Петербурзький метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петербурзький метрополітен
рос. Петербургский метрополитен
Spb metro logo (alt shaping).svg
Metro SPB Collage 2016.png
Опис
Країна Росія Росія
Місто Санкт-Петербург, Муріно
Дата відкриття 15 листопада 1955 (66 років)
Вартість проїзду 65,00 ₽
Щоденний пасажиропотік 2,13 млн
Річний пасажиропотік 786 млн
Сайт metro.spb.ru
Підприємницькі дані
Оператор ДУП «Петербурзький метрополітен»d
Нагороди Орден Леніна
Маршрутна мережа
Кількість ліній 5
Кількість станцій 72
Довжина мережі 124,8 км
Ширина колії 1520 мм
Схема маршрутів

St petersburg metro map sb uk.svg

CMNS: Петербурзький метрополітен у Вікісховищі

Петербу́рзький метрополіте́н (рос. Петербургский метрополитен, колишній — «Ленинградский метрополитен») — система ліній метрополітену у Санкт-Петербурзі. Відкритий 15 листопада 1955 року.

Станції метрополітену[ред. | ред. код]

У Петербурзькому метро 72 станцій, з них 63 — підземні станції глибокого закладення. Станції глибокого закладення розташовані лише на Лахтинсько-Правобережній та Фрунзенсько-Приморській лініях.

Станції за конструкцією поділяються на:

У Петербурзькому метрополітені є одна назавжди закрита станція — «Дачна». Вона була єдиною наземною станцією відкритого типу. Ще одна станція — «Дев'яткіно» — розташована за межами міста в селищі Муріно Ленінградської області.

Лінії метро[ред. | ред. код]

Петербурзький метрополітен складається з п'яти ліній, які сполучаються сьома пересадковиими вузлами, шість з яких є двостанційними і лише один — тристанційним («Спаська» — «Садова» — «Сінна площа»). Вузол Технологічний інститут-1 — Технологічний інститут-2 має кросплатформову пересадку. З іншого боку існує станція «Спортивна», яка побудована як дворівнева кросплатформова, проте до введення Кільцевої лінії в експлуатацію вона у перспективі буде вузловою.

Назва Введена в дію Остання відкрита станція Довжина,
км
Кількість
станцій
Кількість
вагонів у составі
Середня відстань між станціями,
км
Середня швидкість
(з урахуванням
зупинок), км/год
Час поїздки,
хв
[1][2]
Середня глибина станцій, м
Spb metro line1.svg Кіровсько-Виборзька лінія 15 листопада 1955[3] 29 грудня 1978 29,65 19 8 1,647 38,68 ≈ 46 −49,95
Spb metro line2.svg Московсько-Петроградська лінія 29 квітня 1961 22 грудня 2006 30,1 18 6 1,771 39,39 ≈ 46 −44,50
Spb metro line3.svg Невсько-Василеострівська лінія 3 листопада 1967 26 травня 2018 28,8 12 6 2,618 42,38 ≈ 40 −50
Spb metro line4.svg Лахтинсько-Правобережна лінія 30 грудня 1985 7 березня 2009 11,21 8 7 1,601 42,08 ≈ 16 −62,38
Spb metro line5.svg Фрунзенсько-Приморська лінія 20 грудня 2008 3 жовтня 2019 26,24 15 8 1,749 42,96 ≈ 28 −64,58
Всього: 124,8 72 1,877 40,61 −52,52

Розмив[ред. | ред. код]

Дев'ять років з грудня 1995 року по червень 2004 року, 5 станцій Кіровсько-Виборзької лінії працювали окремо від решти системи. На перегоні між станціями «Лісова» та «Площа Мужності» стався розмив тунеля відокремивши дільницю «Площа Мужності» — «Дев'яткіно». На той час лінія працювала як дві окремих лінії, поїзди прибували на станцію «Лісова» пасажири піднімалися на поверхню пересажувалися на безкоштовний автобусний маршрут № 80 та їхали далі до станції «Площа Мужності», де знов спускалися підземлю та їхали у напрямку «Дев'яткіно». Ліквідація розмиву відтягувала дуже багато сил та коштів, що дуже уповільнило розвиток метрополітену того часу.

Особливості[ред. | ред. код]

Станційні двері на станції ««Ломоносовська»

Переважна більшість станцій в місті глибокого закладення та мають лише один похилий хід, до того ж, обладнаний лише тристрічковим ескалатором. Це створює багато незручностей при користуванні у години пік, чи у випадку ремонту одного з ескалаторів, в результаті чого утворюються величезні черги аби потрапити до станції. У Петербурзькому метрополітені також існують станції закритого типу, 4 на Московсько-Петроградській лінії та 6 на Невсько-Василеострівській лінії, які побудовані під прийом лише шестивагонних поїздів. Кількість дверей на станціях робить неможливим збільшення кількості вагонів у потязі, від цього найбільш перевантажена Московсько-Петроградська лінія.

Перспективи розвитку[ред. | ред. код]

Перспективна схема розвитку Петербурзького метрополітену

Станом на жовтень 2019 року в місті будується 4 станцій:

Вартість проїзду[ред. | ред. код]

Оплата проїзду здійснюється жетонами, електронними транспортними картками та безконтактними банківськими картками.

  • Вартість жетону на одну поїздку — 65,00 рублів.
  • На електронну транспортну картку «Подорожник» можливо записати різні типи квитків. Існують квитки на місяць (за 2900 рублів). На кількість поїздок (наприклад, 70 поїздок за 3150 рублів, або 10 поїздок за 355 рублів). Туристичні квитки на строк від 1 дня до 7 днів, з необмеженою кількістю поїздок (наприклад, єдиний квиток на всі види транспорту на 1 день коштує 180 рублів). Комбінований квіток (1 поїздка в метро + 1 поїздка на наземному транспорті за 65 рублів)[8]. Варто додати: сам електронний носій коштує 60 рублів, але ним можна користуватися багато разів поповнюючі його [9].

Вибух-теракт 3 квітня 2017[ред. | ред. код]

3 квітня 2017 року о 14:40 на перегоні між станціями «Сінна площа» та «Технологічний інститут» здійснено терористичний акт[10].

У результаті теракту загинуло 14 осіб (станом на 11:41 4 квітня 2017 р.)[11], 45 було госпіталізовано, загальне число потерпілих — 51 людина[12].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Приблизний, залежить від часу доби
  2. Схема ліній Петербурзького метрополітену. Яндекс. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 13 січня 2012. 
  3. Перша черга будівництва метрополітену Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine. (рос.)
  4. Станція «Театральна» — фантом метро в Петербурзі. undergroundexpert.info. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 5 жовтня 2019. 
  5. Екперт розповів про проєктування та будівництво метро в Петербурзі. Телеканал «Санкт-Петербург». Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 5 жовтня 2019. 
  6. Відкриття станції «Горний інститут» відкладається на 2,5 роки. Контракт на будівництво помаранчевої лінії продовжили до 2022 року. fontanka.ru. Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 5 жовтня 2019. 
  7. Будівництво станції метро «Південно-Західна». Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018. 
  8. http://www.metro.spb.ru/pricetickets.html Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine. Оплата проїзду
  9. Електронна картка «Подорожник». Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 8 квітня 2018. 
  10. Вибух в метро Санкт-Петербургу: головне. dt.ua. 3 квітня, 2017. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017. 
  11. Під час вибуху в метро Петербурга загинули 14 осіб, — «Фонтанка». Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017. 
  12. У результаті вибуху в метро Петербурга загинули 14 осіб,  —ЗМІ. ТСН.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]