Алексіс Брімеєр
В іншому мовному розділі є повніша стаття Alexis Brimeyer(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
Алексіс Брімеєр | |
---|---|
Alex Ceslaw Maurice Jean Brimeyer | |
Народився | 4 травня 1946 Букаву, Південне Ківу, ДР Конго |
Помер | 27 січня 1995 (48 років) Мадрид, Іспанія ·смерть від ускладнень, пов'язаних зі СНІДомd |
Країна | ДР Конго Іспанія |
Діяльність | претендент на трон |
Знання мов | французька |
Алексіс Бріме́єр (фр. Alex Ceslaw Maurice Jean Brimeyer; 4 травня 1946, Костерманвіль, Бельгійське Конго — 27 січня 1995, Мадрид) — авантюрист, який видавав себе за нащадка кількох шляхетних родів і династій європейських володарів.
Народився в Бельгійському Конго в родині інженера Віктора Брімеєра та Беатріси, доньки Чеслави Чапської.
1969 року отримав паспорт «Князівства Сіландія» на ім'я «Його Високості Князя Олексія Романова-Долгорукого». Після чого оприлюднив в Le Soir два повідомлення про смерть своїх удаваних батька й діда[1].
З 1979 року жив в Іспанії. Одружився. Мав сина.
У 1982 році надрукував власну книжку «Я, Алексіс, правнук царя»[1]. В ній він стверджував, що пов'язаний не лише з династією Романових, а і з домом Анжу та троном Неаполя.
У 1990 році Брімеєр заявив, що є «спадковим королем України» під іменем Олелько II[2].
1992 року оголосив, що є також нащадком сербських королів із середньовічної династії Неманичів і обговорював із лідером сербських радикалів Воїславом Шешелем можливість відновлення в Сербії монархії.
- ↑ а б USES AND ABUSES OF THE TITLES OF ANJOU AND ANJOU-DURAZZO. www.users.globalnet.co.uk. Процитовано 6 лютого 2024.
- ↑ Олексій Мустафін. «Третій Рим» на берегах Дніпра. Загублена спадщина останніх київських князів. Київ24. 2024-02-05.