпич, а не «слів інших народів». «Історичними підтвердженнями є і слова інших народів, які концептуалізують це» — це безсумнівно ОД. --В.Галушко (обговорення) 21:41, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
ви хибите неперевершено!! В українську мову слова запозичені від інших народів? Так, від інших. Які концептуалізації вкладали в в ці поняття ті народи, в котрих це запозичили? Ось я про це кажу. «плитки гною як паливо», [керпи́ч] «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал», [кирпичи́на] «плитка гною для опалення» — запозичення з тюркських мов; Ви цього не розумієте, і тому правите статтю, звинувачуючи мене в "чомусь"? Шок просто! І це я затів війну редагувань??? Ви сам видалили на це джерело (етимологічний словник) і демонструєте зараз в аргументі свою "лицемірну чи за незнанням" позицію! Джерело було: Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін. — К.: Наук. думка, 1985. (сторінка:437)--Alfashturm (обговорення) 21:54, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
Про значення слова кирпич у тюркських мовах я вже написав. У мові-реципієнті слово може змінювати своє значення, це Вам має бути відомо. --В.Галушко (обговорення) 22:10, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
ви... ви можете зрозуміти, що етимологічний словник подає значення слова і з тих мов, з котрих слово запозичувалось?? Ви це можете, замість того, щоб на мене проектувати свої хиби (де я мав би щось знати, коли я без вас знаю) Ви зрозуміли про «Історичними підтвердженнями є і слова інших народів, які концептуалізують це»?? І навіщо ви видалили джерело?? Там і сторінки були вказані для таких як ви!--Alfashturm (обговорення) 22:17, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
В етимологічних словниках (як і в тлумачних) значення слова подаються після нього, а не перед ним. Тобто наведені Вами значення стосуються українського слова, а не тюркських, від яких воно пішло. Я не видаляв джерела, я переоформив посилання. --В.Галушко (обговорення) 22:26, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
там так і є: спершу слово, а потім значення: Кирпич — «плитки гною як паливо», [керпи́ч] «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал», [кирпичи́на] «плитка гною для опалення» — запозичення з тюркських мов; турецьке kerpiç «цегла-сирець», татарське кирпеч «цегла» виводяться з перської мови.[4] Вкінці було джерело (позначене цифрою чотири. Тепер у статті вказаного джерела немає). а написане слідуюче: Кирпич — «плитки гною як паливо», «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал». Запозичення з тюркських мов: пор. тур. kerpiç («цегла-сирець»), тат. кирпеч («цегла»), що виводяться з перської мови.--Alfashturm (обговорення) 22:36, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
@В.Галушко:ви хочете сказати, що в тюркських мовах слово мало іншу концептуалізацію? З чого таке ОД?? В "давньоруську" воно запозичене від тюркських народів не через концепт, а через якусь іншу осяяну ідею? І тому ви повикидували там інформацію і заразом і джерело? Чорним по білому написано про паливо і про буд.матеріал. ДВА ЗНАЧЕННЯ одночасно в єдиному концепті. «плитки гною як паливо», [керпи́ч] ««««плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал»»»»». Тому довге визначення в лапках.--Alfashturm (обговорення) 22:42, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
Дякую, що звернули увагу! Я насправді забув поставити тег <ref name="ЕСУМ"> після етимології слова «кирпич». Хай хтось з адмінів виправить. Але Ви мали спокійно сказати, що виноски на посилання нема, а не здіймати шум. Оригінальні значення слова вказані в тій же самій статті. Ніякого ОД. Ще раз нагадую, що наведені Вами значення стосуються українського слова, а не тюркських. А про «концептуалізацію» Ви щось самі від себе додали. Нема такого в ЕСУМ. --В.Галушко (обговорення) 22:58, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
Прошу. Галас зняли ви - бо ви просили захисту статті, вважаючи себе правим. До ваших правок - проблем не було. Ви видалили не лише джерело, а й клапоть інформації поза джерелом. Тому моєю позицією є ще й те, що не варто замінювати шаблоном джерела, коли втрачається інформація з опису джерела. Є так, коли етимон котрогось слова(№1) розкривається в описі значення іншого слова(№2). І немає там моєї відсєбятини.--Alfashturm (обговорення) 23:05, 15 вересня 2018 (UTC)[відповісти]

Для чіткого розуміння:

  • 1. спочатку мій опонент аргументував тим, що оскільки у статті йшлося не про цеглу, а про сушений гній. : цитата тут, то він собі може повидаляти інформацію.
