Остани Ірану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Територія Ірану поділяється на 31 провінцію, які мають назву остан (перс. استانостан, множина استان‌ها останха). Кожним останом керує остандар (перс. استاندار‎), еквівалентом якого є посада генерал-губернатора[1], якого призначає Міністерство внутрішніх справ Ірану за узгодженням кабінету міністрів. Остандар управляє останом зі столиці остану - марказу (перс. مركز‎), який зазвичай є найбільшим містом провінції.

Сучасна історія[ред. | ред. код]

Карта Томсона адміністративного поділу Персії 1814 року

Згідно з Британською енциклопедією,[2] в 1908 році Персія мала 35 окремих адміністративних одиниць:

Провінції
  1. Арабістан і Бахтіярі
  2. Астарабад і Гурган
  3. Азербайджан
  4. Фарс
  5. Геррус
  6. Гілян і Таліш
  7. Хамадан
  8. Ірак, Гульпайган, Хунсар, [Кеззаз, Феракан і Тузірхан]
  9. Ісфахан
  10. Кашан
  11. Казвін
  12. Керман і Балучістан
  13. Керманшах
  14. Камсех
  15. Хар
  16. Хорасан
  17. Кум
  18. Курдистан
  19. Лурестан і Буруджірд
  20. Мазандаран
  21. Мехавенд, Малаїр і Камерех
  22. Савах
  23. Самнан і Дамган
  24. Шахруд і Бостан
  25. Тегеран
  26. Зеренд і Багдаді Шахсевенс
Залежні території
  1. Асадабад
  2. Демавенд
  3. Фірузкух
  4. Джозенекан
  5. Кангавер
  6. Натанз
  7. Таром Улія
  8. Харакан

До 1950 року Іран був поділений на 12 останів: Ардалан, Азербайджан, Балучістан, Фарс, Гілян, Арак-е Аджам, Хорасан, Хузестан, Керман, Ларестан, Лорестан і Мазандаран[3].

1950 року в Ірані відбулась реформа за якою утворилось 10 останів з підлеглими управами: Гілян, Мазандеран, Східний Азербайджан, Західний Азербайджан, Керманшах, Хузестан, Фарс, Керман, Хорасан, Ісфахан[3].

Від 1960 до 1981 управи одна за одною підняли свій статус до останів. Відтоді були створені ще декілька нових провінцій. Передостання реформа відбулась 2004 року, коли Хорасан був розділений на три нових остани[4]. 2010 рокуостан Альборз відділився від остану Тегеран.

Інформація[ред. | ред. код]

Поділ населення Ірану за останами
Внесок кожного остану в НВП

Теперішні остани[ред. | ред. код]

