Йоганн Фрідріх Гмелін
| Йоганн Фрідріх Гмелін Johann Friedrich Gmelin |
|
 |
|
| Народився | 8 серпня 1748 Тюбінген, Німеччина |
|---|---|
| Помер | 1 листопада 1804 (56 років) Геттінген, Німеччина |
| Громадянство | Німеччина |
| Галузь наукових інтересів | Ботаніка, ентомологія, природознавство |
| Заклад | Тюбінгенський університет Геттінгенський університет |
| Alma mater | Тюбінгенський університет |
| Вчене звання | Професор |
| J.F.Gmel. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Йоганн Фрідріх Гмелін. Перегляньте таксони приписувані цьому автору в International Plant Names Index (IPNI). |
Йоганн Фрідріх Ґмелін (нім. Johann Friedrich Gmelin, *8 серпня 1748, Тюбінген, Німеччина — †1 листопада 1804, Геттінген, Німеччина) — німецький натураліст, медик, хімік, ботанік і ентомолог. Старший син хіміка та ботаніка Філіппа Фрідріха Гмеліна, батько хіміка Леопольда Гмеліна[1].
Біографія[ред. • ред. код]
Йоганн Фрідріх Гмелін народився в 1748 році в Тюбінгені. Він вивчав медицину під керівництвом свого батька Філіппа Фрідріха Гмеліна в університеті Тюбінгена, який закінчив зі ступенем доктора медицини в 1769 році, захистивши дисертацію під назвою: «Irritabilitatem vegetabilium в singulis Plantarum partibus exploratam ulterioribusque experimentis confirmatam». Дисертацію він закінчував під керівництвом Фердинанда Крістофа Еттінгера, імовірно, через те, що його батько помер за рік до цього в 1768 році.
У 1769 році він став ад'юнкт-професором медицини в Університеті Тюбінгена. У 1773 році він став професором філософії і ад'юнкт-професором медицини в університеті Геттінгена. У 1778 році він був призначений ординарним професором медицини й професором хімії, ботаніки, мінералогії. 1794 обраний почесним членом Петербурзької АН. Помер у 1804 році в Геттінгені.
Наукова діяльність[ред. • ред. код]
Йоганн Фрідріх Гмелін опублікував декілька підручників з хімії, фармацевтики, мінералогії та ботаніки. Він також опублікував тринадцяте видання «Systema Naturae» від Карла Ліннея в 1788 році. Автор «Історії хімії» (т. 1-3, 1797–1799).