  • 2. потім опонент запитував: скажіть, будь-ласка, навіщо в статті про гній згадка значення «плитки глини з соломою як будівельний матеріал»?
  • 3. потім писав таке: Ви пишете, що «Історичними підтвердженнями є і слова інших народів, які концептуалізують це». У статті Кирпич в ЕСУМ нічого подібного нема. Навіщо ж сюди оригінальне дослідження? (с)
  • 4. пізніше, мені тулили У мові-реципієнті слово може змінювати своє значення, це Вам має бути відомо(с) Типу, якщо таке в природі існує, то воно за замовчуванням тут є. Ну бо мені ж написали, що "вам має бути відомо". Капітан Очевидність!
  • Висновок по №№1-4: тобто, опонент "не розумів", що кєрпіч має два значення в одному слові: «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал» і ще й думав, що у тюркських мовах значення високоосяйне (тому у давньоруську запозичили цю високоосяйну (невідому) ідею і почали нею палити і будувати. В пустинях(всмислі "в посушливих районах) же не з кізяків ліплять і палять.(там дерева є бо (для будівництва і для палива), і глина(спеціальна) для випалювання). В тундрі теж деревини для палива багато а не мохів, ага. І це якраз не тривіальна інфа, а Ориг.дослідження. А в Африці є пінгвіни, бо в ЕСУМ іншого не написано. (так багато високоосяянасті в одній позиції!)
  • 5. опонент намагався мені тулити "не словник", бо ніби коли він прибрав джерело і видалив клапоть інформації - це типу перестало бути "не словник".
  • 6. Вкінці, мені сказали, що шум здійняв я, хоча просив захисту в адмінів мій опонент.
  • 7. Вкінці, опонент визнав лише це: Я насправді забув поставити тег <ref name="ЕСУМ"> після етимології слова «кирпич».(с)
  • Висновок: Виявляється, от яка єдина помилка була, а все решта - не насправді, отже.. В світлі цього, я розцінюю всі звертання на "Ви" і "скажіть, будь-ласка" не як штамп високого стилю у формах звернень, звичайно, а як благородство.--Alfashturm (обговорення) 00:28, 16 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
@Стефанко1982: Всі аргументи Галушка вичерпані. Там не було нічого, що могло бути вартовим писати йому прохання до адмінів про блокування статті. В подарунок, Галушко дописав Шевченком у статті гній. Дуже благородно, він допоміг. Прошу зняти блокування.--Alfashturm (обговорення) 01:52, 16 вересня 2018 (UTC)--Alfashturm (обговорення) 01:52, 16 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
@Alfashturm:@В.Галушко: Надіюсь конфлікт вичерпано. Поки-що знімаю захист. У майбутньому намагайтесь уникати війни відкотів. Відкоти потрібно використовувати проти вандалізмів, а не для доведення власної думки.--Стефанко1982 (обговорення) 04:34, 16 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
@Стефанко1982: на жаль я не встиг відповісти на коментарі опонента, тому вважати конфлікт вичерпаним нема підстав. Аргументи Alfashturm не можна визнати логічними, у них більше емоцій. Я мусив прибрати зайве зі статті, що було бездумною копіпастою з ЕСУМ і не стосувалось теми. Втім, не здиваюсь, що він знову почне війну редагувань. --В.Галушко (обговорення) 17:41, 16 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
Я навів посилання на Грінченка. І етимологію слова «кирпич». Згадка інших значень слова зайва, а розсудження про «концептуалізацію» слід розцінити як ОД. Походження перського слова в ЕСУМ не пояснюється, і навіть якщо і пояснювалось, то робити якісь висновки ми не маємо права. --В.Галушко (обговорення) 16:39, 17 вересня 2018 (UTC)[відповісти]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обговорення:Гній_(добриво)&oldid=32741627