Остан Марказ (центр) Площа (км2)[5] Населення[6] Густота населення
(осіб/км²)
кількість шахрестанів (областей) Примітки Мапа
Альборз Карадж 5,833 2,412,513 413.6 4 До 23 червня 2010 року Альборз був частиною остану Тегеран. IranAlborz.png
Ардебіль Ардебіль 17,800 1,248,488 70.1 9 До 1993 року Ардебіль був частиною Східного Азербайджану.[7] IranArdabil.png
Східний Азербайджан Тебриз 45,650 3,724,620 82.3 19 IranEastAzerbaijan.png
Західний Азербайджан Урмія 37,437 3,080,576 78.8 14 В часи династії Пахлаві місто Урмія мало назву Резаїє.[8] IranWestAzerbaijan.png
Бушер Бушер 22,743 1,032,949 45.4 9 Спочатку був частиною провінції Фарс. До 1977 остан мав назву Хілідж-е Фарс (Перська затока).[3] IranBushehr.png
Чехармехаль і Бахтиарія Шехре-Корд 16,332 895,263 54.8 6 До 1973 року був частиною остану Ісфахан[9]. IranChaharMahaalBakhtiari.png
Фарс Шираз 122,608 4,596,658 37.5 23 IranFars.png
Гілян Решт 14,042 2,480,874 176.7 16 IranGilan.png
Голестан Горган 20,195 1,777,014 88.0 11 31 травня 1997 року шахрестани Аліябад, Гонбан-е Кавус, Горган, Кордкуй, Мінудашт і Торкаман були відділені від остану Мазандеран і увійшли до складу Голестану. До 1937 Горган мав назву Естераба аюо Естарабад[3]. IranGolestan.png
Хамадан Хамадан 19,368 1,758,268 90.8 8 Спочатку був частиною Керманшаху[3]. IranHamadan.png
Хормозган Бендер-Аббас 70,669 1,578,183 22.3 11 Спочатку був частиною провінції Керман[3]. До 1977 називався Банадер ва Джазаєр-е Бахр-е Оман (Порти і Острови моря Оман)[3]. IranHormozgan.png
Ілам Ілам 20,133 557,599 27.7 7 Спочатку був частиною остану Керманшах[3]. IranIlam.png
Ісфахан Ісфахан 107,029 4,879,312 45.6 21 1986 року деякі частини Центрального остану перейшли до останів Ісфахан, Семнан і Занджан[3]. IranEsfahan.png
Керман Керман 180,836 2,938,988 16.3 14 IranKerman.png
Керманшах Керманшах 24,998 1,945,227 77.8 13 Від 1950 до 1979 року і сам остан і його столиця називались Керманшахан, а від 1979 до 1995 - Бахтаран[3]. IranKermanshah.png
Північний Хорасан Боджнурд 28,434 867,727 30.5 6 29 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Півнчний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан[4]. IranNorthKhorasan.png
Хорасан-Резаві Мешхед 144,681 5,994,402 41.4 29 29 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Півнчний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан[4]. IranRazaviKhorasan-SVG.svg
Південний Хорасан Бірджанд 69,555 662,534 9.5 8 29 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Півнчний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан[4]. IranSouthKhorasan.png
Хузестан Ахваз 64055 4,345,607 67.8 18 IranKhuzestan.png
Кохгілує і Боєрахмед Ясудж 15,504 658,629 42.5 5 Спочатку був частиною остану Хузестан. До 1990 мав назву Бовір Ахмаді і Кохкілує[3]. IranKohkiluyehBuyerAhmad.png
Курдистан Сенендедж 29,137 1,493,645 51.3 9 Спочатку був частиною провінції Гілян[3]. IranKurdistan.png
Лурестан Хорремабад 28,294 1,754,243 62.0 9 Спочатку був частиною остану Хузестан[3] IranLorestan.png
Меркезі Ерак 29,130 1,413,959 48.5 10 Спочатку був частиною Мазандерану[3]. 1986 року деякі частини перейшли до останів Ісфахан, Семнан і Занджан[3]. IranMarkazi.png
Мазендеран Сарі 23,701 3,073,943 129.7 15 IranMazandaran.png
Казвін Казвін 15,549 1,201,565 77.3 5 31 грудня 1996 шахрестани Казвін і Такестан були відділені від остану Занджан і сформували Казвін[3]. IranQazvin.png
Кум Кум 11,526 1,151,672 99.9 1 До 1995 року Кум був шахрестаном остану Тегеран[3]. IranQom.png
Семнан Семнан 97,491 631,218 6.5 4 Спочатку був частиною остану Мазандеран[3]. У 1986 році деякі частини остану Марказі перейшли до Ісфахану, Семнану і Занджану[3]. IranSemnan.png
Систан і Белуджистан Захедан 181,785 2,534,327 13.9 8 До 1986 провінція називалась Балучестан і Сістан.[3] IranSistanBaluchistan.png
Тегеран Тегеран 18,814 12,183,391 647.6 13 До 1986 остан Тегеран був частиною Марказі[3] IranTehran.png
Єзд Язд 129,285 1,074,428 8.3 10 Спочатку був частиною остану Ісфахан[9]. В 1986 частина провінції Керман перейшла до Язду. 2002 року шахрестан Табас (55,344 км²) перейшов від Хорасану до Язду[3]. IranYazd.png
Зенджан Зенджан 21,773 1,015,734 46.6 7 Спочатку був частиною Гіляну. 1986 року деякі частини Марказі перейшли до Ісфахану, Семнану і занджану[3]. IranZanjan.png
Іран (загалом) Тегеран 1,628,554 75,149,669 46.1 342 IranBlank.png

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. IRNA, Online Edition. Paris for further cultural cooperation with Iran. Процитовано 2007-10-21. 
  2. Persia entry in Encyclopaedia Britannica
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Gwillim Law, Statoids website. Provinces of Iran. Процитовано 2006-04-30. 
  4. а б в г Online edition, Al-Jazeera Satellite Network. Iran breaks up largest province. Процитовано 2006-04-30. 
  5. Statistical Centre, Government of Iran. General Characteristics of Ostans according to their administrative divisions at the end of 1383 (2005 CE). Процитовано 2006-04-30.  [недоступне посилання з 01.09.2010]
  6. Statistical Centre, Government of Iran. Selected Findings of the 2011 National Population and Housing Census, Table 13. Population by sex, residence status and province. Процитовано 2013-09-28. 
  7. Chamber Society, Iranian. Ardabil Province. Процитовано 2008-07-23. 
  8. Urmia. Процитовано 2008-07-23. 
  9. а б Chahar Mahaal and Bakhtiari Province, Ostandarie. Chahar Mahaal and Bakhtiari Province. Процитовано 2008-07-23. 

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційні веб-сайти останів