Обговорення користувача:Biblioteka - Khmelnik

Ласкаво просимо!

Основні засади Вікіпедії	Ласкаво просимо до україномовної Вікіпедії, Biblioteka - Khmelnik!
Для чого ми розвиваємо Вікіпедію	Вітаємо Вас як нового учасника україномовного розділу Вікіпедії. Сподіваємось на плідну співпрацю з Вами над спільним відкритим проєктом. Зверніть увагу на наріжні принципи участі: сміливо редагуйте, а в конфліктних ситуаціях, якщо такі виникнуть, завжди розраховуйте на добрі наміри опонента. Можете скористатися шпаргалкою, якщо Ви ще не знайомі з основами вікірозмітки. Якщо виникли запитання щодо проєкту або потрібні якісь підказки, пошукайте відповідь на сторінці Довідки. Якщо відповіді на Ваше питання там немає, поставте його у нашій Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. Кнопка вставки підпису у вікні редагування На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох тильд (~~~~) або за допомогою позначки підпису у вікні редагування (зображено на малюнку). У статтях, написаних або редагованих Вами, підпис не ставиться. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці інтересів користувачів. Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, можете звернутися за порадою до будь-якого користувача з цієї категорії. Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення! Irrespective of your language skills, you are welcome to create your own user page, add interwiki links, upload images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with the community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавилон or create your own ones. You can ask for our help on the Community Portal (help).
Як створити статтю
Як редагувати статті
Ілюстрування статей
Потренуйтеся тут!
Правила і настанови
Стиль оформлення статей
Авторські права
Довідка
Користувачі, що допоможуть Вам
Словничок вікітермінів

-- Automatic welcomer (обговорення) 07:09, 13 червня 2014 (UTC)

