Рязань
місто Рязань | |||||
---|---|---|---|---|---|
город Рязань | |||||
| |||||
Рязанський кремль | |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Рязанська область | ||||
Муніципальний район | Рязанська міськрада | ||||
Код ЗКАТУ: | 61 401 | ||||
Код ЗКТМО: | 61701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1095 | ||||
Перша згадка: | 1301 | ||||
Статус міста | 1095 (?) | ||||
Поділ міста | 2 адміністративних округи | ||||
Населення | ▼ 520 509 (2024) | ||||
Площа | 234[1] км² | ||||
Поштові індекси | 390000-390048 | ||||
Телефонний код | +7 49 12 | ||||
Географічні координати: | 54°37′48″ пн. ш. 39°44′33″ сх. д. / 54.63000000002777767° пн. ш. 39.74250000002777483° сх. д.Координати: 54°37′48″ пн. ш. 39°44′33″ сх. д. / 54.63000000002777767° пн. ш. 39.74250000002777483° сх. д. | ||||
Часовий пояс | +3 | ||||
Міста-побратими | див. тут | ||||
День міста | остання неділя травня[2] | ||||
Катойконіми | рязанці | ||||
Відстань | |||||
До Москви (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
196 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | admrzn.ru | ||||
Міський голова | Віталій Артьомов[3] | ||||
Мапа | |||||
|
Ряза́нь (до 1778 року — Переясла́вль-Ряза́нський) — місто в Росії, адміністративний центр Рязанської області. Розташоване на правому березі Оки (за 2 км від річки), при впадінні в неї річки Трубіж[ru]. Велика пристань на Оці, за 196 км від столиці Росії міста Москви. Вузол залізничних ліній на Москву, Рузаєвку, Ряжськ[ru]; аеропорт «Турлатово» і авіабаза «Дягілєво».
Місто входить до тридцятки найбільших російських міст — чисельність населення на 1 січня 2024 року становила 520 509 осіб.[4]
Назва «Рязань», ймовірно, походить від назви фіно-угорського народу ерзя.[5]
Спочатку Рязанню називався центр Рязанського князівства, що знаходився за 50 км на південний схід від сучасної Рязані[6] (нинішнє городище Рязань Стара). В середині XIV століття центр князівства перенесено в Переяславль-Рязанський (вперше згаданий в літописі під 1300 (1301) роком, є джерела, що вказують на 1095 і 1208 як роки заснування міста), який у 1521 році увійшов до складу Московської держави; у 1708 році місто включено в Московську губернію.
У 1778–1796 роках Рязань була центром Рязанського намісництва Російської імперії.
З 1796 — центр Рязанської губернії.
У 2-й половині XIX століття в Рязані з'являються чавуноливарні, винокурні, салотопні та інші промислові підприємства.
У 1929—30 роках Рязань — окружний центр Московської області, з 1937 — обласний центр.
На сьогодні Рязань є науковим і культурним центром, де дбайливо зберігається багата спадщина минулого. У 1995 році Рязань відзначила 900-річчя.
Рязань розділена на 4 міські округи (колишні райони) (у тис. чол. на 1 січня 2001 року):
- Желєзнодорожний — 147,3;
- Московський — 176,9;
- Октябрьський — 130,1;
- Совєтський — 71,6.
Змінюваність чисельності населення Рязані демонструє нижче наведена таблиця:
1825[7] | 1833[8] | 1840[9] | 1847[10] | 1856[11] | 1863[12] | 1867[13] | 1870[14] | 1885[15] | 1897[16] | 1917[17] |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
18326 | 17635 | 18951 | 18641 | 21449 | 22279 | 17950 | 19990 | 30327 | 46122 | 47829 |
1920[17] | 1923[17] | 1926[18] | 1937[19] | 1939[20] | 1959[21] | 1970[22] | 1979[23] | 1989[24] | 2002[25] | 2010[26] |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
41276 | 44902 | 50919 | 71865 | 95357 | 214130 | 350151 | 453267 | 514638 | 561560 | 509392 |
19 березня (ст.ст.) 1917 року у Рязані засновано філію Московського українського військового клубу. Її членами стали військовослужбовці-українці Рязанського гарнізону. При філії діяв хор і театральна трупа[27].
