Облога Родоса (1480)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Облога Родоса
SiegeOfRhodes1480.jpg
Дата 23 травня17 серпня 1480 року
Місце острів Родос
Результат Перемога Ордена госпітальєрів
Противники
Fictitious Ottoman flag 4.svg Османська імперія Flag of the Order of St. John (various).svg Орден госпітальєрів


Командувачі
Гедіке Ахмед-паша
Месіх-паша
П'єр д'Обюссон


Сили сторін
від 15-20 до 70 тис, 160 кораблів 2,5-3,5 тисяч осіб (500-600 лицарів та зброєносців, 2-3 тис. найманих солдатів та ополченців)


Військові втрати
до 9 тис. осіб вибуття 300-400 лицарів та зброєносців, до 2000 ополченців та найманців


Друга облога Родоса — облога острова Родос військами Османської імперії 1480 року.

Історія[ред. | ред. код]

Родоський замок вже був успішно витримав облогу 1444 року. Але 1470 року населення сусіднього острова Тілос покинуло його після нападів з боку Османської імперії. Більшість переселилося на Родос. 1475 року на Родос переїхало також населення Халки.

23 травня 1480 року османський флот підійшов до Родоса. Чисельність турків оцінюється від 15-25 тис. до 70 тис. осіб і 160 кораблів, тоді як Родоську фортецю захищало близько 500 лицарів та зброєносців і 2-3 тисячі солдатів та ополченців. Максимальна чисельність захисників острова оцінюється в 7 тисяч[1][2][3].

Першою стратегічною метою у османів було захопити вежу Святого Миколи. Існують свідчення, що від артилерії фортеця брала на себе до 1000 гарматних снарядів на добу, але під командуванням П'єра д'Обюссона захисникам вдалося встояти[4]. Другу спробу захопити вежу було зроблено зі сходу з боку затоки Акандія. Але оборонцям вдалося вирити рів з внутрішньої сторони та побудувати нові захисні споруди. Після битви з численними втратами лицарям та ополченцям вдалося встоять й цього разу.

27 липня відбулася вирішальна битва. Близько 2,5 тис. яничарів вдалося захопити Італійську вежу і увійти в єврейський квартал. Турецьке військо рушило в місто, але втратило до 4 тисяч. Великий магістр ордена в цій битві зазнав поранення списом[5].

17 серпня 1480 року османський флот залишив води Родоса. Мехмед II збирався взяти Родос пізніше, але 1481 року він помер. Острів залишився за госпітальєрами ще на 42 роки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Papacy and the Levant, Kenneth M. Setton, page 351, 1984
  2. The later Crusades, 1274—1580: from Lyons to Alcazar, Norman Housley, page 228, 1992
  3. The Fortress of Rhodes 1309—1522, Konstantin Nossov, Brian Delf, page 46, 2010
  4. «Безумство» храбрых
  5. Eric Morse. Crusader knights, Turks and Byzantines. — Toronto, 2003.

Література[ред. | ред. код]

  • Guillaume Caoursin: De obsidione et bello Rhodiano. короткий латинський текст про облогу турків 1480, надруковано Johann Snell в Оденсе, 1482. (Перша друкована книга Данії).
  • Klaus-Peter Matschke: Das Kreuz und der Halbmond. Die Geschichte der Türkenkriege. Artemis & Winkler Verlag, Düsseldorf und Zürich 2004, ISBN 3-538-07178-0.
  • Franz Babinger: Mehmed der Eroberer. Weltenstürmer einer Zeitenwende. Lizenzausgabe für R. Piper GmbH & Co. KG, München 1987, ISBN 3-492-10621-8.
  • Elias Kollias, The knights of Rhodes — the palace and the city, Athens, 1994.