Софійський метрополітен
| Софійський метрополітен | |||
|---|---|---|---|
| Софийско метро | |||
 | |||
 Перон станції «Красно село» в день відкриття лінії М3, 26 серпня 2020. | |||
| Опис | |||
| Країна | Болгарія | ||
| Місто | Софія | ||
| Дата відкриття | 28 січня 1998 | ||
| Щоденний пасажиропотік | ~450 000[1] | ||
| Річний пасажиропотік | 132 млн | ||
| Сайт | www.metropolitan.bg | ||
| Підприємницькі дані | |||
| Власник | Софійський муніципалітет | ||
| Оператор | Центр міської мобільності | ||
| Керівник | Стоян Братоєв | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість ліній | 4 | ||
| Кількість станцій | 47 | ||
| Довжина мережі | 52 км | ||
| Рухомий склад | |||
| Кількість вагонів | 258 | ||
| Кількість вагонів у складі | 3 чи 4 | ||
| Основні типи рухомого складу | 81-717/714; 81-740/741; Siemens Inspiro | ||
| Кількість депо | 2 | ||
| Технічні дані | |||
| Ширина колії | 1435 мм | ||
| Електрифікація |
825 V ПС від третьої рейки (M1/M2/M4) 1500 V ПС від контактної мережі (M3) | ||
| Середня швидкість | 39 км/ч | ||
| Максимальна швидкість | 80 км/ч | ||
| |||
 Софійський метрополітен у Вікісховищі | |||
Софі́йський метрополіте́н, Софійське метро (болг. Софийско метро) — система ліній метрополітену в Софії, столиці Болгарії, є єдиним метрополітеном держави.
Введено в дію 28 січня 1998 р. Станом на 25 січня 2021 року, Софійський метрополітен має чотири сполучені між собою лінії — 43 станції із загальною довжиною колій 48 км[2].
Кошти на будівництво Софійського метро отримує від Уряду Республіки Болгарія та Європейського Банку. Метро будує японська фірма.
Історія[ред. | ред. код]
Софійський метрополітен відкрили після більш ніж 15 років будівництва (перші тунелі були споруджені в 1982 році при будівництві державного палацу культури) 28 січня 1998 року. На момент відкриття лінія складалася з п'яти станцій і мала довжину 6,5 км, в 1999 і 2000 роках лінія продовжувалась по одній станції на схід, у 2003 році була відкрита дільниця в північному напрямку з наземною станцією — «Обеля». У 2009 лінія була продовжена на 6 станцій у східному напрямку. 25 квітня 2012 року були відкриті станції метро «Младост 3» та «Царьградне шосе».
Перша лінія M1 — Червона[ред. | ред. код]
Перша черга лінії 1 з п'яти станцій завдовжки 6,5 км сполучила бульвар Сливница через Люлін з бульваром К. Величкова з 28 січня 1998. Станція «Ополченська» введена в експлуатацію 17 вересня 1999, станція «Сердика І», що розташована на площі Святої Неділі — 31 жовтня 2000-го, на 31 грудня перша лінія мала 8,1 км завдовжки. Подальше подовження лінії відбулося в квітні 2003 року — 1,8 км — відкрита станція «Обеля».
2005-го року введено в експлуатацію нову чергу із трьох станцій завдовжки 4,8 км між площею Святої Неділі і Всесвітнім торговим центром «Інтерпред» (станція «Жоліо Кюрі»). 2006 року розпочато будівництво черги завдовжки 3,2 кілометри, що сполучила Ізгрев та мікрорайон Младост-1. Завершення будівництва перших трьох станцій черги було заплановано на осінь 2007 року, проте в результаті різних затримок при будівництві першої черги Другої лінії дільниця «Стадіон Васил Левський» — «Младост 1» була введена в експлуатацію 8 травня 2009 року, але діяла протягом короткого періоду часу окремо від західної частини лінії. Об'єднання лінії відбулося 7 вересня 2009.[3]
На станції «Младост 1» відбувається розгалуження лінії:
- Північна гілка (сучасна М4 ) завдовжки 7,2 км, що сполучає станції «Младост 1» і аеропорт Софії (шість станцій), введена в експлуатацію 2 квітня 2015;
- Південна гілка «Младост 1» — «Бізнес-парк Софія» завдовжки 2,62 км (три підземні станції) була введена в експлуатацію 8 травня 2015 року.