В Радянському Союзі Рязань перетворилася на промисловий центр. Нині місто дає 60% валової продукції промисловості області.
До Другої світової війни (1939-1945) дві третини його валової промислової продукції давали харчова, легка і деревообробна галузі; після війни Рязань перетворилася на індустріальний центр із переважанням галузей важкої промисловості, головним чином машинобудування.
Найбільші підприємства міста:
- Рязанський верстатобудівний завод (металорізальні верстати);
- ЗАТ «ПРО_САМ» (обчислювально-аналітичні машини);
- Рязанський завод автоагрегатів;
- Тяжпресмаш;
- Рязанський радіозавод;
- Рязанська нафтопереробна компанія (первинна обробка нафти);
- Рязанський комбайновий завод (сільгосптехніка);
- Теплоприбор;
- Рязколормаш та інші.
Підприємства легкої промисловості: швейна та взуттєва фабрики, ЗАТ «Російська шкіра» тощо. Розвинуті також харчова промисловість, виробництво будматеріалів, деревообробка.
У Рязанському районі вирощують зернові та кормові культури, картоплю, овочі, фрукти. Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю.
- Громадський:
- автобус,
- тролейбус,
- маршрутне таксі.
- Рязанський трамвай діяв 2 січня 1963 — 15 квітня 2010
- Рязанський міський електропотяг
- Залізничні станції:
- Автодорожній:
- Через місто прямує автострада М-5 «Урал»
Рязань знаходиться у зоні вологого континентального клімату (Класифікація кліматів Кеппена Dfb)[28]
Клімат Рязані | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 6,3 | 7,8 | 17,8 | 29,0 | 33,5 | 36,7 | 38,9 | 39,5 | 33,0 | 24,2 | 15,8 | 8,9 | 39,5 |
Середній максимум, °C | −4,6 | −4,4 | 1,5 | 11,8 | 19,9 | 23,2 | 25,1 | 23,3 | 16,9 | 9,2 | 0,7 | −3,5 | 9,9 |
Середня температура, °C | −7,5 | −7,9 | −2,4 | 6,6 | 13,5 | 17,2 | 19,2 | 17,3 | 11,6 | 5,4 | −1,8 | −6,2 | 5,4 |
Середній мінімум, °C | −10,5 | −11,2 | −5,6 | 2,4 | 8,1 | 12,0 | 14,1 | 12,4 | 7,6 | 2,4 | −4 | −9 | 1,6 |
Абсолютний мінімум, °C | −40,9 | −34,8 | −28,6 | −18,6 | −5 | −1,8 | 3,5 | 0,4 | −7,3 | −14,7 | −24,5 | −39,7 | −40,9 |
Норма опадів, мм | 42 | 36 | 28 | 40 | 37 | 73 | 88 | 62 | 54 | 66 | 49 | 46 | 621 |
Кількість дощових днів | 4 | 4 | 5 | 11 | 13 | 15 | 14 | 13 | 14 | 15 | 11 | 5 | 124 |
Кількість сніжних днів | 23 | 20 | 13 | 4 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0,4 | 4 | 14 | 22 | 101 |
Вологість повітря, % | 85 | 82 | 76 | 67 | 61 | 70 | 72 | 74 | 77 | 82 | 86 | 85 | 76 |
Рязань — великий освітньо-науковий центр, зокрема тут розташовані держуніверситет і медуніверситет, сільгоспакадемія, політехніка, низка профільних військових і міліцейський ВНЗ.
