Головне управління розвідки Міністерства оборони України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Головне управління розвідки Міністерства оборони України
Emblem of the Defence Intelligence of Ukraine.svg
Емблема ГУР МО
Buildings of HUR in Kiev.JPG
Країна: Україна Україна
Дата заснування: 7 вересня 1992 року
Юрисдикція: Міністерство оборони України
Штаб-квартира: Київ, вул. Електриків, 33
Попередня
служба:
Головне управління військової розвідки
Керівництво
генерал-майор
Буданов Кирило Олексійович
Сайт
gur.gov.ua
CMNS: Головне управління розвідки Міністерства оборони України у Вікісховищі

Головне́ управлі́ння ро́звідки Міністе́рства оборо́ни Украї́ни (ГУР МО, в/ч А0515) — розвідувальний орган Міністерства оборони України. Згідно із Законом України «Про розвідку» здійснює добування, аналітичне опрацювання, оброблення і надання розвідувальної інформації її споживачам.[1][2] Гасло: «Sapiens dominabitur astris» («Мудрий пануватиме над зірками»).

Завдання[ред. | ред. код]

На розвідувальний орган Міністерства оборони України покладаються завдання:[1][2]

  • здійснення добування, аналітичне опрацювання, оброблення і надання розвідувальної інформації її споживачам у встановленому Законом України «Про розвідку» порядку;
  • проведення заходів з метою сприяння реалізації національних інтересів України, забезпечення безпеки та участі у формуванні та реалізації державної політики у визначених законом сферах, посилення обороноздатності держави, економічного та науково-технічного розвитку;
  • виявлення і визначення ступеня зовнішніх загроз національній безпеці України, у тому числі у кіберпросторі, життю, здоров'ю її громадян та об'єктам державної власності за межами України, організація і проведення спеціальні (активні) заходи щодо таких загроз і з протидії іншій діяльності, що становить зовнішню загрозу національній безпеці України;
  • бере участь у боротьбі з тероризмом, протидії розвідувально-підривній діяльності проти України, транснаціональній організованій злочинності та іншій злочинній діяльності, що становлять зовнішню загрозу національній безпеці України;
  • здійснення співробітництва з компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями;
  • здійснення інші визначені законом функцій з метою забезпечення національної безпеки України.

Історія створення[ред. | ред. код]

У лютому 1992 року, після проведення Всеукраїнської наради з питань військового будівництва, розпочалося формування Управління розвідки Головного штабу Збройних Сил України. Організаційне ядро частини складалося зі співробітників розвідувального управління штабу Київського військового округу. Початок формування Управління відбувався під керівництвом полковника Миколи Кузьміна. Першим начальником управління став полковник Анатолій Віданов, а з липня 1992 — генерал-майор Володимир Легомінов, який до того очолював розвідку Прибалтійського військового округу.

Одночасно проходило формування організаційного ядра по створенню стратегічного компонента воєнної розвідки — Головного управління воєнної розвідки, яке відбувалося під керівництвом досвідченого офіцера-контррозвідника генерал-лейтенанта Олександра Скіпальського. 7 вересня 1992 року Президент України підписав Указ про створення Управління військової стратегічної розвідки Міністерства оборони України. Саме цей день є офіційною датою створення української воєнної розвідки.

Emblem of the Defence Intelligence of Ukraine.svg

Віртуальна екскурсія музеєм ГУР МО

Указом Президента України від 6 липня 1993 року на базі Управління військової стратегічної розвідки Міністерства оборони й розвідувального управління Головного штабу Збройних Сил було сформоване Головне управління військової розвідки Міністерства оборони України. Першим начальником Головного управління був призначений генерал-лейтенант Скіпальский. А 14 квітня 1994 року Указом Президента України ГУВР МО було переформоване в Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО).

Структура ГУР МО України[ред. | ред. код]

Структура ГУР МО

Департаменти[3]

  • Стратегічної розвідки. Добуває розвідувальну інформацію й сприяє здійсненню державної політики України, зміцненню обороноздатності, економічного й науково-технічного розвитку України. Разом з розвідувальними й правоохоронними органами України департамент бере участь у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю, у тому числі із тероризмом, протизаконним обігом наркотиків, незаконною міграцією, протизаконною торгівлею зброєю і її виготовленням. Структурні підрозділи департаменту організують заходи міжнародного військового співробітництва з розвідувальними органами інших держав.
  • Розвідувального забезпечення Генерального штабу Збройних сил України. Здійснює управління силами й засобами розвідки видів Збройних Сил України. На нього покладене розвідувальне забезпечення стратегічного планування застосування Збройних Сил України, оперативної й бойової підготовки військ і заходів, які проводяться у Збройних Силах України. Департамент здійснює розвідувально-інформаційне забезпечення діяльності миротворчих контингентів Збройних Сил України в міжнародних миротворчих операціях.
  • Інформаційного забезпечення. Здійснює аналітичну обробку добутих даних про реальні й потенційні можливості, наміри й дії іноземних держав, організацій і окремих осіб, що загрожують інтересам України, оцінює військово-політичну обстановку довкола України, виявляє загрози національної безпеки держави. Департамент готує для подання вищому державному й військовому керівництву добуту й оброблену інформацію.
  • Реалізації кадрової політики. Виконує завдання по підбору, підготовці й розміщенню особового складу Головного управління розвідки й підлеглих частин, запроваджуючи в життя державну військову кадрову політику. До сфери компетентності департаменту належить визначення потреби у фахівцях розвідувальних спеціальностей, організація їхньої підготовки в навчальних закладах. Організує перепідготовку й підвищення кваліфікації військовослужбовців і службовців Головного управління розвідки й підлеглих частин.
  • Матеріально-технічного забезпечення. Організує всебічне забезпечення діяльності Головного управління й підлеглих частин, забезпечує частини розвідки Збройних Сил України засобами розвідки. На нього покладено формування державного оборонного замовлення в інтересах воєнної розвідки, організація розробки сучасних засобів розвідки, їхньої експлуатації й ремонту. Департамент вирішує питання капітального будівництва й розквартирування, забезпечує пожежну безпеку об'єктів Головного управління й підлеглих частин.

