Берингова протока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

close-VE.jpg

| зображення_розмір = 250px
| підпис            = Супутниковий знімок
| карта             = 
| карта_підпис      = 
| карта_розмір      = 
| розташування      = 
| координати        = 66°00′00″ пн. ш. 169°00′00″ зх. д. / 66.00000° пн. ш. 169.00000° зх. д. / 66.00000; -169.00000Координати: 66°00′00″ пн. ш. 169°00′00″ зх. д. / 66.00000° пн. ш. 169.00000° зх. д. / 66.00000; -169.00000
| країни            = Flag of the United States.svg США 
Росія Росія | моря = Чукотське море Північного Льодовитого океануБерингове море Тихого океану | середня_глибина = 42 м | максимальна_глибина = | довжина = | ширина = 86 км | берегова_лінія = | солоність = | температура = | острови = | вливаються = | міста = | примітки = }}
Навігаційна діаграма Берингової протоки
Острови Малий Діомід (США ліворуч) і Великий Діомід (Росія праворуч)

Бе́рингова прото́ка — протока між материками Євразія та Північна Америка, що сполучає Чукотське море Північного Льодовитого океану з Беринговим морем Тихого океану.

Берингова протока довгий час слугувала цікавою темою досліджень міграції людства через сухопутний міст з Азії до Америки. Сухопутний міст утворився в результаті падіння рівня світового океану і концентрації води в льодовиках й існував декілька тисячоліть тому[1]Зазвичай цей суходіл зветься " Берингія " і вважається першою точкою заселення людиною Америки.

Ширина протоки 86 км, глибина 42 м. З жовтня по липень вкрита дрейфуючою кригою.

Між островами Діоміда, що лежать посередині протоки, проходить державний кордон між Росією та США та Міжнародна Лінія зміни дат.

Відкрив Берингову протоку Семен Дежньов у 1648 році. Названо ім'ям мореплавця Вітуса Беринга, який 1728 року пройшов протокою.

Терени навколо протоки з американського боку належать до зони перепису населення Ном, з населенням близько 9 000 осіб. З російського боку до Чукотського автономного округу з селищем Провідєнія (населення 4 500 осіб).

Існують пропозиції щодо будівництва мосту або тунелю через протоку, але через політичні і фінансові проблеми розробки не ведуться.

У вересні 2008 була висунута пропозиція щодо будівництва дамби або греблі через протоку,[2] задля впливу на льодове становище в Арктиці. Інша пропозиція Diomede Threshold (Діомідова гребля) передбачає пропуск вод річки Юкон через греблю і використання різниці солоності. Дамби святого Лаврентія яка б з'єднала острів Святого Лаврентія (розташований на 300 км південніше протоки) з берегами Сибіру й Аляски. Це не перша пропозиція щодо будівництва дамби (греблі) через протоку.

Дивись також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Beck, Roger B.; Linda Black, Larry S. Krieger, Phillip C. Naylor, Dahia Ibo Shabaka, (1999). World History: Patterns of Interaction. Evanston, IL: McDougal Littell. ISBN 0-395-87274-X. 
  2. Diomede Crossroads - Saving the North Pole? Thoughts on plausibility. Архів оригіналу за 25 липень 2011. Процитовано 24 січень 2009. 

Джерела[ред. | ред. код]