Олсен Анна Олександрівна
| Анна Олсен Олсен Анна Олександрівна | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
9 лютого 1996 (28 років) м. Миколаїв, Україна | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українка | |
| Псевдо |
«Рижуля» «Лімонка» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | з 2015 року | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Анна Олександрівна Олсен — сержант Збройних Сил України, учасниця російсько-української війни, що відзначилася під час російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Анна Олсен народилася 9 лютого 1996 року в Миколаєві. Після закінчення 9-го класу вступила в медичний коледж, хоча хотіла піти у військовий ліцей. Закінчивши у 2015 році коледж з дипломом фельдшера підписала контракт із ЗСУ. З 2017 року служить у складі роти з хіміко-біологічного захисту 503-го підрозділу морської піхоти 36-тої окремої бригади морської піхоти, що базується в її рідному місті. Напередодні повномасштабного вторгнення російських військ перебувала на ротації в тимчасовому пункті управління 36 обрмп в селищі Каменськ на північній околиці Маріуполя. Тут зустріла перші обстріли повномасштабного російського вторгнення в Україну. У березні 2022 року разом з іншими військовими батальйонів морської піхоти перебазувалася на завод імені Ілліча, де також були надійні підземні бункери. Тут вона як фельдшер надавала першу медичну допомогу військовим та цивільним, брала участь в обороні Маріуполя. У ніч з 11 на 12 квітня брала участь у невдалій спробі прориву, а вже надвечір 12 квітня разом з першими морпіхами опинилася в полоні. Їх вивезли на кордон заводу, а далі до села Мирне, у розташування військ ДНР, а через півдня — до колонії в Оленівці на тимчасово окупованій території Донецької області. Ще через тиждень привезли в Таганрог Ростовської області РФ, де утримували в СІЗО та проводили допити. Загалом через 35 днів перевезли до виправної жіночої колонії у місті Валуйки Бєлгородської області, де працювали швачками. В полоні пробула понад півроку. З Курська літаком доправили в Севастополь, а звідти вантажівками відвезли до Запорізької області. Разом зі іншими 108 українськими жінками Анну Олсен 17 жовтня 2022 року обміняли та повернули до України. Довгий час проходила курс реабілітації. 22 лютого 2023 року брала участь в адвокаційній поїздці Медійних ініціатив за права людини до Сполучених Штатів Америки, де взяла участь у дискусії правників, що працюють із міжнародними злочинами. 22 лютого ми взяли участь у заході, який у Нью-Йорку організували Центр міжнародного правосуддя Сайруса Р. Венса та Асоціація адвокатів штату Нью-Йорк.[1][2][3][4].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, незламність духу і вірність військовій присязі[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рижуля повернулася з полону. Бойовий медик-морпіх Анна Олсен – про свою війну в Маріуполі, тюрму в Росії і звільнення. novynarnia.com (укр.). 25 листопада 2022. Процитовано 26 березня 2023.
- ↑ "У ПОЛОНІ МОЄ ТАТУ ОШПАРИЛИ ОКРОПОМ": БОЙОВА МЕДИКИНЯ БРИГАДИ МОРПІХІВ АННА ОЛСЕН – "ХТО З МІРОШНИЧЕНКО?" (укр) . 5 канал. 9 грудня 2022. Процитовано 26 березня 2023.
- ↑ МІПЛ і колишні полонені Анна Олсен та Людмила Гусейнова в США взяли участь у дискусії правників, що працюють із міжнародними злочинами. МІПЛ (укр.). Процитовано 26 березня 2023.
- ↑ Російський полон - це не поодинокі випадки сексуального насильства і тортур, а систематичні порушення прав людини - Анна Олсен. VOA (укр.). Процитовано 26 березня 2023.
- ↑ Пташка, Рижуля та інші: президент нагородив орденами жінок-військових, визволених з полону. novynarnia.com (укр.). 3 грудня 2022. Процитовано 26 березня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 2 грудня 2022 року № 823/2022 «Про відзначення державними нагородами України»