ПГО-7В

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ПГО-7В
Типгранатометний оптичний приціл
ПоходженняСРСР СРСР
Росія Росія
Історія використання
ОператориСРСР СРСР
Україна Україна[1]
Росія Росія
СНД СНД
ВійниРосійське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
РозробникЦКБ «Точприбор» (Новосибірськ)
Розробленоначало 1960-х
ВиробникНовосибірський приладобудівний завод[en]
БелОМО[en]
Характеристики
Вага0,6-0,62
Довжина180
Ширина62
Висота140

ПГО-7В (індекс ГРАУ 1ОП19-1) — радянський оптичний приціл розроблений ЦКБ «Точприбор» (Новосибірськ) для підвищення точності вогню з ручних гранатометів РПГ-7 і РПГ-7Д. Головний конструктор Н. В. Хоменко.

Конструкція

[ред. | ред. код]
Сітка оптичного прицілу ПГО-7В
1 — шкала прицілу, 2 — шкала бокових поправок, 3 — далекомірна шкала

Являє собою сукупність оптичних елементів з призменною системою обертання, що розміщена всередині металевого корпусу. Щоб уникнути запотівання лінз, корпус загерметизований і заповнений сухим азотом. У конструкції прицілу є система підсвічування сітки та далекомірна шкала, крім цього передбачена можливість введення бокових поправок та поправок на дальність. У комплект постачання входить набір додаткових кольорових світлофільтрів.

Сітка прицілу

[ред. | ред. код]

Прицільна сітка складається з:

  1. Шкали прицілу (горизонтальні лінії). Ціна поділки шкали прицілу — 100 метрів, шкали бокових поправок — 0-10 (10 тисячних). Межі шкали прицілу — від 200 до 500 метрів. Поділки (лінії) шкали прицілу позначені ліворуч цифрами 2, 3, 4, 5, які відповідають дальностям стрільби у сотнях метрів (200, 300, 400, 500 м).
  2. Шкали бокових поправок (вертикальні лінії). Поділки (лінії) шкали бокових поправок позначені знизу (ліворуч і праворуч від центральної лінії) цифрами 1, 2, 3, 4, 5. Відстань між двома вертикальними лініями відповідає десяти тисячним (0-10).
  3. Дальномірної шкали (суцільна горизонтальна та крива пунктирні лінії), що розрахована на висоту цілі 2,7 метра. Лінія шкали відповідає дальності 300 м, і центральна лінія шкали бокових поправок зроблені подвійними для полегшення вибору необхідних поділок при прицілюванні. Крім того, центральна лінія продовжена нижче шкали прицілу для виявлення бокового нахилу гранатомета.

Характеристики

[ред. | ред. код]
  • Збільшення оптичного прицілу — 2,7х
  • Поле зору — 13°
  • Віддалення вихідної зіниці — 27 мм
  • Діаметр вихідної зіниці — 4,5 мм
  • Габаритні розміри — 140×180×62 мм
  • Вага прицілу — 0,5 кг
  • Вага прицілу з комплектом ЗІП і чохлом — 0,95 кг
  • Температурний діапазон застосування — -50 °C / +50°C[2]

Варіанти

[ред. | ред. код]
ПГО-7В2 — для гранатометів РПГ-7Д1, РПГ-7В
ПГО-7В3 — для гранатометів РПГ-7ВП, РПГ-7В1, РПГ-7В2
1П38 — для гранатомета РПГ-29Н (також використовується приціл 1ПН110)

Бойове використання

[ред. | ред. код]

Російське вторгнення в Україну

[ред. | ред. код]

Головне управління розвідки Міністерства оборони України, після знищення колони Росгвардії поблизу селища Димер, Київської області, виявлило, що перед вторгненням до України військовослужбовцям 748 окремого батальйону оперативного призначення військ Росгвардії (м. Хабаровськ) були видані, зокрема, приціли гранатометні оптичні ПГО-7В.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Головне управління бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України. Настанова зі стрілецької справи. Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 (PDF). Міністерство оборони України. Процитовано 11 квітня 2022.
  2. Новиковский Е.А. Отечественное стрелковое оружие, гранатомёты, ручные осколочные гранаты и боеприпасы / Пичковский С.И., Скобелев А.О. — Барнаул : АлтГТУ, 2009.
  3. Для геноциду українського народу окупаційні підрозділи застосовували всю наявну у них зброю. gur.gov.ua. Головне управління розвідки Міністерства оборони України. 6 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Оружие ближнего боя России / Альманах. — М.: НО «Лига содействия оборонным предприятиям», 2010. — 660 с. — ISBN 978-5-904540-04-3
  • Оптико-электронные системы и лазерная техника. Оружие и технологии России. Энциклопедия. XXI век / Под общей редакцией С. Иванова — М.: Издательский дом «Оружие и технологии», 2005. — Т. 11. — ISBN 5-93799-020-X

Посилання

[ред. | ред. код]