Отто Бауер (ветеринар)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Бауер
Народився 31 серпня 1874(1874-08-31)
Мюльгаузен, адміністративний округ Ерфуртd, Саксонія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 22 жовтня 1946(1946-10-22) (72 роки)
Брауншвейг, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-майор ветеринарної служби
Нагороди
Медаль «За вислугу років» (Баден)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Отто Юліус Генріх Еміль Бауер (нім. Otto Julius Heinrich Emil Bauer; 31 серпня 1874, Мюльгаузен11 жовтня 1946, Брауншвейг) — німецький військовий ветеринар, доктор ветеринарії, генерал-майор ветеринарної служби вермахту (1 червня 1944).

Біографія[ред. | ред. код]

В 1894 році вступив в Прусську армію. З 1913 року — почесний службовець 3-го гвардійського уланського полку. Пізніше очолив газовий відділ ветеринарної бази Військово-ветеринарної академії. Учасник Першої світової війни. В 1915 році зарахований в резервний гвардійський драгунський полк. Пізніше став головним ветеринаром 12-го піхотного полку. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. В 1928 році очолив військово-навчальний центр в Берліні. 31 грудня 1928 року звільнений.

26 серпня 1939 року призваний в армію і був призначений начальником 11-го лазарету для коней та головним ветеринаром 11-го військового округу. Залишався на цих посадах до кінця Другої світової війни.

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Untersuchungen über Sommerwunden. In: Zeitschrift für Veterinärkunde, 1917, S. 1–9.
  • Die Behandlung der Pferderäude mit Schwefligsäureanhydrid. In: Zeitschrift für Veterinärkunde, 1918, S. 337–351.

Література[ред. | ред. код]

  • Dermot Bradley, Karl Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres, 1921–1945: Abberger-Bitthorn. Biblio, 1993, S. 228.
  • Wolf Keilig: Das deutsche Heer 1939–1945. Gliederung, Einsatz, Stellenbesetzung. Band 2, Podzun, Bad Nauheim 1956, 214, S. 2.

Посилання[ред. | ред. код]