Вищі навчальні заклади Рязані:
- Рязанський державний університет;
- Рязанський медичний університет;
- Рязанська сільськогосподарська академія;
- Рязанський державний радіотехнічний університет (РГРТУ);
- Рязанський політехнічний інститут;
- Рязанський військовий автомобільний інститут;
- Рязанське вище військове командне училище зв'язку;
- Рязанське повітряно-десантне командне училище;
- Рязанська академія МВС.
Також у місті 7 комерційних інститутів та 11 середніх спеціальних навчальних закладів.
Рязань — значний культурний осередок Росії , тому що тут працює низка театрів, музеїв, кінотеатрів, клубів, інших закладів культури та дозвілля.
Рязанські театри:
- Рязанський державний обласний театр драми;
- Рязанський державний обласний театр для дітей та молоді (Рязанський театр юного глядача);
- Рязанський державний обласний театр ляльок;
- Рязанський обласний музичний театр.
У місті працюють гастрольно-концертне об'єднання «Рязаньконцерт» і Рязанський державний цирк.
Крім професійних театрів, у Рязані є аматорські театральні організації: студентський театр РДУ «Переход», театральне товариство «ПРЕМ'ЄР-А», театральна лабораторія «Костін Дім», театр-студія «Експромт».
Серед працюючих кінотеатрів Рязані:
- 2 сучасні мережеві кінотеатри «Люксор» — у ТЦ «Барс» та ТЦ «Круїз»;
- «Дружба» — радянський кінотеатр старого штибу (збудований 1960 року), оновлений за сучасності;
- «Малина» — сучасний двозальний кінотеатр (2009), обладнаний 3D-залом.
Рязанські музеї:
- Рязанський історико-архітектурний музей-заповідник;
- Рязанський державний обласний художній музей ім. І. П. Пожалостіна;
- Музей військової автомобільної техніки Рязанського військового автомобільного інституту ім. генерала армії В. П. Дубініна;
- Музей історії повітряно-десантних військ (14 серпня 2010 закритий на ремонт на невідомий термін);
- Музей-садиба академіка І. П. Павлова
- Державний музей-заповідник С. А. Єсеніна (село Константинове);
- ГУК «Музей історії молодіжного руху»
Стародавнє ядро Рязані — Кремль (закладений в 1095 році), розташований на північній межі міста, на високому мисі при злитті річок Трубіж і Либідь.
Рязанський кремль ніколи не мав мурованих укріплень, лише земляно-дерев'яну фортецю. На його території збереглись видатні пам'ятки старовинної архітектури:
- Успенський собор (1693–1699 рр.), збудований у стилі наришкінського бароко зодчим Яковом Бухвостовим. Це величезний п'ятибанний шестистовпний храм заввишки 72 м. У храмі знаходиться семиярусний іконостас 1702 р. заввишки 27 м. (М.Соломонов та С.Христофоров).
- Архангельський собор (на межі XV–XVI ст.). Невеликий чотирьохстовпний первісно білокам'яний храм. Верхня частина зведена заново з цегли у 1647 р.
- Собор Різдва Христова (до кінця XVII ст. Успенський). Найстародавнішній із храмів Рязані. Перший храм (початку XV ст.) був білокам'яним. На початку XVII ст. храм був зведений знову з цегли і капітально перебудований у середині XIX ст. Від первісного собору залишилася лише вівтарна частина.
- Архієпископський палац (т.зв. «палац Олега») — одна з найбільших пам'яток допетровської мурованої цивільної архітектури. Це триповерхова будівля (перші два яруси зведені зодчим Юрієм Єршовим у середині XVII ст., верхній поверх був добудований Григорієм Мазухіним близько 1693 р.). У XVIII ст. до палацу була зроблена прибудова.
- Півчий корпус. Двоповерхова кам'яниця середини XVII ст. із ґанком (зодчий Юрій Єршов).
- Консисторський корпус середини XVII ст., за архітектурою нагадує Півчий корпус.
- Стайні XVII (І.Устінов) — XIX ст.
- Готель для черні (житниця). Кінець XVII ст. Зодчий Іван Устінов.
