Мітта Олександр Наумович
| Мітта Олександр Наумович | |
|---|---|
| Дата народження | 28 березня 1933[1][2][…] |
| Місце народження | Москва, СРСР |
| Дата смерті | 14 липня 2025[4] (92 роки) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Громадянство | |
| Alma mater | Московський державний будівельний університетd і Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | кінорежисер, сценарист, актор, карикатурист, кінопродюсер, кіносценарист |
| Заклад | Вищі курси сценаристів і режисерівd |
| Членство | СК СРСР |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0594098 |
| mitta.ru | |
| | |
Олександр Наумович Мітта (справжнє прізвище Рабинович; 28 березня 1933, Москва — 14 липня 2025, там само[5]) — радянський і російський кінорежисер, сценарист, актор, продюсер. Лауреат Премії Ленінського комсомолу (1974). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1974). Народний артист Російської Федерації (2004). Лауреат Державної премії Російської Федерації в області літератури і мистецтва (2002) і ряду вітчизняних та міжнародних кінопремій. Кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2008) за великий внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва і багаторічну творчу діяльність. Почесний член Російської академії мистецтв. Як псевдонім узяв прізвище одного з родичів з боку матері.
Народився 28 березня 1933 року у Москві, в єврейській сім'ї інженера автозаводу Наума Яковича Рабіновича та Лівши (Липи) Ізраїлівни Каплан, родом із Зельви (у нього була старша сестра Олена Ландор [6], у шлюбі Аграчова, 1926—?, від першого шлюбу матері, інженер-хімік)[7][8]. Племінник історика-американіста Веніаміна Ізраїлевича Лана (Каплан, 1902—1990) та заступника наркома землеробства СРСР Арона Ізраїльовича Гайстера[9][10]. За однією версією, як псевдонім Мітта взяв прізвище одного з родичів з боку матері[8], за іншою — прізвище своєї однокурсниці по Московському будівельному інституту Нарспі [11] Мітти, дочки чуваського поета Василя Мітти[12]. Є думка, що псевдонім Мітта з'явився як необхідність підписувати свої ілюстрації в дитячому журналі «Веселі картинки», шарж на самого себе, який потім закріпився: мітта — це термін, що означає похоронні ноші ортодоксального єврея під час обряду поховання.
Закінчив інженерно-будівельний факультет Московського державного будівельного університету[ru] (1955), де його вчителем був архітектор Костянтин Мельников[13][14]. Працював графіком-карикатуристом в гумористичних та літературно-художніх журналах.
1960 року закінчив режисерський факультет Всеросійського державного інституту кінематографії (майстерня Михайла Ромма). Знявся у фільмах Марлена Хуцієва «Мені двадцять років» («Застава Ілліча») та «Липневий дощ»[15].
У 1970-1990-х роках керував режисерськими майстернями на Вищих курсах сценаристів і режисерів[16][17][18]. Викладав у Гамбурзі та московській «Школі-студії Олександра Мітти»[19].
Був головою журі IV Конкурсу студентських фільмів на здобуття національної премії «Свята Ганна», членом Спілки кінематографістів Росії та членом правління Гільдії кінорежисерів Росії[20].
Помер 14 липня 2025 року у віці 92 років[21][22] у Москві в хоспісі[23] після тривалої боротьби з раком нирки[24][25].
2014 року підтримав анексію Криму, заявивши: «Крим — це російське, а точніше — радянське місце», та зазначивши, що на півострові він працював і знімав фільми[26].
Критично оцінював стан сучасної російської кіноіндустрії, вказуючи на надмірну бюрократизацію та формальний підхід до підтримки кінематографу. Наголошував на важливості творчої свободи та розвитку кіноосвіти.
- Дружина — Лілія Мойсіївна Майорова (6 лютого 1928 — 14 листопада 2022), художник, працювала у видавництві «Малюк», Театрі ляльок ім. Сергія Образцова[27]
- Син — Євген Мітта, художник
- Онуки — Олександр та Єва
- Син — Євген Мітта, художник
- Двоюрідний брат — Веніамін Баснер, композитор[28]
- 1961 — «Друг мій, Колька!..» (у співавт. із Олексієм Салтиковим)
- 1962 — «Без страху і докору»
- 1963 — «Великий фітиль» (новели «Сон у руку», «Увертюра»)
- 1965 — «Дзвонять, відчиніть двері»
- 1969 — «Гори, гори, моя зірко»
- 1972 — «Крапка, крапка, кома…»
- 1974 — «Москва, кохання моє» (у співавт. із Кендзі Йосіда)
- 1976 — «Клоуни та діти» (к/м, фільм-концерт)
- 1976 — «Розповідь про те, як цар Петро арапа женив»
- 1979 — «Екіпаж»
- 1983 — «Казка мандрів»
- 1988 — «Крок» (СРСР — Японія)
- 1991 — «Загублений в Сибіру»
- 2000 — «Кордон. Тайговий роман» (т/с)
- 2002 — «Розпечена субота»
- 2004 — «Лебединий рай» (серіал)
- 2013 — «Шагал — Малевич»
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118950096 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ https://meduza.io/news/2025/07/14/umer-rezhisser-aleksandr-mitta
- ↑ Умер кинорежиссёр Александр Митта, Радио Свобода, 14.7.2025
- ↑ Её единокровный брат по отцу – литературовед Михаил Белович Ландор (1935—1998).