Друга лінія M2 — синя[ред. | ред. код]
Друга лінія Софійського метрополітену проходить через райони Обеля, Надежда, центр міста і Лозенець на півдні міста.[4] Будівництво 6,4-кілометрової ділянки між районом Надєжа та районом Лозенець через центральний залізничний вокзал і Національний палац культури почалося 14 грудня 2008. Робота на дільниці між житловими масивами Обеля і Надєжда почалася в лютому 2010. Обидві частини лінії введено в експлуатацію 31 серпня 2012 року.[4]
Станції «Национален Дворец на Културата» («НДК») і «Європейський союз» та з'єднувальні тунелі були частково завершені протягом будівництва Національного палацу культури та реконструкції околиць наприкінці 1970-х і початку 1980-х років.
У березні 2014 року було підписано контракт на будівництво південної гілки. Розширення завдовжки 1,3 км включає в себе станцію метро «Витоша», розташовану в районі Хладилніка. Завершення будівельних робіт було заплановано на червень 2016-го[5][6].
Також є плани по будівництву лінії до Іліянців, починаючи від існуючого відгалуження між станціями «Княгиня Марія Луїза» і «Хан Кубрат».
Станції[ред. | ред. код]
Діючі[ред. | ред. код]
Сортування за замовчуванням у переліку виконано за датою відкриття.
| Станція | Лінія | Світлина | В експлуатації з | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Сливница | М1 М4 | .jpg) |
28 січня 1998 | |
| Люлін | М1 М4 |  |
28 січня 1998 | обслуговує однойменний житломасив |
| Західний парк | М1 М4 |  |
28 січня 1998 | |
| Вардар | М1 М4 |  |
28 січня 1998 | |
| Костянтин Величков | М1 М4 |  |
28 січня 1998 | |
| Ополченська | М1 М4 |  |
17 вересня 1999 | |
| Сердика | М1 М4 |  |
31 жовтня 2000 | пересадка на М2 |
| Обеля | М2 М4 |  |
20 квітня 2003 | перша від електродепо |
| Стадіон Васил Левський | М1 М4 |  |
8 травня 2009 | розташована біля однойменного стадіону |
| Жоліо Кюрі | М1 М4 |  |
8 травня 2009 | |
| Г. М. Димитров | М1 М4 |  |
8 травня 2009 | |
| Мусагеница | М1 М4 |  |
8 травня 2009 | обслуговує однойменний житломасив |
| Младост 1 | М1 М4 |  |
8 травня 2009 | обслуговує однойменний житломасив |
| Софійський університет імені Святого Климента Охридського |
М1 М4 |  |
7 вересня 2009 | пересадка на М3 |
| Младост 3 | М4 |  |
25 квітня 2012 | обслуговує однойменний житломасив |
| Інтер Експоцентр — Царьградне шосе | М4 |  |
25 квітня 2012 | розташована на однойменному шосе |
| Ломско шосе | М2 |  |
31 серпня 2012 | обслуговує житломасив Врабниця |
| Белі Дунав | М2 |  |
31 серпня 2012 | розташована на межі житломасивів Надежда-3 і Надежда-4 |
| Надежда | М2 |  |
31 серпня 2012 | обслуговує однойменний житломасив, розташована під бульваром Ломське шосе |
| Хан Кубрат | М2 |  |
31 серпня 2012 | розташована на межі житломасивів Надежда-1 і Надежда-2 |
| Княгиня Марія Луїза | М2 |  |
31 серпня 2012 | розташована біля Центрального онкодиспансеру |
| Центральний вокзал | М2 |  |
31 серпня 2012 | розташована біля Центрального вокзалу і Центрального автовокзалу |
| Львов мост | М2 |  |
31 серпня 2012 | розташована біля однойменного мосту |
| Сердика II | М2 |  |
31 серпня 2012 | пересадка на М1 і М4 |
| НДК | М2 |  |
31 серпня 2012 | пересадка на М3 |
| Європейський союз[7] | М2 |  |