Хмільницький районний Будинок культури

Перші історичні відомості культурно – освітнього розвитку в м. Хмільнику відносяться до 1861 р., коли в місті було засновано дві парафіяльні школи, які згодом перетворились в однокласні училища. В 1869 р. – відкрилось однокласне народне училище, яке згодом в 1903 р. реорганізовано в двокласне міське училище. Про клуби, хати – читальні в цей періодне відомо. В одному з архівних документів розповідається ( але не вказано рік), що « Попечительство про народну тверезість» організувало чайну читальню, діяли 2 невеличких книжкових магазинів, друкарня, фотографія. На початку встановлення Радянської влади в місті почали працювати: « 2 школи лікнепу на 30 -45 чоловік при зареєстрованих 615 неписьменних, відкрито 6 хат – читалень, центральну бібліотеку з читальнею. Проведено централізацію клубної справи, створений міський клуб ім. ІІІ Конгресу Комітерну , в приміщенні якого працював державний театр ім. Шевченка, де виступали місцеві драмгуртки і гастрольні трупи». З Вінницького державного архіву (фонд Р-2625 документа «Бюлетень губернського відділення УКРОСТА, радіотелеграм, прийняті Вінницькою радіостанцією) відомо, що «Хмельник 10/8 состоялосьторжественноеоткрытие Рабоче – Крестьянского клуба имение Ленина. Торжество прошло с большим подъёмом». Отже ,історія районного Будинку культури розпочинає відлік своєї біографії з 10 серпня 1920 року. В 1921 році у м .Хмільнику діяло 1 бібіліотека, 1 клуб, 1 театр. В цей період розпочалась удосконалюватись мережа культурно – освітніх закладів – клуби, бібліотеки, музеї і т.д. Ближче до 30 – тих і 40 – вих років приділялась увага розвитку мережі клубних закладів. На зміну хатам – читальням прийшли сільські Будинки культури. Культурно – виховний розвиток в нашому краї був перерваний Великою Вітчизняною війною. Проте у вересні 1944 р. були відбудовані школи, почали працювати бібліотеки, кінотеатри. 1 травня 1944 р. вийшов перший післявоєнний номер районної газети « Прапор Перемоги», в якому тоді писалось: «Робітниками Хмільницького Будинку культури разом з драматургом включились в місячник допомоги сім’ям фронтовиків. Зібрано 3тисячі карбованців і здано в грошовий фонт фронтовиків сімей військовослужбовців». У 1965 році у Хмільнику при відділі культури діяв університет, слухачів було 185. Проводились тематичні вечори, усні журнали, зустрічі з передовиками сільського господарства, виступи колективів, художньої самодіяльності, лекції. Під час весно – літніх польових робіт в районі створено 38 агіткультбригад, якими було зроблено 250 виступів. Програма тісно пов’язана з колгоспним виробництвом , в основному побудована на місцевому матеріалі. Архівно – історичний документ (книга наказів 40-50-х років, який зберігся у Хмільницькому районному Будинку культури), розповідає про працівників, які несли відповідальність за культурно – освітній розвиток у нашому краї 50-60 –х роках. Це люди, яким довелось пройти випробування та труднощі. Це інструктори – методисти:Врода Володимир Пилипович ( 1950 р.), Парасюк Борис Никифорович ( 1950 р.),Фирманов Аркадій Семенович,Андріїв Леонід Федорович ( інструктор – масовик),Гонтарь Тимофій Федорович ( 1951 р.),БренерДаліїн Геннадійович, закінчив 2 – літні курси культ просвітньої роботи при центральному Домі народної творчості ім. Крупської ( 1953р.),Ізцука Григорій Олександрович,Брют Михайло, Аврамчук Василь Антонович 1951 – 1960 р.р. Відомий на теренах Хмільницького району методист районного Будинку культури Василь Аврамчук був нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури УССР та Почесною грамотою Українського республіканського комітету профспілок культури та . Саме він отримав першу професійну вищу освіту (1958 р. – Харківський бібліотечний інститут) .З 20 квітня 1962 р. -1 квітня 1964 р. – директор Будинку культури. В наступних роках працювали:Смирнова Антоніна Василівна (1954 р.)Бугайова Ніна Григорівна (1958р.), Трембовецький Сергій Степанович, Заточна Валентина Микитівна – худ.керівник1955 р.,художній керівник -Заточна Валентина Микитівна (1956-1963р.р.), Шеремета С. А. (1959р.), Гончарук М.Г. (1960 р.), режисер драматичного колективу Миронова Тамара Кіндратівна ( 1962 р.). Особливе місце на культурно – мистецькій ниві зайняла Феодосія Пишна. Саме вона була ініціатором і організатором створення драматичного гуртка, який згодом стане народними театром . Вона виховала не одне покоління. У 1957 році Феодосія Пишна пішла на заслужений відпочинок, драматичний гурток очолила її талановита учениця Тамара Кіндратівна Миронова. Вона була професійним фахівцем своєї справи. Завдяки їй 23 липня, 1963 році, драматичному колективу Хмільницького районного Будинку культури за п’єсу М.Андрієвича « Леся» присвоєне почесне звання « Самодіяльний народний театр» . В 60- ти роках роках працювали: Гончарук Т, Шквира Віталій Демянович, Сивак Н.Г. – худ.керівник, Беднарська Г.,Попова Валентина Тодорівна – худ.керівник, Цодікова Валерія Павлівна (1964 р.), Сухорослова Раїса Миколаївна, Похвата Володимир Макарович,Длужневська Валентина Сергіївна, Волянська Раїса Іванівна (1965 р.) Попов Олександр Миколайович – художній керівник. Директором Хмільницького Будинку культури став Попов Олександр Миколайович, який згодом очолив відділ культури району. Більше 47 років на посаді методиста працює Онищук Ліда Петрівна , в якої єдиний запис в трудовій книжці

Директора Хмільницького Будинку культури були:

1950 – ті роки:Короткий Яків Васильович, Срябницький Яків Семенович,Копач Марія Борисівна, Фірманов Аркадій Семенович,Читинський Георгій Володимирович,Горбунов Яків Матвійович (1951 р.), до січня 1953 р. – Гонтар Тимофій Андрійович ,Шина Федор Васильович (1955-1957 р.р.), Горбунов Яків Матвійович (1958 р.), Аврамчук Василь Антонович (1959 р.), Шеремета С.А.,– Прилуцько Григорій Андрійович. З посади директора він пішов служити у лави Радянської Армії (1959 р.)Це був наймолодший директор Будинку культури.Латовська Лілія Олександрівна (1960 р.), Гончарук М.Г., Махновський Михайло Михайлович ( закінчивши Харківський бібліотечний інститут) 1961 р., Аврамчук Василь Антонович (1962 - 1964 р.р.)Миронова Тамара Кіндратівна(1964 р.).Качановецький Анатолій Павлович ( 1969 р.). З 1987 р. – директор Будинку культури був Шлапак Василь Павлович. З 2000 року і по сьогодні директор Будинку культури Горбатюк Анатолій Анатолійович.

Старий районний Будинок культури, який згорів у 1969 році розміщався на цьому самому місці, де сьогодні стоїть Хмільницький районний Будинок культури. Через деякий час районний Будинок культури знаходився в будинку колишньої перукарні біля кінотеатру «Перемога», напроти магазину « Сільпо». Будинок не зберігся. У 1983 р. було відкрито новозбудований Будинок культури.

