Обол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Афінський обол (449 р. до н. е.)

Обол, обелос (дав.-гр. ὀϐελός, лат. obelós і в аттиці дав.-гр. ὀϐολός — спочатку брошка, потім грецька монета вартістю 1/6 драхми.

У Афінах обол важив 0,72 грама і був поділений на 8 халків. У Пелопонесі обол важив 1,04 грама. Його спочатку карбували із срібла однак в елліністичну епоху вже з бронзи. Згідно з Плутархом[1] спартанці використовували монети зроблені із заліза. Він також роз'яснює етимологію слів «обол» (брошка) та «драхма» (ручка): у минулому греки використовували як гроші злитки заліза і бронзи.

В елліністичну епоху обол часто клали під язик померлим. Він мав служити платою Харону за перевезення мертвих через Стікс у царство мертвих Аїда.

Співвідношення з іншими одиницями ваги[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Плутарх Lycurgue, IX, 2-4 та Lysandre, XVII, 3-5

Див.також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]