Обговорення:Хейткор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
CC-logo.svg

Ця стаття містить текст, перекладений зі статті «Хейткор» російської Вікіпедії.
Перекладено з російської Вікіпедії станом на 4 липня 2016 року.

Icono de traducción.svg

До Zorator22[ред. код]

@Zorator22: аби час від часу не займатися ф… у вигляді взаємних скасувань пропоную навести АД щодо вашого варіанту написання. Якщо він має обгрунтування, то буде вказаний у дужках, оскільки у будь-якому разі подібне застосування значно поступається моєму варіантові, або як-то кажуть «В чужий монастир зі своїм уставом не лізь». --Georg Urban 19:14, 10 травня 2017 (UTC)

Mykola Swarnyk[ред. код]

Трансліт «Гейт» відповідає Gate — брама --Yuriy Urban 08:09, 13 серпня 2017 (UTC)

Цілком правильно, так воно й транслітерується в мові, яка називається совковий суржик. А українською мовою, Юрчику-Триглавчику-Ріверменчику, gate читається як ґейт. Саме для цих випадків в мові є оця "цигансьо-гуцульська" літерка, якої ти так боїшся, щоб вона тебе десь своїм ріжком не зачепила за штанці та не викинула з Вікіпедії в Хохлопедію, де би ти міг собі вправлятися в Хоррорі, Хейткоррі та інших благородних термінах на літеру "х". Будеш там собі лазити "в своєму монастирі".

Для інших користувачів - не-тролів пояснюю, що згідно з §87 Правопису літера h передається літерою г. Цей же параграф наводить винятки - слова хокей, хол, хобі та прізвище Хемінгуей (та деякі інші, вони перелічені в словниках). Кому цікаво, можна знайти роз'яснення, що саме ці кілька слів пишуться так за традицією, як давні запозичення з російської мови, через яку, нібито, вони прийшли в українську. Є також доволі багато роз'яснень від авторитетних мовників, зокрема Городенської, Пономаріва та ряду інших, що для нових запозичень - до яких, поза всяким сумнівом, належить «гейткор», виняток не діє, а діє основне правило §87. Mykola Swarnyk (обговорення) 19:57, 13 серпня 2017 (UTC)

У зазначеному вами параграфі немає чіткого роз'яснення які саме слова мають писатись через літеру "х". Тому я вірю власному вуху та орфографічним словникам: хард-рок, хардкор, хард-рок--RLuts (talk) 05:55, 14 серпня 2017 (UTC)

історія найменувань[ред. код]

  • 4 липня 2016‎ Mr.Rivermen Створена сторінка Хейткор
  • 25 липня 2017‎ Mykola Swarnyk перейменував сторінку з Хейткор на Гейткор: Правопис
  • 12:45, 12 серпня 2017‎ Yuriy Urban перейменував сторінку з Гейткор на Хейткор поверх перенаправлення
  • 04:07, 13 серпня 2017‎ Mykola Swarnyk перейменував сторінку з Хейткор на Гейткор поверх перенаправлення: Правопис
  • 07:59, 13 серпня Yuriy Urban перейменував сторінку з Гейткор на Хейткор поверх перенаправлення: ВП:МОВА п.2 вузькі терміни, яких нема у словнику, пишуться з ...
  • 20:00, 13 серпня 2017‎ Mykola Swarnyk перейменував сторінку з Хейткор на Гейткор поверх перенаправлення: Правопис
  • 05:27, 14 серпня 2017‎ RLuts перейменував сторінку з Гейткор на Хейткор поверх перенаправлення: неузгоджені зміни
  • 05:29, 14 серпня 2017‎ RLuts Захистив «Хейткор»: війна перейменувань/неузгоджені зміни ([Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (закінчується 05:29, 14 вере...

Юрій Дзядик в) 09:39, 24 серпня 2017 (UTC).

Сталий вираз[ред. код]

Образи — то погано, Yuriy Urban, ви цим тільки провокуєте. Є сталий неологізм "хейтер", аж ніяк не "гейтер", останній у перекладі приблизно значить "той що має відношення до воріт". Mykola Swarnyk, не спотворюйте суть статті. — Alex Khimich 05:53, 27 вересня 2017 (UTC)

