Координати: 59°50′55″ пн. ш. 30°27′28″ сх. д. / 59.84861° пн. ш. 30.45778° сх. д. / 59.84861; 30.45778
Очікує на перевірку

Обухово (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

59°50′55″ пн. ш. 30°27′28″ сх. д. / 59.84861° пн. ш. 30.45778° сх. д. / 59.84861; 30.45778

Обухово
Невсько-Василеострівна лінія
Загальні дані
Типодносклепінна глибокого закладення
Глибина закладення58 м
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Дата відкриття10 липня 1981
Архітектор(и)Вл. В. Попов (рос.), И. Н. Кусков (рос.), Л. М. Четыркин (рос.) за участі И. Г. Лоханова (рос.) та М. В. Меккель (рос.)
Архітектор(и) вестибюлівА. С. Гецкин (рос.), В. Н. Выдрин (рос.)
Будівельник(и)БМУ-13 Ленметробуду
Пересадка настанція Обухово
Виходи довулиця Грибакіна
Код станціїОБ
Мапа
3 Невсько-Василеострівська лінія
Бігова
Зеніт
оборотні тупики, ПТО
Приморська
Смоленка
Василеострівська
Нева
Мойка
канал Грибоєдова
Гостиний двір
Фонтанка
Маяковська
Площа Олександра Невського-1
Оборотний тупик
Монастирка
Обвідний канал
Єлізаровська
Ломоносовська
Оборотний тупик
Пролетарська
Обухово
Мурзінка
Рибацьке
Оборотний тупик
ТЧ-5 «Невське»

«Обухово» (рос. «Обухово») — станція Петербурзького метрополітену, розташована на Невсько-Василеострівній лінії між станціями «Пролетарська» та «Рибацьке». Відкрита 10 липня 1981 року в складі дільниці «Ломоносовська»—"Обухово". Назву отримала від розташованого неподалік однойменного історичного району міста. Цей район розташований за лінією Московської залізниці — павільйон метро звернений фасадом до того місця, де колись жили робітники Обуховського заводу. Сам завод розташований в районі станції метро «Пролетарська», ця назва була надана підприємству в 1869 році по імені засновника (інженера Обухова). Пересадка на однойменну залізничну станцію. У майбутньому планується пересадка на однойменну станцію «надземного експреса».

Вестибюлі

[ред. | ред. код]

Наземний павільйон станції виконаний за проектом архітекторів А. С. Гецкіна, В. М. Видріна («Ленметрогіпротранс») і розташовується в кінці вулиці Грибакіних поруч із залізничною станцією «Обухово» в промзоні об'єднання «Зірка».

Верхній ескалаторний зал

Будівля є восьмигранним об'ємом, в центрі якоє під куполом розміщений ескалаторний зал, а по периметру — аванзал з двома входами і одним виходом.

Архітектурне рішення фасадних площин побудовано на поєднанні глухих, облицьованих шліфованим мармуром стін з вітражами-вставками. Деталі палітурки виконані з декоративного металу і анодовані в золотистий колір. В оздобленні інтер'єрів використані такі ж прийоми та матеріали.

Технічна характеристика

[ред. | ред. код]

Конструкція станції — односклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 58 м)

Вперше на даному типі станцій під одним склепінням, крім самої станції, були розміщені СТП і камера натяжних пристроїв. Похилий хід станції тристрічковий, починається з південного торця станції.

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]

Через те що станція була кінцевою Невсько-Василеострівної лінії у 1981—1984 рр.., а також під час закриття станції «Рибальське» в 2000—2001 рр.. на перегоні «Обухово» — «Рибальське» знаходиться з'їзд, який використовували для обороту потягів.

Оздоблення

[ред. | ред. код]

Колійні стіни оздоблені білим мармуром з карнизом з декоративного профілю. Підлога викладена темно-сірими гранітними плитами. По осі станційного залу встановлені світильники-торшери з карбованої міді та профільного металу, з цих же матеріалів виконані назви станції. Торцеву стіну прикрашає бронзовий горельєф на тему виникнення революційних гуртків за Невською заставою (скульптор А. А. Федосов).

Спочатку в торці станції перебував бюст В. І. Леніна, який в 1994 році було прибрано.

На станції була проведена заміна ртутного освітлення на натрієве.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]