П'єзотрансформатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конструкція п'езотрансформатора для генерації високої напруги.

П'єзотрансформатор (п'єзокерамічний трансформатор) — електричний пристрій, в якому прямий і зворотний п'єзоелектричний ефекти використовуються для перетворення електричної енергії або сигналу. Метою такого перетворення може бути зміна амплітуди напруги або гальванічна розв'язка.

Конструкція[ред. | ред. код]

На пластинку (кільце або брусок) з пьезокристалу (наприклад, з кварцу) певним чином нанесені три або більше електродівпровідні смужки. П'єзокристал поляризують в одному або декількох напрямках залежно від конкретної конструкції.

Принцип дії[ред. | ред. код]

При поданні змінної напруги на електроди первинного кола, завдяки зворотному п'єзоелектричного ефекту виникають механічні напруження. Останні призводять до деформації пьезокристалу, яка завдяки прямому п'єзоелектричному ефекту викликає зміну напруги у вторинному колі.

Переваги використання[ред. | ред. код]

  • малі значення шумів;
  • забезпечення високої гальванічної ізоляції;
  • можливість роботи на високих частотах (понад 500 кГц);
  • нечутливість до магнітних полів.

Застосування[ред. | ред. код]

П'езотрансформатори досить широко використовуються в генераторах високої напруги (перетворювачах) для живлення газорозрядних ламх (підсвічування LCD-екранів ноутбуків, моніторів).

П'езотрансформатори знаходять широке застосування в сучасній світлотехнічній апаратурі та приладах. Вони дозволяють мінімізувати габарити пристроїв запалення і живлення різного класу газорозрядних ламп, створювати високоефективні високочастотні джерела живлення з ККД до 95%, які забезпечують підвищення довговічності ламп в 5-10 разів і світловіддачу більш ніж в 1,4 рази.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]