Щороку в Будинку культури проводяться заходи: 1. Новий рік ( кінець грудня, початок лютого) 2. День захисника Вітчизни ( лютий) 3. Урочистості до виведення радянських військ з Афганістану. Афган. Війна. Трагедія. 4. Міжнародний жіночий День 5. Святковий концерт присвячений визволенню Хмільницького району від німецько – фашистських загарбників ( 18 березня). 6. День працівників культури 7. День української пісні 8. Проводи юнаків до Збройних Сил України. 9. Мітинг – реквієм присвячений Дню Перемоги. 10. Районний конкурс « Співуча родина» присвячений Дню матері 11. Театралізоване свято « Ой на Івана, ой на Купала» ( липень). 12. День Незалежності України ( 23 -24 серпня) Фестиваль – конкурс світлиць « Щедра господа» ( серпень). 13. День міста ( 22 вересня) 14. Районний конкурс козацької пісні і т.д..

При районному Будинку культури , нині працюють:

1. Народний аматорський хоровий колектив ветеранів війни та праці 2. Народний аматорський хоровий колектив української пісні « Зорецвіт» 3. Народне аматорське тріо бандуристок 4. Народне аматорське тріо « Лілея» 5. Народний аматорський гурт « Елегія» 6. Зразковий дитячий духовий оркестр 7. Народний аматорський духовий оркестр 8. Народна аматорська кіностудія « Гіпаніс.

Джерела

1,Фонд –4971, Оп.№8, ед. Хр.41

2.Фонд –4971, Оп.№8, ед. Хр. 36

3.Спогади ветеранів культосвітньої праці: О.Попова, В.Шлапака, А.Горбатюка, Л.Онищук

Хмільницька районна бібліотека для дорослих

Налічує великий інформаційний масив – більше 65тис. книг, журналів, газет, художніх альбомів. Передплачує більше 80 назв періодичних видань.Забезпечує кваліфіковане, професійне обслуговування понад 4 тисячі користувачів щорічно.

Зручний читальний зал; Сучасні технології; Додаткові платні послуги; Надає право стати постійним користувачем бібліотеки кожному бажаючому хто має при собі паспорт.

Необхідні видання для опрацювання ви можете одержати в відділах бібліотеки:

Абонемент відділу обслуговування здійснює видачу користувачам видань додому на певний період.

Читальний зал відділу обслуговування надає право кожному користувачеві вільного доступу до інформаційних ресурсів в межах читального залу.

Абонемент для юнацтва відділу обслуговування фонкціонує для послуг учнівської та студентської молоді.

Отримати інформацію з питань історії краю, його минулого та сьогодення Ви можете в краєзнавчому фонді.

Видання, що відсутні у фондах бібліотеки, Ви можете одержати через міжбібліотечний абонемент з інших бібліотек.

У відділі методичної роботи Ви можете одержати:

конкретні відомості про бібліотечну мережу району; кваліфіковану консультацію з фахових питань; підручники, методичні посібники, спеціальну періодику, сценарії. Бібліотека співпрацює:органами місцевої влади; При читальному залі бібліотеки діє центр регіональної інформації «Суспільство. Влада. Регіон.» для користувачів, де збираються фактографічні бази даних, соціально-значуща інформація про наповнення і використання місцевого бюджету, пільги інвалідам, порядок надання субсидії, оформлення пенсії та інші відомості. Завдяки співпраці з органами місцевої влади бібліотечні фонди постійно поповнюються новими матеріалами; міськрайонним управлінням юстиції; На базі бібліотеки спільно з управлінням юстиції створено інформаційно - правовий центр «Право», де користувачі отримують консультації спеціалістів з юридичних питань. районним та міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; службами у справах дітей міста та району. Юнацькій відділ бібліотеки тісно співпрацює з районним та міським центром соціальної служби для молоді. учбовими закладами та школами міста; підприємствами та установами; громадськими та політичними організаціями; Пропонуємо Вам: ознайомитися з новими виданнями різноманітної тематики, які отримує бібліотека; переглянути репертуар періодичних видань; пошук інформації в Інтернеті; соціокультурні заходи: книжкові виставки, бібліографічні огляди, перегляди літератури, дні інформації, презентації книг та ін. екскурсії по бібліотеці. Видаємо для Вас щорічно:«Знаменні і пам’ятні дати Хмільницького району…»; методичні матеріали; буклети.

Статтю Хмільницький районний відділ культури номіновано на вилучення

Стаття Хмільницький районний відділ культури, значний внесок до написання якої зробили Ви, була номінована на вилучення. Якщо Ви зацікавлені у обговоренні з цього приводу, будь ласка, залиште свій коментар на сторінці обговорення номінацій за 5 липня 2015. Що ще можна зробити? --Brunei (обговорення) 17:29, 5 липня 2015 (UTC)