31 серпня 2012 | розташована біля «Музею Землі та Людини» та City Center Sofia |
| Джеймс Баучер | М2 |  |
31 серпня 2012 | обслуговує житломасив Лозанець |
| Дружба | М4 |  |
2 квітня 2015 | обслуговує однойменний житломасив |
| Іскарське шосе | М4 |  |
2 квітня 2015 | |
| Софійська гора Афон | М4 |  |
2 квітня 2015 | |
| Аеропорт Софія | М4 |  |
2 квітня 2015 | розташована біля другого терміналу аеропорту Софія |
| Александр Малінов | М1 |  |
8 травня 2015 | обслуговує житломасиви Младост-2 і Младост-3 |
| Академік Александр Теодоров-Балан | М1 |  |
8 травня 2015 | обслуговує житломасиви Младост-2 і Младост-3 |
| Бізнес-парк Софія | М1 |  |
8 травня 2015 | розташована біля однойменного бізнес-парку і обслуговує житломасив Младост-4 |
| Витоша | М2 |  |
20 липня 2016 | |
| Хаджі Димитар | М3 |  |
26 серпня 2020 | |
| Театральна | М3 |  |
26 серпня 2020 | розташована біля театру «Софія» |
| Орлів міст | М3 |  |
26 серпня 2020 | пересадка на М1 і М4 |
| Св. Патріарх Євтимій | М3 |  |
26 серпня 2020 | |
| НДК II | М3 |  |
26 серпня 2020 | пересадка на М2 |
| Медичний університет | М3 |  |
26 серпня 2020 | |
| Болгарія | М3 |  |
26 серпня 2020 | |
| Красне село | М3 | |
26 серпня 2020 |
Проект/будуються[ред. | ред. код]
 | Цей розділ статті ще не написано. |
Лінії[ред. | ред. код]
Згідно з планами розвитку 2017 року Софійський метрополітен мав складатися з трьох ліній, із загальною довжиною 62 км, 63 станції метро, пасажиропотік — 1,1 млн осіб/добу в завершальній стадії реалізації[8]
Станом на 2021 рік лінії М1 і М4 мають 13 спільних станцій.
Рухомий склад[ред. | ред. код]
В болгарській столиці використовуються вагони типу 81-717.4/714.4 виробництва заводу «Метровагонмаш» (Російська Федерація), які були замовлені ще 1990 року — загалом 48 вагонів (по 4 вагони в потязі).
В кінці 2005 р. в експлуатацію було введено 6 нових потягів, знов-таки виробництва заводу «Метровагонмаш», але новішої моделі. Потяг складається з трьох вагонів. У зв'язку з розширенням метро 2009-го року, повинні були доставлені ще 3 рухомі склади метра моделей 81-740.2/741.2 «Русич». А в 2010 році були доставлені ще 3 нові потяги моделі 81-740.2Б/741.2Б «Русич».
2012-го місто отримало ще 18 нових потягів моделі 81-740.2Б/741.2Б «Русич».
У Софійському метрополітені діє одне електродепо, виїзд з якого знаходиться між станціями «Сливница» та «Обеля».
Перспективи розвитку[ред. | ред. код]
Планується побудувати ще 1 лінію метрополітену.
Мапа[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ offnews.bg.
- ↑ Метрополитен ЕАД/Схема/Действащо метро. https://www.metropolitan.bg/. 2021.
- ↑ Sofia Metro links east and west Sofia suburbs. Sofia Echo. 7 вересня 2009.
- ↑ а б Free rides celebrate opening of Sofia metro Line 2. Railway Gazette International. 31 August 2012.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Stoyanov, Assen (2 березня 2015). Testing begins on Sofia metro extensions. International Railway Journal. Процитовано 1 квітня 2015.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Metropolitan Sofia – General Scheme. Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 13 квітня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||
|
