Оленівка (Євпаторійський район)
| село Оленівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Вид на центральну частину села Оленівка (серпень 2010 року) Степ біля села Оленівка
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Регіон | Автономна Республіка Крим | ||||
| Район/міськрада | Євпаторійський район | ||||
| Рада | Оленівська сільська рада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA01080570010048789 
| ||||
| Облікова картка | Оленівка | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 1 526 | ||||
| Поштовий індекс | 96440 | ||||
| Телефонний код | +380 6558 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 45°22′42″ пн. ш. 32°32′3″ сх. д. / 45.37833° пн. ш. 32.53417° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 96441, Автономна Республіка Крим, Чорномоський район. с.Оленівка, вул. Леніна, 60 | ||||
| Карта | |||||
.svg)  Оленівка | |||||
.svg) Оленівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
.svg)
Оле́нівка (до 1945 року — Кара́-Аджи́[1] (кримс. Qara Acı) — село Євпаторійського району Автономної Республіки Крим. Розташоване на заході району. Відома передусім завдяки розташуванню на Тарханкутському півострові, який приваблює чимало туристів. Село розташовується на мисі Тарханкут, найзахіднішої точки Кримського півострова, у Караджинській бухті за 23 кілометрів на південний захід від районного центру Чорноморське. Біля села знаходяться озера Лиман, Великий Кипчак і Малий Кипчак, висота над рівнем моря — 5 м.
Місцевість, де розкинулося село Оленівка, була заселене ще в III-І тисячоліттях до н. е. Про це свідчать виявлені біля села Маяка поселення ранньої бронзи, а також залишки скіфського городища, двох античних поселень і могильник поблизу Оленівки та Рибацького.
У списку населених пунктів Тарханського кадилика (судового округу) «Камерального опису Криму 1884 року» трапляється назва села Карагаджі, а в «Атласі Новоросійської губернії 1798 року» трохи інша — Караджі. У 30-х роках XIX ст. воно називалося Степанівкою, а в уставній грамоті 1861 року згадується і четверта назва села Тарханкут. Але закріпилася за селом назва Караджі.
За деякими даними, в першу хвилю еміграції після першої анексії Криму наприкінці XVIII століття всі місцеві кримські татари виїхали до Туреччини. Згідно зі списком населених пунктів Кримської АРСР у Всесоюзному переписі 17 грудня 1926 року, в селі Караджа проживали 1 351 осіб: 1224 українця, 121 росіяни, 1 білорус, 1 грек, 1 записаний у графі «інші». За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 79,36 % жителів Оленівки рідною мовою назвали російську, 19,53 % — українську.[2]
За радянських часів населений пункт був закритим, тут був розміщений маяк, прикордонна застава, підрозділ ППО й інші військові сили.
Після розвалу СРСР село відкрили для курортників, воно швидко перетворилося на перевалочну базу дайверів і «дикунів» всіх мастей, які відпочивають на Тарханкуті серед мальовничої природи урочищ Атлеш і Джангуль.[3]
7 серпня 2007 року з подачі голови сільради в с. Оленівки приступили до демонтажу пам'ятника, для подальшого затоплення в морі в на місці «алеї вождів» (місцевої пам'ятки). Для захисту пам'ятника, комуніст — перший секретар Чорноморського райкому Компартії Віктор Демусенко прив'язав себе до пам'ятника, пізніше прибула з Сімферополя група молоді та допомогла місцевим комуністам зміцнити оборонне кільце навколо приготованого до потоплення пам'ятника з прив'язаним до нього Демусенком. Пам'ятник був розпиляний на 2 половини, відновлений в серпні того ж року.[4]
В Оленівці проводиться молодіжний фестиваль «Extreme Крим». Його історія почалася ще в 2013 році: тоді фестиваль був присвячений тільки дайвінгу та підводному полюванню. Захід спочатку розглядався місцевою владою як якась альтернатива міжнародного фестивалю електронної музики «КаZантип».[5]
Село електрифіковано, є централізоване водопостачання, інтернет, мобільний зв'язок.
У селі є садиба Попова (XIX ст.) — пам'ятка архітектури місцевого значення. Також є пам'ятний знак на честь воїнів-односельців та могила Г. І. Мельнікова — пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 1823.
У межах села є декілька пам'яток археології. На північно-східному березі озера Саригьол є Караджинське городище, пам'ятка археології місцевого значення, охоронний номер 1791-АР[6], датується II пол. IV ст. до н. е. — межа I—II ст. н. е. Біля бухти Малий Атлеш, на місці колишнього села Кішлав, є поселення з плитовим могильником, теж пам'ятка археології місцевого значення, охоронний номер 2430-АР[7]. За 3 км на схід від бухти, на місці мусульманського кладовища, є поселення перших століть н.е., пам'ятка археології місцевого значення, охоронний номер 2431-АР[7]. Антична Садиба «Кипчак-I», пам'ятка археології місцевого значення, охоронний номер 3016-АР[7], розміщена 9,5 км на північний схід від села.
-
Караджинське городище (серпень 2012 року) -
Караджинське городище (травень 2013 року)
- стаття Оленівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- ↑ також Караджи́
- ↑ Там, на заході Криму: Оленівка. Крым.Реалии (укр.). 31 липня 2018. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ Село Оленівка (Тарханкут): онлайн путівник Оленівкою. travels.in.ua (англ.). Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ Пам'ятник В. І. Леніну - Оленівка. wikimapia.org (укр.). Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ Найзахідніша точка Криму: чим живе Оленівка в червні. Крым.Реалии (укр.). 26 червня 2021. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ Наказ Міністерства культури України від 28 листопада 2013 року № 1224 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
- ↑ а б в Наказ Міністерства культури України від 28 січня 2014 року № 42 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»