Оклюзія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Оклю́зія (рос. окклюзия, англ. occlusion, нім. Okklusion f) -

  • 1) Захоплення кристалами під час їх росту інших за природою молекул з середовища, в якому протікає їх ріст. Часто О. локалізується на кристалічних дефектах, наприклад, дислокаціях. При кристалізації з розплаву оклюдована речовина твердне, а з розчину або пари — зберігається у вигляді рідких або газових включень в кристалі. О. — причина забруднення кристалів домішками, які впливають на їх фізичні властивості.
  • 2) Сорбція газу розплавленими або твердими речовинами, звичайно металами. Оклюдований газ може утворювати з металом твердий розчин або хім. сполуку (наприклад, гідрид).
  • 3) Витиснення холодним повітрям приземного теплого повітря вгору. Див. Оклюзія циклону.
  • 4) В медицині порушення прохідності порожнистого органа (наприклад судини, бронха). Див оклюзія (медицина)
  • 5) У комп'ютерній графіці цей термін відноситься до двох понять:
    • Ситуація, в якій два об'єкти розташовані приблизно на одній лінії і один об'єкт, розташований ближче до віртуальної камери або вікна перегляду (англ. Viewport), частково або повністю закриває видимість іншого об'єкта. У графічному конвеєрі (англ. Graphics pipeline) використовується «оклюзивне обрізання» (англ. Occlusion culling) для видалення прихованих поверхонь перш, ніж до них почнуть застосовуватися растеризація і шейдери.
    • Ambient occlusion - програмна методика по реалізації глобального освітлення, яка обчислює світло, що досягає до певної ділянки тривимірної сцени, шляхом обліку та аналізу оточуючих цю ділянку перепон. Розвиток і модифікація методики Ambient occlusion: Screen Space Ambient Occlusion, Reflection Occlusion т.і.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]