Отто фон дер Лінде
| Отто фон дер Лінде | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народився | 13 січня 1892[1] Ресько, Ґміна Ресько, Лобезький повіт, Західнопоморське воєводство, Республіка Польща | ||||||
| Помер | 23 травня 1984 (92 роки) Вінгаузен | ||||||
| Країна |  Німеччина | ||||||
| Місце проживання | Вальмоден[1] | ||||||
| Діяльність | офіцер | ||||||
| Знання мов | німецька | ||||||
| Учасник | Перша світова війна[1] і Друга світова війна | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
О́тто фон дер Лі́нде (нім. Otto von der Linde; 13 січня 1892, Регенвальде — 23 травня 1984, Вінгаузен) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite.
Син судді Рудольфа фон дер Лінде (1853—1930). 18 серпня 1913 року вступив у 5-й гвардійський піший полк[2]. На початку Першої світової війни 24 серпня 1914 року відзначився разом з чотирма солдатами, захопивши без бою бельгійський важкоозброєний форт де Малон біля Намюра. За це досягнення Лінде був нагороджений орденом Pour le Mérite, а його товариші — Залізними хрестами 2-го класу[2]. Надалі ЛІінде бився на Східному фронті, де був важко поранений[3]. 31 березня 1920 року звільнений у відставку[2].
Лінде навчився керувати сільським господарством. Після одруження з Гізелою фон Ерцен (1898—1960) з 1922 року керував маєтком Доров, який належав його тещі, письменниці Елізабет фон Ерцен (1860—1944).
У 1930-х роках повернувся в армію, служив у 5-му піхотному полку. Станом на 1 серпня 1939 року служив у 1-му батальйоні 92-го піхотного полку. Під час Другої світової війни командував 1-м батальйоном 5-го піхотного полку і 258-м запасним піхотним полком.[2] З 24 лютого 1943 по 5 лютого 1944 року — командир 854-го фортечного гренадерського полку 344-ї піхотної дивізії[4]. У травні 1945 року взятий у полон. 1 жовтня 1945 року звільнений.
У 1945 році був вигнаний з рідної Померанії і оселився в Вальмодені, де був змушений заробляти на життя випадковими заробітками. Після смерті дружини переїхав у Вінгаузен, де прожив решту життя. За цей час він став відомий як мисливський письменник — автор двох книг, в яких описав свій мисливський досвід у Померанії і Канаді.[5]
Лінде був одним з двох останніх (разом з Ернстом Юнгером) живих кавалерів військової версії ордена Pour le Mérite.
- Оберлейтенант резерву (10 березня 1920)
- Гауптман резерву (1 квітня 1936; патент від 1 січня 1932)
- Майор резерву (1 лютого 1938)
- Оберстлейтенант резерву (1 квітня 1941; патент від 1 квітня 1942)
- Оберст резерву (1 березня 1943)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Pour le Mérite з короною
- орден (18 вересня 1914)
- корона (1964)
- Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, лицарський хрест
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Otto von der Linde: Auf dem Rückwechsel: 40 Jahre Waidwerk. Parey, 1958
- Otto von der Linde: Hirsche, Sauen, schwarze Bären. BLV-Verlagsgesellschaft, 1970
- Ernst Jünger: Sämtliche Werke, Band 20. Klett-Cotta, 1978, S. 361
- Der große Krieg in Einzeldarstellungen, Heft 1: Lüttich-Namur — bearbeitet von Rolf von Bieberstein, herausgegeben im Auftrage des Generalstabes des Feldheeres. Oldenburg i. Gr. 1918, S. 87–88
- Belgisches Fort im Handstreich genommen Cellische Zeitung vom 13. Januar 1982, S. 6
- Jost von der Linde: The Uprooted Linden Tree. Vancouver 1995, 263 Seiten, Chapter 1 (Lebenserinnerungen eines Sohnes (* 1928) von Otto von der Linde).
- ↑ а б в Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ а б в г Leutnant Otto von der Linde - Axis History Forum. forum.axishistory.com. Процитовано 29 вересня 2024.
- ↑ Gestorben — Otto von der Linde. Der Spiegel, 4. Juni 1984.
- ↑ Oberst Hans-Jürgen von der Linde (1892-1984) - Page 2 - Axis History Forum. forum.axishistory.com. Процитовано 29 вересня 2024.
- ↑ Kosmos, Band 56, Ausgaben 1–6. Kosmos, Gesellschaft d. Naturfreunde, 1960, S. 165.
- Народились 13 січня
- Народились 1892
- Уродженці Західнопоморського воєводства
- Померли 23 травня
- Померли 1984
- Кавалери ордена «Pour le Mérite»
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Лейтенанти (Пруссія)
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Оберлейтенанти Рейхсверу
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Оберсти вермахту
- Німецькі мисливці
- Німецькі письменники
- Письменники XX століття