Орлів міст (станція метро)
| «Орлів міст» | |
|---|---|
М3  | |
| Загальні дані | |
| Тип | односклепінна |
| Глибина закладення | 28 м |
| Платформи | |
| Кількість | 2 |
| Тип | берегові |
| Форма | прямі |
| Довжина | 105 м |
| Ширина | 4,5 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 26 серпня 2020 |
| Архітектор(и) | Красен Андрєєв |
| Транспорт | |
| Пересадка на | «Софійський університет імені Святого Климента Охридського» (М1/М4) |
| Район міста | Центральна частина міста |
| Виходи до | бул. «Василь Левський» бул. «Цар-визволитель» |
| Наземний транспорт | А 9, 72, 75, 76, 84, 94, 204, 213, 280, 304, 505, 604 ТБ 1, 2, 3, 4, 5, 8, 11 |
| Інше | |
| Час відкриття | 05:00 |
| Час закриття | 00:10 |
| Код станції | 3315; 3316 |
| Географічні координати | 42°41′26″ пн. ш. 23°20′10″ сх. д. / 42.69056° пн. ш. 23.33611° сх. д. |
 | |
Орлів міст (болг. Орлов мост) — проміжна станція лінії М3[bg] Софійського метрополітену. Пересадний вузол на станцію Софійського університету «Св. Климента Охридського» Першої лінії. Була відкрита 26 серпня 2020 року у складі першої пускової дільниці Хаджі Димитар — Красне село.[1][2]
Односклепінна мілкого закладення (глибина закладення — 28 м) з двома береговими прямими платформами.
Станція розташована під рогом бул. «Цариградське шосе», бул. «Євлогі» та бул. «Христо Георгієва» поруч з Орлів міст. Станція є однією з трьох пересадних станцій Софійського метрополітену. Через прокладання лінії М3 під тунелями лінії М1 глибина закладення станції становить 28 м. На кожній з платформ станції є два ескалатори та одні сходи на проміжний рівень. Архітектор станції Красен Андрєєв. Архітектурно станція виконана в трьох кольорах — зеленому, помаранчевому і жовтому. На обох кінцях платформ зображені орли зроблені з нержавіючої сталі. Автор роботи — відомий болгарський скульптор Митко Динєв. На станції встановлено прозорі автоматичні платформні ворота заввишки 1,6 м з нержавіючими окантовками і 40-сантиметровими смугами з гладкої нержавіючої сталі внизу.
- Станція Орлов міст на сайті Софійського метрополітену. [Архівовано 10 січня 2021 у Wayback Machine.]