Орап Іван Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орап Іван Григорович
Орап Іван Григорович 1941.jpg
Народився 30 березня 1903(1903-03-30)
Кобижча, Кобизька волость, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 10 листопада 1991(1991-11-10) (88 років)
Тернопіль, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українці
Діяльність політик
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання гвардії майор
Партія КПРС
Автограф Орап Іван Григорович автограф 1945.png
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Вітчизняної війни I ступеня— 1944Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1943
Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985Орден «Знак Пошани»  — 1948Орден «Знак Пошани»  — 1958Орден «Знак Пошани»
Орден Червоної Зірки  — 1943Орден Червоної Зірки  — 1945
Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Срібна медаль ВДНГ — 1938

Іва́н Григо́рович О́рап (30 березня 1903(1903-03-30), Кобижча, Російська імперія — 10 листопада 1991(1991-11-10), Тернопіль) — український радянський діяч, заступник голови виконавчого комітету Тернопільської обласної ради депутатів трудящих. Депутат Верховної Ради УРСР 1–2-го скликань (1940–1951).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 березня 1903(19030330) року в багатодітній родині залізничника в селі Кобижча, тепер Бобровицького району Чернігівська область, Україна. Батько рано помер. Закінчив початкову залізничну школу, наймитував у поміщиків та заможних селян.

З 1918 року працював молотобійцем у паровозному депо Києва. Потім був молотобійцем та ковалем Дарницьких залізничних майстерень у Києві. У 1922 році вступив у комсомол.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У кінці 1929 року був направлений партією у числі «двадцятип'ятитисячників» проводити колективізацію в українських селах. Був обраний головою правління сільськогосподарської комуни села Семиполки Броварського району на Київщині. З 1931 року очолював колгосп в селі Літки Броварського району, а з 1932 року — проводив колективізацію в селі Гоголів Київської області, де очолював сільську раду.

З травня 1936 року навчався рік у Харківському комуністичному університеті імені Артема. У 1937 році закінчив курси директорів машинно-тракторних станцій (МТС). У квітні 1937 — грудні 1938 року — директор Григорівської машинно-тракторної станції (МТС) Обухівського району Київської області. У грудні 1938 — листопаді 1939 року — голова виконавчого комітету Обухівської районної ради депутатів трудящих Київської області.

Після приєднання Західної України до СРСР у вересні 1939 року направлений на роботу головою тимчасового управління Камінецько-Струміловського повіту (тепер — Кам'янко-Бузький район) Тернопільського воєводства, звідки був обраний депутатом Народних зборів Західної України.

У листопаді 1939 — червні 1941 року — заступник голови виконавчого комітету Тернопільської обласної ради депутатів трудящих. У липні 1940 року був призначений головою Сороцького повітового комітету Бессарабії, але після утворення Молдавської РСР повернувся до Тернополя.

З червня 1941 року — в Червоній армії на політичній роботі, учасник Другої світової війни. Служив інспектором політичного відділу 1-ї гвардійської артилерійської дивізії Резерву головного командування 70-ї та 60-ї армій; заступником командира із політичної частини 8-го запасного артилерійського полку, секретарем партійної організації 1-ї гвардійської артилерійської дивізії Резерву головного командування. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, Донському, Центральному, 1 Українському фронтах.

У лютому 1946–1952 роках — заступник голови виконавчого комітету Тернопільської обласної ради депутатів трудящих. У 1952–1962 роках — завідувач відділу колгоспного будівництва виконавчого комітету Тернопільської обласної ради депутатів трудящих. У 1962–1971 роках — начальник відділу колгоспного будівництва і заготівель виконавчого комітету Тернопільської обласної ради депутатів трудящих; начальник відділу будівельних матеріалів Тернопільського обласного міжколгоспбуду.

З 1971 року — персональний пенсіонер. Помер 10 листопада 1991 року в Тернополі.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]