@Alex Khimich: Немає "сталого неологізму", є суржикомовне копіювання російської вимови - фактично мовне спотворення. Колись суржик виник як мімікрія під "панську мову" - щоб "пани" купили щось на базарі, щоб не дали різок, врешті - щоб не заморили голодом ціле село. Ну, і заморили. І нарешті, в декого дійшло до автоматизму. Якщо є два варіанти вимови іноземного слова - натурально-український і "російсько-український" правило мімікрії вимагає підлаштовуватись під другий. І цей автоматизм максимально спрацьовує для всіх іншомовних слів. Не сам, звичайно, спрацьовує, а через мовця. Особливо через такого мовця, який "знає балакать по-загранишньому". Не хочу вас особисто образити, але якраз яскравою, навіть симптоматичною вправою була ваша "знущальна" тирада про "гайвеї з гештеґами" - тут вона багатьом сподобалась і знайшла кількох прихильників. Що поробиш - "рунгліш" у нас набагато більш розтиражований, аніж природна вимова англійських слів. Той набір неологізмів, що ви навели тут кілька тижнів тому як покривляння з "дурнуватої" "діаспорної" вимови - парадоксальним чином якраз і є найбільш наближений до природної української транслітерації. А та вимова, яку ви підтримуєте і просуваєте (в т.ч. "хейт") - якраз і є нав'язаним російським спотворенням. І якщо хтось дуже бажає засмічувати мову англіцизмами - гейтер = ненависник, ґейткіпер = ретроград, традиціоналіст; а "хейтером" можна хіба саркастично назвати суржикомовного гейтера, який у всіх обговореннях намагається принизити співрозмовників у типово російській манері, позірно вдаючи з себе великого прихильника українства (це не про вас, а про іншу особу з цього обговорення). Mykola Swarnyk (обговорення) 07:04, 27 вересня 2017 (UTC)
Mykola Swarnyk, до чого тут руінгліш, пани та виділянство? Якщо вас дуже турбує випадкова схожість чи запозиченість слів — це не привід робити мутації у своїй мові, шкодити у статтях, майте гордість хоч якусь. До абсурду витримувати дерев'яні правила мови у словах, які явно вимовляються у живій мові на "ха" і навмисне їх перекручувати на "га"? Я таке буду теж відкидати, так як це навмисне та свідоме спотворення значення слова. Я вам вже пояснив: ваші улюблені правила транслітерації не тільки не відповідають оригінальній (не російській!) вимові, але і змінюють значення слова. Це вже нагадує анекдот про "алюміній" та "люміній". І не переживайте за мій рашн інгліш, він далеко не рашн. — Alex Khimich 16:46, 27 вересня 2017 (UTC)
причина тому ось яка - en:Honchar та en:Halušky. Але не потрібно спішити і все переписувати. Потрібні словники, і лише вони. Правопис, де дає однозначного вирішення проблеми, бо має нескінченний список і ми не знаємо, до якого списку може віднестись те чи інше слово. Може бути як і хокей. Будь-ласка поставтеся з розумінням до всього. І ще одне, будьте ввічливі. Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 17:00, 27 вересня 2017 (UTC)
@Alex Khimich: я зі Сварником вже більше року з того приводу намагався вести чемну бесіду. То призвело лиш до «погроз» з його боку «узятися за дудку» ())). З їхнього погляду українська мова поза межами їх говірки то суржик і крапка. Варіантів домовитися не бачу. На жаль Flavius, разом з частиною користувачів, замість того аби «відучити їх від дудки» покинули проект. Загалом якщо змінити текст Лірника на «ти українською можеш?» ситуація виглядає десь так --Yuriy Urban (обговорення) 08:19, 28 вересня 2017 (UTC)
@Mykola Swarnyk: ще раз пропоную додати в трансліт (іноді «гейт») за підтвердження опублікованого АД — не теоретичного варіанту правил котрогось з мовників, а саме факт застосування. Ви ж ніби солідний дядько а не мала дитина, дослухайтесь. Це шанс припинити безглузді суперечки (не лише у цій ст), та натомість витрачати час на щось корисніше --Yuriy Urban (обговорення) 22:22, 28 вересня 2017 (UTC)
Yuriy Urban Ключовим у вашому повідомленні є слово "намагався". Але оскільки у вас більше трьох культурних слів у реченні вжити не виходило, тому й діалоги були на рівні "сам такий". Ось і зараз ви натякаєте на мою незрілість. Зі свого ж "дорослого" боку пропонуєте знехтувати документом, фаховим тлумаченням правопису, підписаним добрим десятком докторів і кандидатів філологічних наук, затвердженим на спеціально скликаному для цього конкретного випадку зісіданні. Документом, який чітко тлумачить застосування г/х в іншомовних нових запозиченнях. Документ опублікований у авторитетному академічному виданні. Документ доступний в електронній і в паперовій публікації. Ви знаєте, що таке публікація в академічному виданні і який її статус порівняно з "фактом застосування"? Підозрюю, що знаєте або можете дізнатись. Але пропонуєте йти полем і шукати "факти застосування", замість орієнтуватись на академічні публікації. То хто з нас "дикий гуцул", "циган", "ж...д", "німець", "чудило", ще там хтось, не пам'ятаю вже хто, і нарешті, "мала дитина", хто, нібито вередує і кидає пісочком замість займатись серйозними справами? Може ще хтось зі сторони підкаже? Хто з нас двох більше подібен на несформовану особистість? І хто в кожному другому реченні переходить на особистість замість суті обговорення? Кого заблокували на добу не далі як учора за образи? І вкотре? Хтось написав у скасуванні "джерела кажуть інакше" - але жодного джерела не навів. І хто ж це був? Зрілий дописувач чи дітвак-вікіхуліган? Mykola Swarnyk (обговорення) 03:29, 29 вересня 2017 (UTC)
Вами наведене можливо застосувати до фізики чи хімії, а не лінгвістики: най ті ваші гакадемики спускаються зі небес на грішну землю та вчаться як люди говорять, як то робили їхні попередники, зокрема Шевченко з Котляревським. Тоді буде діло, а не дармування державних грантів: конфлікт з РФ то витягли ту «ґ», що не має застосування звукового відтворення в реальній мові та інші «гевізми» аби «більше відрізнятися»; зара конфлікт з Угорщиною то почнуть витягати ще якусь -ень вже з сіверських літописів. Я б вас підвищив до «просвітленого гуцула» але своєю поведінкою ви до того не спонукаєте (ваші спроби розіграти з себе Фрейда залишу без коментарів). Цей варіант вас влаштовує? --Yuriy Urban (обговорення) 14:42, 29 вересня 2017 (UTC)