- Соборна чотириярусна дзвіниця 1789–1840 рр., у стилі класицизму, заввишки 86 м.
Раніше на території кремля знаходився Спасо-Преображенський монастир (відомий із XV ст.):
- Богоявленська церква колишнього Спасо-Преображенського монастиря. 1647 р.; це маленький п'ятибанний одноапсидний храм із шатровою дзвіницею, збудований на місці храму XVI ст.
- Спасо-Преображенський собор колишнього Спасо-Преображенського монастиря, 1702 р.
- Готель для знаті на території колишнього Спасо-Преображенського монастиря, XVII–XIX ст.
- Мурована огорожа, XVIII ст.
Також на території кремля знаходиться:
- Свято-Духівська церква 1642 р. Двошатрова двоапсидна церква. Дзвіниця 1864 р., будиночок причту початку XX ст.
Велика кількість пам'яток сакральної архітектури Рязані було знищено більшовиками у 1930-ті рр. Із храмів, що збереглися до нашого часу, вирізняються:
- Благовіщенська церква 1673 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Був зруйнований за радянських часів, потім відновлений.
- Входоєрусалимська церква 1680 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
- Залишки Троїцького монастиря із Троїцьким собором (1695 р., наришкінський стиль).
- Борисоглібський собор 1686–1687 рр. Наришкінський стиль. Дзвіниця XIX ст.
- Спасо-Преображенська церква на Яру 1695 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
- Покровська церква у Храпово 1686 р. Безстовпний п'ятибанний храм та дзвіниця XIX ст.
Неподалік від Рязані, у селі Солотча, розташований Богородице-Різдвяний Солотчинський монастир, відомий з 1390 р. До нашого часу збережені собор Різдва Богородиці (XVI–XVII ст.), настоятельські покої (XVII ст.) та дві церкви, збудовані Яковом Бухвостовим у стилі наришкінського бароко — трапезна Святого Духа (1688–1689 рр.) та надбрамна Івана Предтечі (1696–1698 рр.).
-
Христоріздвяний собор
-
На розі вулиць Леніна і Вознесенської
-
Палати архиєпископів — «палац Олега», XVII ст.
-
Півчий корпус, XVII ст.
-
Успенський собор і дзвіниця.
-
Спасо-Преображенський собор. 1702 р.
-
Богоявленська церква. 1647 р.
-
Собор Троїцького монастиря. 1695 р.
На південному заході від Кремля розташовані головні площі міста — Соборна (колишня Радянська) і площа Леніна. За регулярним генеральним планом 1780, здебільшого відповідно до напряму стародавніх вулиць, були проведені головні магістралі: Соборна вулиця (у радянський період — вулиця Революції), що виходить на Соборну площу і орієнтована на Успенський собор Кремля; Московська вулиця (нині Першотравневий проспект) і Астраханська вулиця (нині вулиця Леніна), що перетинає місто з південного сходу на північний захід.
Рязань заповнювалася будівлями у стилі класицизму , зокрема, гімназія (нині сільськогосподарський інститут) у 1808-1815 роках; колишні Дворянські збори (центральна частина p; наприкінці XVIII - початку XIX століть), лікарня (1816 року); торговельні ряди (перша половина XIX століття).
За радянських часів Рязань була реконструйована та упорядкована. У 1968 році затверджений генеральний план (архітектор Г. М. Слепих і ін.). У 1950—70-х рр. Були збудовані театрально-концертний зал ім. С. Єсеніна (1956, архітектори І. П. Антипов і ін.), поштамт (1962, архітектори А. І. Кушкін, Н. Н. Істомін), вокзал «Рязань-2» (1967, архітектори Ю. М. Болдичев і ін.), цирк (1971, типовий проєкт).
