Оратів (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Оратів
Orativ selo prapor.png
Прапор
Оратів (село). В'їзд у село.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Громада Оратівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05020190260064051
Основні дані
Засноване поч. XX ст.
Населення 739
Площа 0,827 км²
Поштовий індекс 22633
Телефонний код +380 4330
Географічні дані
Географічні координати 49°10′34″ пн. ш. 29°23′27″ сх. д. / 49.17611° пн. ш. 29.39083° сх. д. / 49.17611; 29.39083Координати: 49°10′34″ пн. ш. 29°23′27″ сх. д. / 49.17611° пн. ш. 29.39083° сх. д. / 49.17611; 29.39083
Середня висота
над рівнем моря
218 м
Найближча залізнична станція Оратів
Місцева влада
Адреса ради 22633, Вінницька обл., Оратівський р-н, с. Оратів, вул. Миру, 45
Карта
Оратів. Карта розташування: Україна
Оратів
Оратів
Оратів. Карта розташування: Вінницька область
Оратів
Оратів
Мапа
Map

CMNS: Оратів у Вікісховищі

Ора́тів — село в Україні, в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване за 12 км на захід від смт Оратів та за 1,5 км від автошляху Р17. В селі знаходиться залізнична станція Оратів. Населення становить 739 осіб (станом на 1 січня 2018 р.).

Історія[ред. | ред. код]

Виникло як поселення при станції Оратів.

На початку XX ст., окрім залізничного вокзалу, збудованого 1890 року, тут було два двори, де мешкали 29 чоловіків (працювали на залізниці) і 5 жінок. При станції був готель, буфет і двір для приїжджих. Також були телеграф і пошта. До станції належав і хутір, що налічував 8 жителів, які займалися землеробством.

До революції 1917 року станція мала кілька вулиць і два млини, що належали місцевим євре­ям.

18 березня 1919 року, після відступу денікінців, частини Червоної Армії зайня­ли станцію Оратів. Встановлено радянську владу. Населення почало відбудову приміщення вокзалу і залізничної колії.

У 30-х роках було відкрито початкову школу, першим директором якої була Валентина Юріївна Пахолко. Тоді ж було створено машинно-тракторну станцію (МТС). У 1940 році МТС уже налічувала 100 тракторів, десятки одиниць іншої сільськогосподарської техніки і обслуговува­ла навколишні господарства.

У липні 1941 року станцію Оратів захопили німецько-фашистські загарбники. Три роки село було в окупації. Жителів евакуювали в Сологубівку. В лютому 1944 року в районі залізничної станції точились запеклі бої. Звільнили станцію Оратів 11 березня 1944 року. 192 воїни загину­ли, визволяючи село, поховані в братській могилі.

У період відновлення Оратівського району село стало промисловим центром. Було створено ряд підприємств. Серед них: райсільгосптехніка, райсільгоспхімія, райагроспецпостач. На базі структури «Заготзерно», що діяла на станції ще у 30-х роках, утворено хлібоприймальне підприємство.

В 1983 році було збудовано дитячий садок на 90 місць, три житлових будинки для працівників місцевих організацій.

23 лютого 1987 року в селі Оратів була утворена сільська рада, до якої відне­сено частини територій Лопатинської, Стрижаківської, Яблуновицької та Чагівської сільських рад. Першим головою сільської ради була обрана Ольга Миколаївна Стадник.

12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Оратівської селищної громади[1].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Оратівського району, село увійшло до складу Вінницького району[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Лопати́нка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.267

Посилання[ред. | ред. код]