Оратів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Оратів
Orativ.gif
Герб Оратова
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Оратівський район
Рада Оратівська селищна рада
Код КОАТУУ: 0523155100
Облікова картка Оратів 
Основні дані
Статус з 1984 року
Площа  км²
Населення 2874 (на 2015 рік)[1]
Поштовий індекс 22600 — 22604, 22633
Телефонний код +380 4330
Географічні координати 49°11′32″ пн. ш. 29°31′27″ сх. д. / 49.19222° пн. ш. 29.52417° сх. д. / 49.19222; 29.52417Координати: 49°11′32″ пн. ш. 29°31′27″ сх. д. / 49.19222° пн. ш. 29.52417° сх. д. / 49.19222; 29.52417
Відстань
Найближча залізнична станція: Оратів.
До станції: 12 км
До обл. центру:
 - фізична: 90 км
 - автошляхами: 99,4 км
Селищна влада
Адреса 22600, Вінницька обл., Оратівський р-н, смт. Оратів, вул. Паркова, 14
Веб-сторінка orativ.com.ua
Карта
Оратів is located in Україна
Оратів
Оратів
Оратів is located in Вінницька область
Оратів
Оратів

Ора́тів — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Оратівського району Вінницької області. Перша письмова згадка — 1448 рік, селище міського типу з 1984 року.

Географічне положення[ред.ред. код]

Віддалене від обласного центру на 90 км і на 180 км від Києва, 12 км від найближчої залізничної станції Оратів. Поштовий індекс 22600, телефонний код селища +38-04330.

Історія[ред.ред. код]

Заснований на території Речі Посполитої. Згадується вперше в матеріалах Віленського сейму 1448 року. Населенню Оратова, як і всього Поділля, доводилось відбивати грабіжницькі напади султанської Туреччини, кримських татар. Найбільш спустошливими були напади 1562, 1566, 1568, 1575, 1589 років.

  • З 1648 — у складі Животівського полку Гетьманщини. Під час визвольної боротьби українського народу (1648—1654 рр.) на території теперішнього району перебував Гетьман України Богдан Хмельницький (у 1649, 1651, 1653 роках).
  • 1672—1699 — частина Сарматського князівства Османської імперії.
  • 1700—1793 — знову у складі Брацлавського воєводства Речі Посполитої. По території нинішнього району проходили гайдамацькі загони Максима Залізняка та Івана Гонти в часи Коліївщини (1768 р.).
  • 1793—1917 — у складі Російської імперії; 1811 Оратів одержав статус міста. З другої половини XIX ст. Оратів — центр Оратівської волості Липовецького повіту. Практично до часів УНР зберігав польський характер, у місцевому костелі повінчався відомий польський письменник, революціонер Коженьовський Аполло.
  • 1917—1921 — у складі УНР.
  • 1921—1941 — перша комуністична окупація. З 1923 року Оратів районний центр Подільської губернії. З 1932 року район належав до Київської області і в цей же час Оратів опинився в епіцентрі голодоморних акцій СССР:
Спеціально утворені бригади й “комісії” до зернини вимітали із селянських дворів збіжжя, прирікаючи людей на голодну, мученицьку смерть. Вимирали цілі сім’ї, вулиці, села. Навіть за обережними підрахунками окремих істориків і дослідників голодомор забрав від 7 до 10 мільйонів громадян, або майже кожного четвертого мешканця України. На Вінниччині його жертвами стали понад 1,6 млн. осіб, на Оратівщині, за далеко неповними даними, — близько 9 тисяч жителів. Бувало, до спільних могил звозили разом з померлими ще живих, опухлих і знесилених людей. Траплялися випадки трупо- і людоїдства. Найбільших втрат (500-700 жителів) зазнали у ті роки Животівка, Оратів, Новоживотів, Рожична, Підвисоке, Скала.
З 1939 Оратів  — у Вінницькій області.
  • 1941—1944 — у складі Райскомісаріату Україна, окупація Німеччини.
  • 1944—1991 — знову у складі СССР. 1962 року Оратівський район розформовано, а в грудні 1979 — відновлено.

Селище міського типу з 1984 року.

Сучасність[ред.ред. код]

1 грудня 1991 більшість мешканців Оратова висловили підтримку Акту відновлення державної незалежності України.

9 березня 2014, під час Революції гідності, у селищі демонтували пам'ятник Леніну.

Транспортна інфраструктура[ред.ред. код]

За 12 км від селища розташована залізнична станція Оратів, що на залізниці «Козятин-Христинівка».

У самому Оратові діє автобусна станція.

Освіта[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]