Овсень (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Овсень(Овсінь, Авсень, Говсень, Таусень, Тоусень, Баусень, Баусім, Усень) — різдвяний персонаж слов'янської міфології, який приходив на Різдво з щедрими дарами, готував доріжку й святковий стіл Різдву.


Зовнішній вигляд

[ред. | ред. код]

У деяких переказах та колядках Овсень це вершник, який може приймати вигляд козла.

В обрядовості

[ред. | ред. код]

Святочний (новорічний) козел символ відроджуваного весняного сонця, подателя родючості. Його водили по селу на святки, як у давні часи греки водили козла, вшановуючи Діоніса. Пізніше у слов'ян живу козу замінили на одного із посипальників (колядників), його рядили козою.

У фольклорі

[ред. | ред. код]

Овсень, як співається в різдвяних піснях, ходить, гуляє у веселих теремах:

    ...Їхали бояри,
    Та й сосну зрубали,
    Дощечки пиляли.
    Ой, Овсень! Ой, Овсень!
    Місточок мостили,
    Сукном укривала,
    Цвяхами прибивали.
    Ой, Овсень! Ой, Овсень!
    Кому ж, кому іхати
    По тому місточку? -
    Їхати там Овсеню
    Та Новому рочку!
    Ой, Овсень! Ой, Овсень![1]
        (Українська народна пісня)

Символіка

[ред. | ред. код]

Вважається, що Овсень символізує щедру минулу осінь, пору достатку й багатства, яка подає дари на святковий стіл. Деякі дослідники припускаються того, що Овсінь - Юсінь - просинець. Так звався перший місяць року. Тобто, він символізував початок нового сонячного циклу. А його плоди, достаток і багатство - жертвоприношення з метою задобрити Новий Рік. Козел - символ родючості. В українській колядці:

    ...Де коза туп-туп,
    Там жита сім куп,
    Де коза хвостом,
    Там жито кустом.[2]

Паралелі в інших міфологіях

[ред. | ред. код]

Різдвяного тура і різдвяного козла використовували у схожих обрядах. Вожаки заводили в дім тварину та примушували кланятися господареві, вітати його. В основі Овсеня, як і Тура, виразника весняної родючості, лежить сонячна природа. Там, де овес одна з найпоширеніших культур, колядники в більшості розсипають вівсяні зерна в хатах, мабуть тому в народних піснях Авсень став Овсенем; форма цієї назви має аналогію з іменем польового житнього духа - білоруського Жиценя. Овсень ніби має значення "вівсяного духа", так як і Жицень - дух житній. Але у новітній народній уяві Овсень дух сонячного божества. У деяких колядках він виїздить на свині. Свиня, кабан - символ сонця. Святий Василь, що замінив Овсена в колядках, вважається у народі покровителем свиней[3].

Дивись також

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Ой, Овсень!. Портал присвячений розвитку української культури, Рідної Віри (укр.). Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 20 жовтня 2018.
  2. НАШЕ (тексти пісень) - Різдвяна гра. nashe.com.ua. Процитовано 20 жовтня 2018.
  3. Кононенко, Олексій. "Українська міфологія. Божества і духи" (Українською) .