Олексюк Мирон Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексюк Мирон Йосипович
Олексюк Степан Йосипович 1939.jpg
Народився 8 серпня 1899(1899-08-08)
Пониква, Округ Броди[d], Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер 26 вересня 1950(1950-09-26) (51 рік)
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg Українська РСР
Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність політик
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія Комуністична партія Західної України і ВКП(б)
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Миро́н Йо́сипович Олексю́к (8 серпня 1899(18990808), село Пониква, Австро-Угорщина, тепер Бродівського району Львівської області — 26 вересня 1950, місто Львів) — український радянський діяч, член ЦК КПЗУ, голова Бродівського райвиконкому Львівської області, голова правління Львівської обласної спілки споживчої кооперації. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Навчався у Бродівській класичній гімназії.

Влітку 1920 року працював у повітовому революційному комітеті в місті Бродах, вступив добровольцем у 45-ту дивізію[ru] Червоної армії, у складі якої боровся проти польських військ. З квітня 1921 року вчився на курсах політруків у місті Вінниці, а з 1922 року працював у «Першому Державному театрі імені Шевченка» в Умані.

Повернувшись у Східну Галичину, з 1925 року працював помічником слюсаря на Пониквівському пивному заводі Бродівського повіту, очолив профспілку та організував страйк робітників, за що був звільнений з роботи. Був одним з керівників Бродівського повітового комітету Комуністичної партії Західної України (КПЗУ). На початку 1932 року заарештований польською владою за участь у комуністичній партії і засуджений на чотири роки ув'язнення. У 1932–1936 роках — у в'язниці міста Дрогобича.

Вийшовши на волю, у 1936 році був секретарем Львівського підміського окружного комітету Комуністичної партії Західної України (КПЗУ), потім — секретарем Стрийського окружного комітету КПЗУ, обирався членом ЦК КПЗУ та ЦК «Сельробу». У середині 1937 року вдруге заарештований та засуджений на півтора року ув'язнення. До кінця 1938 року перебував у золочівській та львівській в'язницях, хворів на туберкульоз.

Після окупації Галичини Червоною армією, у вересні 1939 року очолив Тимчасове управління в місті Бродах. У жовтні 1939 року обирався депутатом Народних зборів Західної України. На першій сесії Народних зборів Західної України проголошував Декларацію про встановлення радянської влади в Західній Україні.

У 1939–1941 роках — заступник голови Тимчасового управління Бродівського повіту, заступник голови виконавчого комітету Бродівської районної ради депутатів трудящих, заступник голови виконавчого комітету Бродівської міської ради депутатів трудящих.

На початку німецько-радянської війни був евакуйований разом із родиною в Коломацький район Харківської області, потім — у місто Джамбул Казахської РСР. Працював на відповідальних посадах в органах постачання сільськогосподарських продуктів.

У травні 1944–1949 рjrsd — голова виконавчого комітету Бродівської районної ради депутатів трудящих.

Член ВКП(б) з грудня 1944 року.

У 1949—вересні 1950 року — голова правління Львівської обласної спілки споживчої кооперації.

Батько Мирослава Олексюка — українського вченого, філософа, директора Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]