Отрар (городище)
| Отрар | |
 | |
| Країна |
 Казахстан |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Туркестанська область |
| Висота над рівнем моря | 506 м |
| Статус спадщини | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Поштовий індекс | 160000 |
 | |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Отрар у Вікісховищі | |
Координати: 42°51′05″ пн. ш. 68°18′10″ сх. д. / 42.851482900027775713° пн. ш. 68.3029696000277795° сх. д.
Отрар (каз. Отырар) — городище в Отрарському районі Південно-Казахстанської області Казахстану.
Розташоване за 57 км від міста Туркестан. Область Отара називається Отрарська оаза.
Історія[ред. | ред. код]
У І — VII століттях так звана Отарська оаза почала свій розвиток. У 1800-х роках вчені досліджувати місто.
У середні віки велика держава Хорезм завоювала Отрар. З тих пір місто почало розвиватись. Багато купців, ювелірів, філософів, бань та банків було в місті. Місто розквітло, але не на довго.
У 1219 році на Отрар звалилася татаро-монгольська навала. Син Чингісхана Джучі очолив облогу. Місто захищалось 60-тисячним гарнізоном на чолі з Газер-ханом. Закривши ворота вони приготувались до жорсткої оборони. Місто було неприступним, якби не голод і хвороби. Гарнізон скоротився втричі. На 7-му місяці один зрадник відкрив ворота, але правитель міста закрився у фортечній цитаделі. Він протримався із захисниками міста цілий місяць. Здавшись вони потрапили під ярмо Золотої Орди. Пізніше, коли Тимур(Кульгавий) почав завойовувати території Золотої Орди, Отрар був одним із найголовніших міст в його Імперії. Власне у 1405 році він помер у Отрарі.
Об'єкт спадщини ЮНЕСКО[ред. | ред. код]
Так як Отрар є гарним архітектурним містом, яке колись потрапило під Татаро-Монгольське іго, його почали досліджувати. З 2001—2004 Юнеско почало захист спадщини середніх віків. В 1969 році були розвідані гарні двори, архітектура яких найкраща в середньовіччі. Гуляючи по стародавньому місту ми можемо побачити неймовірну архітектуру. Історія неначе лежить під нашими ногами. Хоча важко уявити що це було одне з найвеличніших міст середньовічної Азії. Ось він, найвідоміший парадокс історії. Колись величне місто тепер — тільки залишки архітектурної спадщини колись величного міста. У Отрарі також була дуже велика бібліотека в якій зберігалось багато літописів та повістей тодішніх філософів.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Абу-л-Касим ал-Фарабі (1130—1210) — середньоазійський арабомовний вчений-мислитель.
Джерела[ред. | ред. код]
- http://www.unesco.kz/heritagenet/kz/content/history/monument/otrar/otrar.htm [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
