Окулярник жовтолобий
| Окулярник жовтолобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Zosterops flavifrons (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Окулярник жовтолобий[2] (Zosterops flavifrons) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae). Ендемік Вануату.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 11-12 см. Верхня частина тіла у самців жовта із зеленуватим відтінком, нижня частина тіла. в залежності від підвиду, яскраво-жовта або зеленувато-жовта. Лоб жовтий, навколо очей характерні білі кільця. Лапи темно-сірі, дзьоб зверху коричневий, знизу рожевуватий. Самці і молоді птахи схожі на самців, однак дещо блідіші. У молодих птахів кільця навколо очей вужчі.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють сім підвидів:[3]
- Z. f. gauensis Murphy & Mathews, 1929 — острів Гауа (північ Вануату);
- Z. f. perplexus Murphy & Mathews, 1929 — острови півночі і північного сходу;
- Z. f. brevicauda Murphy & Mathews, 1929 — острови північного заходу;
- Z. f. macgillivrayi Sharpe, 1900 — острів Малекула;
- Z. f. efatensis Mayr, 1937 — південь центрального Вануату;
- Z. f. flavifrons (Gmelin, JF, 1789) — острови півдня;
- Z. f. majusculus Murphy & Mathews, 1929 — острів Анейтьюм (південь Вануату).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Жовтолобі окулярники є ендеміками Вануату і одними з найпоширеніших птахів цієї острівної країни. Вони живуть в тропічних лісах, на плантаціях і в садах.
Поведінка[ред. | ред. код]
Харчуються комахами, нектаром і плодами, зокрема лантанів і фікусів. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві на висоті до 2,5 м над землею. В кладці 3 блакитнуватих яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Zosterops flavifrons. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 September 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Bregulla, Heinrich L. (1992) Birds of Vanuatu, Anthony Nelson, Oswestry, England.
- Doughty, Chris; Day, Nicolas & Plant, Andrew (1999) Birds of the Solomons, Vanuatu & New Caledonia, Christopher Helm, London.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |