Провінція (територія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Прові́нція (лат. provincia) — адміністративно-територіальна одиниця в деяких країнах, частина країни. Відповідає німецьким землям, французьким префектурам, радянським чи українським областям. Переносно — відстала місцевість, віддалена від столиці.

Держави з провінціями[ред.ред. код]

В історії[ред.ред. код]

Римська імперія[ред.ред. код]

У Стародавньому Римі — підвладні римлянам території поза Апеннінським півостровом, що керувались римським намісником.

У II ст. н. е. до складу Римської імперії входили провінції: Сицилія (перша римська провінція з 227 до н. е.), Корсика й Сардинія, Іспанія, Галлія, Британія, Норік, Іллірія, Дакія, Азія, Віфінія, Понт, Сирія, Юдея, Аравія, Месопотамія, Єгипет, Африка та ін.;

Російська імперія[ред.ред. код]

у Російській імперії та у Лівобережній Україні — адміністративно-територіальна одиниця у 17191775. Існувала паралельно з сотенно-полковим устроєм Лівобережної України. З метою уніфікації територіально-адміністративної системи Гетьманщини та Московської держави в 1708 на українських землях було сформовано дві губернії — Київську і Азовську (всього в Московському царстві — 8).

З 1719 губернія поділялась на провінції (вперше окремі провінції встановлено в 17111712), яка в свою чергу складалася з дистриктів (з 1726 — повітів). З 1719 Київська губернія поділялась на 4 провінції: Білгородську, Севську, Орловську і Київську; Азовська губернія складалась з провінцій: Воронезької, Єлецької, Тамбовської, Шацької, Бахмутської. Провінції очолював воєвода, а у губернському місті — губернатор, при якому створювалась губернська провінціальна канцелярія.

Джерела та література[ред.ред. код]