Тарханкут (мис)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарханкут
Тарханкутский маяк.jpg
Тарханкутський маяк
Країна  Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Акваторії, що омивають Чорне море
Координати 45°20′52″ пн. ш. 32°29′46″ сх. д. / 45.34778° пн. ш. 32.49611° сх. д. / 45.34778; 32.49611
Тарханкут. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Тарханкут
Тарханкут

Координати: 45°20′52″ пн. ш. 32°29′46″ сх. д. / 45.34778° пн. ш. 32.49611° сх. д. / 45.34778; 32.49611

Тарханкут (координати: [1] 45°20'52"N, 32°29'46"E) — мис на однойменному півострові у Західному Криму. Розташований в північно-західній частині Тарханкутського півострова в районі сіл Оленівка, Мар'їне та селища Чорноморське.

Клімат мису Тарханкут помірно жаркий, посушливий. Сухість степового повітря пом'якшується завдяки природному зволожуванню морем. Сонячних днів 280 на рік.

На мисі майже відсутній ґрунтовий покрив і вапняки з яких він складається виходять безпосередньо на поверхню. Між скелями де не де трапляються зарості чагарниківбарбарису, шипшини, глоду, чи клапті трави. Оскільки річок, промислових об'єктів чи портів навколо нема, то вода дуже прозора. Прямовисні білі скелі мису в поєднанні з блакитною, прозорою водою моря створюють характерний та дуже гарний пейзаж мису. Висота узбережжя в середньому близько 6 метрів, але біля Джангуля досягає і 40-60 метрів заввишки. Берегова лінія мису порізана невеликими скелястими бухтами, іноді з важкодоступним виходом до моря, а до деяких з них дістатися можна тільки плавом. Під водою величезна кількість тунелів, гротів і печер, різноманітних за формою та протяжністю.

Серпень 2013, екскурсія на катері, Тарханкут

На мисі Тарханкут розташований стародавній маяк висотою 42 м, споруджений з білого інкерманського вапняку в 1816 році, який став не тільки морським, але і берегових орієнтиром. Зараз в ньому відкрито музей старих якорів. За даними випробувань Тарханкутського маяка, що відбулися в середині XIX століття, його світло було помітно за 23 км від берегу. Коли ж море вкривав туман спрацьовувала звукова пневматична сирена, яку було чути за 11 км від берегу. Про всяк випадок передбачалося, що сигнали з маяку можна було подавати і подвійним ударом налаштованого для цього дзвону. Тоді інтервал між такими ударами становив три хвилини.

Найвідомішими місцями Тарханкуту є Великий і Малий Атлеш. Мис Великий Атлеш являє собою сорокаметрову арку з печерами і гротами. В урочищі Малий Атлеш хвилі моря пробили у товщі мису 80-ти метровий тунель і висотою 8 метрів. Саме в цьому районі знімалися такі фільми як «Людина-амфібія», «Пірати ХХ століття» та багато інших. За Великим Атлеші знаходиться «Чаша кохання» — природний басейн діаметром 15 і глибиною 4 метри, що нагадує велику джакузі.

Підводний музей[ред. | ред. код]

На Тарханкуті існує незвичний музей під водою. Він розташований поблизу бухти Чуча за 70 метрів від берега на глибині 10-13 метрів. Ще в середині 80-х хтось із випускників художнього училища, привіз першу скульптуру — свою дипломну роботу. Ця ідея припала до смаку багатьом випускникам художніх закладів, а підводний майданчик почав поповнюватися новими експонатами. За часів Радянського Союзу це були погруддя вождів. Дайвери називали його «кладовищем вождів». Але відтоді минуло багато часу, а музей продовжує існувати. Експозиція постійно змінюється: одні скульптури не витримали перевірки часом і морем, тому зникли, іншим допомогли це зробити недобросовісні відвідувачі — «на пам'ять», а якісь важко знайти через обростання. Нині персонажі стали різноманітнішими: тут і старенькі погруддя вождів, що стоять на дні вже чверть століття, і герої мультфільмів, кораблі, водолази, поети. Один із ранніх експонатів — величезна голова Леніна розміром понад 1,5 м. Музей став визначною пам'яткою, переживши час і буйство морських стихій. Нині встановлення нових скульптур у цьому місці стало доброю традицією. Музей має своїх прихильників і відвідувачів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]