Координати: 51°37′39″ пн. ш. 32°56′28″ сх. д. / 51.62750° пн. ш. 32.94111° сх. д. / 51.62750; 32.94111

Оболоння (Новгород-Сіверський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Оболоння
Герб Прапор
церква Різдва Богородиці
церква Різдва Богородиці
церква Різдва Богородиці
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський район
Тер. громада Коропська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74060010290042677
Основні дані
Засноване 1399
Населення 897
Площа 8,24 км²
Густота населення 108,86 осіб/км²
Поштовий індекс 16223
Телефонний код +380 4656
Географічні дані
Географічні координати 51°37′39″ пн. ш. 32°56′28″ сх. д. / 51.62750° пн. ш. 32.94111° сх. д. / 51.62750; 32.94111
Середня висота
над рівнем моря 		124 м[1]
Водойми Десна, Бистриця
Місцева влада
Адреса ради 16200, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, смт Короп, вул. Кибальчича, 1
Карта
Оболоння. Карта розташування: Україна
Оболоння
Оболоння
Оболоння. Карта розташування: Чернігівська область
Оболоння
Оболоння
Мапа
Мапа

CMNS: Оболоння у Вікісховищі

Оболо́ння — село в Україні,у Коропській селищній громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Населення становить 897 осіб. Від 2016 орган місцевого самоврядування — Коропська селищна рада.

Адміністративні зміни

[ред. | ред. код]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Коропської селищної громади[2].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Коропського району, увійшло до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області.[3]

Назва

[ред. | ред. код]

Назва села Оболоння походить від оболоні, так називали низинні заболоченні луки, що вкриті травою або річкову заплаву , вкриту очеретом. Місцина на якій було засновано Оболоння це й пояснює:. низина, яка була заросла вільхою та вербами, оточеній гнилими болотами, та дрімучим лісом з півночі.

Символіка

[ред. | ред. код]

На гербі на синій смужці зображениа змія, що симовлізує мальовничі вигини річки Десна біля села. Три золоті геральдичні лілії на зеленому тлі зображають оболонь (низинні заболоченні луки), що веде нас до назви села (герб є промовистим). Дві схрещенні булави на червоному тлі зображають часи Гетьманщини, коли селом володіли самі Гетьмани (Іван Самойлович та Іван Мазепа), основною колірною гамою символіки яких був червоний колір.

Історія

[ред. | ред. код]

Оболоння було засновано давно. Воно згадується вже як волосне, що коли в 1399 р. Вітовт був розбитий з своїм військом татарами на річці Ворсклі і заблудився в степу, то ватажки князя Івана Глинського вивели його до міста Хоробора (тепер Короп) і волостям Сохачі і Оболоння. Близько 1400 року Вітовт дарує Оболоння разом з деякими місцинами Сіверщини Михайлу Глинському.

У царській грамоті кінця XVII віку згадується, що з давніх часів с. Оболоння входило до володінь прототипа Ніжинського Семена Адамовича. Останнім з Адамовичів володів селом Семион Адамович, православний духівник, прославився як авантюрист, агент московського уряду в Україні. Вів свої інтриги, за що постійно був арештованим. Втирався в довіру, потім конфліктував з тими ж кого підтримував., як це сталося з Многогрішним. Агітував московський уряд збільшити в Україні московське військо. Семион Адамович намагався втертися у довіру до гетьмана Івана Самойловича, але У 1676 був заарештований, 1677 році гетьман Іван Самойлович, замінивши ув'язненому смертну кару, здав полковника Адамовича у заслання. Усі володіння Адамовича поселення його, зокрема й Оболоння, забрав собі.

Потім Оболоння входило до володінь гетьмана Івана Мазепі. Після конфіскації усіх маєтностей Мазепи 1710 року, Оболоння перейшло полковнику Павлу Полуботку[4]. За даними Олександра Лазаревського в селі було 200 селянських дворів, які сплачували поміщикові 126 карбованців 35 копійок на рік. 43 заможні двори додатково сплачували "осінщину"(податок, який селяни сплачували восени поміщикові, церкві тощо)[5] житом і вівсом, а також постачали панові по півгуся на рік. Крім того, кожне селянське господарство постачало по курці[6].

Після Полуботка, селом володіли Забіли. З ХІХ століття і до 1917 року Оболоння було волосним селом Кролевецького повіту Чернігівської губернії.

У 1866 році в селі - 210 дворів, 1175 жителів, у 1897 - 326 дворів, 1466 жителів, земська школа[4].

Потім село недовго було у руках поміщиці Юркевич, яка через борги його продала князю Долгорукому.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Коропської селищної громади.[2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Коропського району, увійшло до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області.[3]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Церква Різдва Богородиці

У селі знаходиться церква Різдва Богородиці, побудована в 1800—1801 роках за кошти власника села Прохора Івановича Забіли. Побудована у стилі класицизму. Будівля храму чотиристовпна, хрестоподібна в плані з чотирма зниженими приміщеннями у внутрішніх кутах основних обсягів, з напівкруглою апсидою і дзвіницею, що примикає до притвору. Фасади церкви декоровані лаконічно: прямокутні віконні отвори з плоскими наличниками та замковими каменями, увінчаними дисками лопатки та колони. Торці північної та південної гілок завершені трикутними фронтонами. Восьмерик барабана, північна та південна гілка та кутові камери перекриті зімкнутими склепіннями, західна та східна — напівциркульними. В інтер'єрі церкви центральний простір визначається чотирма масивними пілонами ускладненої хрестової форми та підпружними арками, що несуть перекриття на восьмигранному барабані. Кутові приміщення з'єднані з центральним нефом низькими арочними отворами. До церкви примикає двоярусна дзвіниця, витягнута по поперечній осі, невелика за розмірами, з наскрізними арочними отворами.

У 2010 році в селі виявили стоянку часів палеоліту[7][8].

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 874 97.44%
російська 20 2.23%
білоруська 3 0.33%
Усього 897 100%

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оболоння (Новгород-Сіверський район)
  1. ↑ Погода в селі Оболонні. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 22 травня 2008.
  2. ↑ а б Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  3. ↑ а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. ↑ а б Чернігівщина. Енциклопедичний довідник (українською) . Київ: "Українська Радянська Енциклопедія" імені М.П.Бажана. 1990. с. 565. ISBN 5-88500-011-5.
  5. ↑ Словник української мови http://sum.in.ua/s/osinshhyna/
  6. ↑ Коваленко, Олександр (1996). Павло Полуботок - політик і людина (українською) . Чернігів: Чернігів "Просвіта". с. 15—16. ISBN 966-502-002-1.
  7. ↑ На Чернігівщині розкопали унікальний витвір мистецтва доби палеоліту. Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 22 червня 2011.
  8. ↑ На Черниговщине нашли уникальную стоянку времен палеолита [Архівовано 19 вересня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  9. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оболоння_(Новгород-Сіверський_район)&oldid=42676669