Острови Фюрно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Острови Фюрно
англ. Furneaux Group
палава-кані Tayaritja
40°00′ пд. ш. 148°05′ сх. д. / 40.000° пд. ш. 148.083° сх. д. / -40.000; 148.083
40°00′ пд. ш. 148°05′ сх. д. / 40.000° пд. ш. 148.083° сх. д. / -40.000; 148.083
40°00′ пд. ш. 148°05′ сх. д. / 40.000° пд. ш. 148.083° сх. д. / -40.000; 148.083
40°06′54″ пд. ш. 148°06′54″ сх. д. / 40.11500000002777711° пд. ш. 148.11500000002777711° сх. д. / -40.11500000002777711; 148.11500000002777711Координати: 40°06′54″ пд. ш. 148°06′54″ сх. д. / 40.11500000002777711° пд. ш. 148.11500000002777711° сх. д. / -40.11500000002777711; 148.11500000002777711
АкваторіяБассова протока
Кількість островів52
Найбільший острівФліндерс
Населення 1145 осіб
КраїнаАвстралія
РегіонТасманія

Острови Фюрно (англ. Furneaux Group, палава-кані Tayaritja) — група з 52 островів, що знаходяться в східній частині протоки Басса між австралійськими штатами Вікторія та Тасманія. Острови названі на честь британського мореплавця Т. Фюрно, який досліджував цю місцевість в 1773 році. Найбільші острови в групі — Кейп-Баррен, Кларк та Фліндерс. На території регіону розташовані п'ять поселень — Кіллікренкі (англ. Killiecrankie), Еміті (англ. Emita), Леді-Беррон (англ. Lady Barron), Кейп -Баррен-Айсленд (англ. Cape Barren Island) і Уайтмарк (англ. Whitemark), що є адміністративним центром муніципалітету острова Фліндерс.

Названо на честь британського мореплавця Тобіаса Фюрно.

Географія[ред. | ред. код]

Група островів Фюрно — залишки колишнього сухопутного перешийка, який наче міст з'єднував острів Тасманія з материковою частиною Австралії. Час затоплення цього мосту невідомий: ймовірно це сталося 12—18 тисяч років тому. У цей період в результаті водної ерозії відбувалося формування формацій на островах Фюрно.

Приблизно 1/3 частина островів покрита гранітними горами, що досягають висоти до 700 м і більше. Приблизно половина островів в групі Фюрно є дюни з пісчаними ґрунтовими відкладеннями. У багатьох низинних місцях з безліччю лагун можна знайти естуарієві пласти з піску, глини та гальки. На островах дуже мало непересихаючих річок, більшість з них тимчасові й з'являються тільки після дощу.

Через різну кількість опадів, висотності, геологічної будови і ландшафту на островах велика різноманітність ґрунтів і форм рослинності. Уздовж прибережних дюн переважають піщані ґрунти з великим вмістом вапна, на м'якохвильових рівнинах — монофракційний пісок і неоднорідні ґрунти.

Клімат островів субтропічний океанічний, м'який, так як море захищає від різких змін температури. Середньорічна кількість опадів від 600 мм на південному заході до 800 мм у центральній горбистій частині островів. Переважають вітри західного напрямку, які можуть дути безперервно протягом декількох днів наприкінці зими — початку весни. У літні місяці дмуть прохолодні морські бризи.

На островах Фюрно відмічено велику кількість рослин — близько 800—900 видів.

Населення[ред. | ред. код]

Коли в минулому материкова частина Австралії була з'єднана з Тасманією сухопутної перемичкою, острови Фюрно служили мостом, через який австралійські аборигени добралися до острова Тасманія. Пізніше ця перемичка була затоплена, і на острові Тасманія почалося формування своїх унікальних культури і традицій. В 1797 році європейці стали займатися промислом тюленів на островах Фюрно. Пізніше багато хто з них одружився з місцевими аборигенками. Однак поява чужинців на острові Тасманія і Фюрно призвело до повного винищення місцевих жителів (сучасні жителі — метиси).

У даний час із понад 60-ти островів тільки на трьох є постійне населення: на островах Фліндерс, Кейп-Баррен і Кларк. Мешканці займаються вівчарством, розводять гусей, виробляють шерсть. Останнім часом розвивається туризм.

Література[ред. | ред. код]

  • Cumpston, J. S. First visitors to Bass StraitCanberra: Roebuck Society, 1973. ISBN 0-9500858-8-X Roebuck Society publication no. 7.

Посилання[ред. | ред. код]