Масове житлове будівництво у нових мікрорайонах у повоєнний час велося на всіх напрямках, за винятком північного, обмеженого Окою. У 1940—60-х роках були забудовані мікрорайони Гороща та Приокський, у 1960—70-і — Московське шосе; у 1980-х основними районами масової забудови стали Каніщево на північному заході та Дашково-Пісочня на сході.
У 1990-ті роки масове житлове будівництво практично не здійснювалося; будувалися переважно так звані «елітні» будинки. Цілий квартал таких будинків був побудований в історичній частині центру міста за будівлею, спроєктованою на Соборній вулиці для обкому КПРС і добудованою на кошти Центрального банку РФ, що розмістив там своє Головне управління у Рязанській області. У першому десятилітті XXI століття будівництво для широких верств населення знову набрало обертів і здійснюється на незайнятих територіях на околицях міста та на «точкових» місцях.
Пам'ятники — І. П. Павлову (1949, архітектор А. А. Дзержкович) і В. І. Леніну (1957, архітектор І. Є. Рожин), обидва — бронза, граніт, скульптор М. Г. Манізер; Ф. А. Полетаєву (1970, скульптор В. Е. Цигаль, архітектор Л. Р. Голубовський).
Поблизу селища Солотча, адміністративно включеного до складу Совєтського округу Рязані — Солотчинський Покровський монастир (заснований 1390 року). За 50 км від Рязані, на правому березі Оки знаходиться городище Стара Рязань — залишки колишньої столиці Рязанського князівства.
Рязань прославили поет Сергій Єсенін, перший російський нобелівський лауреат Іван Павлов, Костянтин Ціолковський, Іван Мічурін, Іван Пожалостін, М. Є. Салтиков-Щедрін, Олександр Солженіцин, Костянтин Паустовський.
У місті народилися:
- Абашин Владислав Володимирович (нар. 1979) — російський актор театру й кіно.
- Беліцер Володимир Олександрович (1906–1988) — український біохімік, академік АН УРСР.
- Бєлов Антон Сергійович (нар. 1986) — російський хокеїст, захисник.
- Берві Василь Васильович (1829–1918) — російський соціолог, публіцист, економіст і белетрист.
- Гарін Ераст Павлович (1902–1980) — російський актор театру і кіно, режисер, сценарист, народний артист СРСР.
- Журавльов Василь Миколайович (1904–1987) — російський кінорежисер.
- Лаппа Тетяна Миколаївна (1892–1982) — перша дружина письменника Михайла Булгакова.
- Ловцов Михайло Іванович (1850–1907) — російський архітектор, цивільний інженер і викладач.
- Некрасов Борис Володимирович (1920–1978) — російський письменник.
- Павлов Іван Петрович (1849–1936) — російський фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення.
- Полонський Яків Петрович (1819–1898) — російський поет і прозаїк.
- Поривкіна Ольга Василівна (1913—1987) — український радянський геоморфолог та ґрунтознавець, кандидат географічних наук.
- Пугачов Семен Андрійович (1889–1943) — радянський військовий діяч, комкор.
- Фатюшин Олександр Костянтинович (1951–2003) — російський актор.
- Холопов Юрій Миколайович (1932–2003) — російський музикант-теоретик, музикознавець, професор Московської консерваторії.
- Ценін Сергій Сергійович (1884–1964) — російський актор, кінорежисер, сценарист.
- Черепнін Лев Володимирович (1905–1977) — радянський історик.
- Болгарія — Ловеч (від 1964);
- Німеччина — Мюнстер (від 1989);
- Франція — Брессюїр (від 1997);
- КНР — Сюйчжоу (від 1998);
- Італія — Алессандрія (від 2006);
- Польща — Острув-Мазовецька (від 2008);
- невизнана республіка Абхазія — Новий Афон (від 2008)[29].
Також Рязань здійснює співробітництво з містами:
- ↑ Рязанская энциклопедия, том 2 с.331
- ↑ Рязань на www.calend.ru
- ↑ На должность главы администрации города Рязани избран Виталий Артемов. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 18 грудня 2010.
- ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Сhisl_MO_01-01-2024.xlsx
- ↑ Баранцев, Євгеній (16 жовтня 2014). «Рязань» означает «русский»? [«Рязань» значить «російський»?]. Комсомольская правда (рос.).
Множество гипотез (а их насчитывается более тридцати) можно свести к двум версиям — славянской и финно-угорской, — отмечала в своих трудах доктор филологических наук, уроженка Рязанской области Галина Смолицкая. — Из славянских гипотез наиболее убедительной выглядит именно версия «топкого места», а вот из финских версий одной из наиболее распространенных считается соотнесение Рязани с названием древней народности Эрзя и столичным городом Эрзянь.
- ↑ Білінський В. Країна Моксель, або Московія: Роман-дослідження. — 2-ге видання, виправлене. — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2010. — С. 121. — ISBN 978-966-355-045-9.
- ↑ Статистическое изображение городов и посадов Российской империи по 1825 год. Сост. из офиц. сведений по руководством директора Департамента полиции исполнительной Штера. Спб., 1829.
- ↑ Обозрение состояния городов российской империи в 1833 году / Изд. при министерстве внутренних дел. — Спб., 1834.
- ↑ Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. — Спб., 1840.
- ↑ Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи [по 1 мая 1847 года]. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. Спб., 1852.
- ↑ Статистические таблицы Российской империи, составленные и изданные по распоряжению министра внутренних дел Стат. отделом Центрального статистического комитета. [Вып. 1]. За 1856-й год. Спб., 1858.
- ↑ Статистический временник Российской империи. Серия 1. Вып. 1. Спб., 1866.
- ↑ Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 1. — Спб., 1871, с. 181.
- ↑ Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 10. Спб., 1875, с. 99.
- ↑ Статистика Российской империи. 1: Сборник сведений по России за 1884–1885 гг. Спб., 1887, с. 22.
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.
- ↑ а б в Города Союза ССР / НКВД РСФСР, Стат. отдел — М., 1927, с. 40—41.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года = Recensement de la population de L'U.R.S.S. 1926 / Центральное статистическое управление СССР; Отд. переписи. Т.2. Западный район. Центрально-Промышленный район: народность, родной язык, возраст, грамотность. — М.: Изд. ЦСУ СССР, 1928.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1937 года: Общие итоги. Сборник документов и материалов. — М.: РОССПЭН, 2007, с. 70.
- ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. РСФСР. — М., 1963.
- ↑ Перепись населения СССР 1959 года. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 18 грудня 2010.
- ↑ Перепись населения СССР 1970 года. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 18 грудня 2010.
- ↑ Перепись населения СССР 1979 года. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 18 грудня 2010.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
- ↑ Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населенных пунктов — райцентров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи и более человек. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 18 грудня 2010.
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2013 г.
- ↑ Нова рада, 1917, № 44.
- ↑ Peel, M. C.; Finlayson, B. L.; McMahon, T. A. (2007). Updated world map of the Köppen–Geiger climate classification (PDF). Hydrol. Earth Syst. Sci. 11: 1633—1644. doi:10.5194/hess-11-1633-2007. ISSN 1027-5606.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ У Рязани появился ещё один город-побратим — Новый Афон[недоступне посилання]
- Сайт Правительства Рязанской области
- Информационный сервер администрации г. Рязани
- Жёлтые страницы Рязани
- Рязанский городской сайт
- Рязанское информационное агентство «7 новостей»
- Портал Развлечений Рязани
- Город Рязань
- Каталог рязанских предприятий, компаний и фирм
- Фотографії Рязані: фото рязанських пам'ятників и будівель, Успенський собор (він же рязанський Кремль), село Константиново (де родився Сергій Єсенин) тощо
- «Покушение на Россию» — Документальний фільм про вибухи домів в Росії і так званих «навчаннях» в Рязані восени 1999.]
- Запрещенный Фильм «Покушение на Россию»
- Істория герба Рязані[недоступне посилання з липня 2019]