- ↑ Карточка на эвакуированную Елену Беловну Ландор. Архів оригіналу за 1 березня 2023. Процитовано 1 березня 2023.
- ↑ а б Хорохонова А. (30 березня 2008). Рабочий юбилей Александра Митты. Jewish.ru. sem40.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2013.
- ↑ Инна Ароновна Шихеева-Гайстер. Дети врагов народа: Семейная хроника времён культа личности. Архів оригіналу за 1 березня 2023. Процитовано 1 березня 2023.
- ↑ Юрий Геронимус. В молодые годы: автобиографические записки (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 1 березня 2023.
- ↑ В интервью Митта указывает упрощённо-уменьшительное имя – Нарсей.
- ↑ Зайцева, Татьяна. Александр Митта. <Интервью с режиссёром> Архівна копія на сайті Wayback Machine. (Из сайта «Ностальгия по советскому»)
- ↑ Экипаж Александра Митты. ЗАО «Интернет-Проекты». 29 березня 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 березня 2013.
- ↑ О режиссёре. Официальный сайт А. Митты. mitta.ru. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 24 березня 2013.
- ↑ Олександр Мітта. calendate.com.ua. Процитовано 14 липня 2025.
- ↑ Режиссёрское отделение Архівна копія на сайті Wayback Machine./ Высшие курсы сценаристов и режиссёров
- ↑ Режиссёрское отделение Архівна копія на сайті Wayback Machine./ Высшие курсы сценаристов и режиссёров
- ↑ Режиссёрское отделение Архівна копія на сайті Wayback Machine./ Высшие курсы сценаристов и режиссёров
- ↑ Сайт режиссёра А. Митты. Архів оригіналу за 1 липня 2022. Процитовано 16 липня 2022.
- ↑ Гильдия кинорежиссёров России. Правление гильдии. Архів оригіналу за 13 лютого 2023. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ Умер Александр Митта. РИА Новости. 14 липня 2025. Процитовано 14 липня 2025.
- ↑ Умер Александр Митта. TACC (рос.). 14 липня 2025. Процитовано 14 липня 2025.
- ↑ Митта умер от рака в хосписе, сидя на обезболивающих. НТВ (рос.). 14 липня 2025. Процитовано 14 липня 2025.
- ↑ Названа причина смерти режиссёра Александра Митты. Рамблер/новости (рос.). 14 липня 2025. Процитовано 14 липня 2025.
- ↑ Причиной смерти режиссёра Митты стал рак почки. AiF (рос.). 14 липня 2025. Процитовано 14 липня 2025.
- ↑ Грачёв, Сергей. Александр Митта: «Россия нищает, а все делают вид, что так и надо». www.aif.ru. Архів оригіналу за 27 січня 2021.
- ↑ Скончалась жена 89-летнего Александра Митты Лилия Майорова. Архів оригіналу за 14 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
{{cite web}}: Недійсний|dead-url=unfit(довідка) - ↑ Интервью с Германом Ефимовичем Баснером. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2015.
- Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Народились 28 березня
- Народились 1933
- Уродженці Москви
- Померли 14 липня
- Померли 2025
- Померли в Москві
- Випускники ВДІК
- Члени Спілки кінематографістів СРСР
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 3 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня
- Заслужені діячі мистецтв РРФСР
- Лауреати Державної премії Росії
- Народні артисти Російської Федерації
- Лауреати премії Ленінського комсомолу
- Лауреати премії ТЕФІ
- Лауреати премії «Ніка»
- Фільми Олександра Мітти
- Радянські кінорежисери
- Випускники Московського державного будівельного університету
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною»
- Померли від раку в Росії
- Померли від раку нирки
- Академіки Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка»
- Російські карикатуристи
- Артисти, відомі під псевдонімами
- Викладачі Вищих курсів сценаристів і режисерів
- Члени Спілки кінематографістів Росії
- Лауреати Державної премії РФ в області літератури і мистецтва
- Кінопродюсери XXI століття
- Кінопродюсери XX століття
- Російські кінопродюсери
- Кінопродюсери СРСР
- Сценаристи XX століття
- Сценаристи XXI століття
- Російські сценаристи
- Радянські сценаристи
- Кінорежисери XX століття
- Кінорежисери XXI століття
- Російські кінорежисери
- Радянські кінорежисерки
- Російські актори
- Радянські актори
- Актори XX століття
- Актори XXI століття