Одинцова Олена Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одинцова Олена Миколаївна
Народилася 19 березня 1963(1963-03-19) (61 рік)
Красноярськ
Країна  Росія
 СРСР
Діяльність актриса, поетеса, театральний режисер, театральний педагог, письменниця
Alma mater Єкатеринбурзький державний театральний інститутd
Знання мов російська
Батько Микола Васильович Одинцов
Мати Антоніна Василівна Одинцова
Нагороди
Заслужений артист Росії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Одинцова.

Олена Миколаївна Одинцова (нар.. 19 березня 1963 року, Красноярськ, Російська РФСР, СРСР) — російська театральна актриса, заслужена артистка Російської Федерації.

Біографія[ред. | ред. код]

Олена Миколаївна Одинцова народилася 19 березня 1963 року в Красноярську.

У 1980 році закінчила середню школу № 81 міста Красноярська з золотою медаллю. Додатково навчалася протягом семи років у музичній школі № 4 міста Красноярська по класу фортепіано.

У 1981 році вступила на театральний факультет Красноярського інституту мистецтв, майстер курсу — режисер Красноярського драматичного театру Генріх Сергійович Оганесян.[1]

У 1983 році перевелася до Свердловського театрального училища і закінчила його у 1985 році, акторське відділення, диплом з відзнакою. Майстер курсу — народний артист РРФСР, Олексій Васильович Петров. Педагоги — заслужений артист РРФСР Йосип Менделевич Крапман, Азалія Всеволодівна Блінова (сценічна мова).[2]

Пройшла дворічну професійну перепідготовку в Академії перепідготовки працівників культури, мистецтва і туризму (АПРІКТ), на кафедрі театрального мистецтва, в місті Москві, за фахом режисура драматичного театру.

У 2013 році отримала диплом державного зразка з відзнакою, з правом займатися професійною діяльністю в галузі режисури драматичного театру. Художній керівник курсу — кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри театрального мистецтва АПРІКТ, режисер Московського драматичного театру імені М. В. Гоголя Сорокін В. М.[1]

Місця роботи[ред. | ред. код]

  • Волгоградський ТЮГ 1985—1987 роки.
  • Кіровський обласний Ордена трудового Червоного прапора драматичний театр імені С. М. Кірова — з 1987 року[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання «Заслужений артист Росії», присвоєно у 2010 році.
  • Почесна грамота Міністерства культури РФ і ЦК російської профспілки працівників культури, 2002 рік.
  • Почесна грамота Спілки театральних діячів Росії

Публікації в ЗМІ, як регіональних, так і центральних («Літературна газета»)

Найбільш значущі ролі[ред. | ред. код]

  • Марія («Зірки на ранковому небі» А. Галіна).
  • Маріанна («Тартюф» Мольєра).
  • Керол («Орфей спускається в пекло» Т. Вільямса).
  • цариця Анна («Василиса Мелентьєва» О. Островського).
  • Жанна («Друга смерть Жанни д'Арк» С. Цанева).
  • Поліксена («Правда — добре, а щастя краще» О. Островського).
  • Донья Магдалена («Ревнива до себе самої» Тірсо де Моліна).
  • Любінька («Іудушка» за Салтиковим-Щедріним).
  • Лілі-Белл («Дивна місіс Севідж» Д. Патріка).
  • Наталія Іванівна («Три сестри» А. Чехова).
  • Маша («Живий труп» Л. Толстого).
  • Ніса («Юдіфь» Е. Ісаєвої).
  • Віра Сергіївна («Енергійні люди» В. Шукшина).
  • Кабато («Ханума» Цагарели).
  • Світлана («Збрешеш-помреш» за п'єсою Ю. Полякова «Однокласниця»).
  • Дар'я Іванівна («Провінціалка» І. Тургенєва).
  • Людмила («Пізня любов» О. Островського).
  • Елізабет («Вбивство Гонзаго» Йорданова).

За виконання ролі Сільвії у виставі «Сільвія» А. Герні і Елізабет у виставі «Королівська мишоловка» («Вбивство Гонзаго») — призи Кіровського відділення Спілки театральних діячів Росії «Успіх року» за найкращу жіночу роль.

Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

  • театральне відділення в Школі мистецтв, м. Кіров — присвоєна вища педагогічна категорія;
  • акторська майстерність з дітьми-вокалістами в Дитячій філармонії, м. Кіров;
  • семінари з сценічної мови з журналістами місцевих телевізійних каналів;
  • режисерська і педагогічна робота з аматорськими колективами.

Режисерські роботи в Кіровському обласному драматичному театрі[ред. | ред. код]

  • «Викрита ластівка» Н. Садур (експериментальна сцена) — приз Кіровського відділення Спілки театральних діячів Росії за найкращу режисуру.
  • «Жизель» О. Михайлової (експериментальна сцена).
  • «Холостяк» І. Тургенєва (велика сцена).
  • «Пізня любов» О. Островського (велика сцена) — приз Кіровського відділення Спілки театральних діячів Росії за найкращу режисуру; дипломи учасника фестивалів «Дні Островського в Костромі» і «Театрального фестивалю імені М. Х. Рибакова» у м. Тамбові, диплом за найкращу жіночу роль — народного артиста Російської Федерації Г. Малишева в Костромі, «Найкращий молодий дует» — арт. І. Шевельов та О. Віхарева в Костромі, дипломи та призи в Тамбові (народного артиста Російської Федерації Г. Малишева, народного артиста Російської Федерації Н. Ісаєва, арт О. Віхарева).
  • «Скандальна пригода» Д. Прістлі (велика сцена).
  • «Провінціалка» І. Тургенєва (велика сцена) — диплом учасника «Північного театрального фестивалю, присвяченого 150-річчю К. С. Станіславського» в м. Сиктивкар[4]
  • «День народження принцеси» Ольшанського (велика сцена, дитячий спектакль).
  • «Чарівник Смарагдового міста» за творами О. Волкова, інсценування О. Одинцової (велика сцена, дитячий спектакль).
  • «Пеппі Довгапанчоха» за творами А. Ліндгрен, інсценування О. Одинцової (велика сцена, дитячий спектакль)[5].

Режисерські роботи в інших театрах[ред. | ред. код]

  • «Бамбуковий острів» Богачевої в Чуваському академічному драматичному театрі ім. К. Іванова

Незалежні театральні проекти[ред. | ред. код]

  • «Цигани» О. С. Пушкіна.
  • «Прощай, моя казка», історія кохання Сергія Єсеніна та Айседори Дункан, п'єса О. Одинцової — диплом учасника 2-го Всеросійського конкурсу виконавців єсенінської поезії «Я серцем ніколи не обманюю» в м. Рязань.
  • «Щасливі дні» С. Беккета — роль Вінні, режисер Н. Жданова (випускниця ГІТІСу, майстерня П. Фоменка).

Родина[ред. | ред. код]

Батьки: Антоніна Василівна Одинцова (у дівоцтві — Борисова) і Микола Васильович Одинцов, педагоги, ветерани праці, мама має знак «Відмінник освіти».

Офіційний шлюб і розлучення з артистом театру П. А. Медведєвим, від шлюбу дві дочки актриси. Сімейні відносини (без офіційної реєстрації шлюбу) з Є. К. Степанцевим, аж до його смерті 27.08.2014 року.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Доцент кафедры театрального искусства АПРИКТ
  2. ↑ ЕЛЕНА ОДИНЦОВА (IV)
  3. ↑ Юбилей Елены Одинцовой
  4. ↑ «Провинциалка» и провинциалы В Кирове актёров любят и ценят как своих близких
  5. ↑ Елена Одинцова. Судьба актрисы
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Одинцова_Олена_Миколаївна&oldid=38292703