Управління:

  • власної безпеки,
  • організаційно-планове,
  • автоматизації й зв'язку,
  • фінансово-економічне,
  • захисту інформації й охорони державної таємниці.

Відомі операції[ред. | ред. код]

Оператори ГУР МО у аеропорту Кабулу.

18 серпня 2021 року з військового сектору аеропорту Бориспіль до Кабула з місією по евакуації громадян України та іноземців вилетів військово-транспортний літак Іл-76МД 25-ї бригади транспортної авіації ПС ЗСУ з підрозділом ГУР МО на борту.[4] Всього літаки бригади виконали 6 рейсів та вивезли більше 700 громадян різних країн. Спецпризначенці по 3 рази на день виходили у Кабул, щоб знайти та завезти громадян які підлягали евакуації у аеропорт Кабулу.[5]

Керівники ГУР МО України[ред. | ред. код]

Керівники розвідорганів козацьких військ[ред. | ред. код]

Керівники розвідорганів Армії Української Народної Республіки[ред. | ред. код]

Керівники ГУР МО України[ред. | ред. код]

  1. Генерал-лейтенант Скіпальський Олександр Олександрович, з 16 жовтня 1992;
  2. Генерал-полковник Смешко Ігор Петрович, з 9 червня 1997 року;
  3. Генерал-полковник Палій Віктор Миколайович, з 29 вересня 2000 року;
  4. Полковник Галака Олександр Іванович, з 13 березня 2003 року;
  5. Генерал-лейтенант Гвоздь Віктор Іванович, з 17 січня 2008 року;
  6. Генерал-полковник Гмиза Сергій Олександрович, з 17 серпня 2010 року[10][11];
  7. Генерал-майор Павлов Юрій Анатолійович, з 3 березня 2014 року[12];
  8. Генерал-лейтенант Кондратюк Валерій Віталійович, з 3 березня 2015 року[13];
  9. Генерал-полковник Бурба Василь Васильович, з 15 жовтня 2016 року[14][15];
  10. Генерал-майор Буданов Кирило Олексійович, з 5 серпня 2020 року[16][17].

Ветерани ГУР МО України[ред. | ред. код]

Простонародна назва[ред. | ред. код]

Для позначення цього розвідувального органу також вживається простонародна назва «острів»[19][20], що пов'язано з розташуванням управління на Рибальському острові.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • В жовтні 2016 року під час представлення нового керівника Управління широкому загалу була також представлена емблема воєнної розвідки України — сова, що тримає меча над мапою Росії, та гасло воєнної розвідки «Sapiens dominabitur astris» («Мудрий пануватиме над зірками»). Ця емблема та гасло є алюзією на емблему воєнної розвідки Росії (на якій зображений кажан; для сов, як відомо, кажан є здобиччю) та її гасло «Вище нас тільки зірки». Нові емблема та гасло викликали істерію в російських владних колах[21].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Про розвідку. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 травня 2022. 
  2. а б Що ми робимо. gur.gov.ua. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022. 
  3. За матеріалами буклету «Головне управління розвідки. General Intelligence Directorate» під загальною редакцією О. І. Галаки. Електронний ресурс Сайт Спілки ветеранів воєнної розвідки [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021. 
  6. Очільник козацької розвідки Богдана Хмельницького. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017. 
  7. Колосовський Володимир Васильович. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017. 
  8. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017. 
  9. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017. 
  10. Указ Президента України № 819/2010 «Про призначення С. Гмизи начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України». Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2010. 
  11. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 709/2014 Про звільнення С.Гмизи з військової служби. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017. 
  12. Указ Президента України № 238/2014 «Про призначення Ю.Павлова начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України». Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 9 вересня 2014. 
  13. Інформаційне повідомлення про призначення В. Кондратюка начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 18 січня 2016. 
  14. Указ Президента України № 466/2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016. 
  15. Президент представив нового голову розвідки Міноборони Василя Бурбу. ukranews.com. Українські новини. 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. 
  16. Указ Президента України від 5 серпня 2020 року № 307/2020 «Про звільнення В.Бурби з посади начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України»
  17. Указ Президента України від 5 серпня 2020 року № 308/2020 «Про призначення К.Буданова начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України»
  18. Фонд ветеранів воєнної розвідки. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 5 серпня 2011. 
  19. О.Галака: «Публічною людиною мені довелося стати мимоволі». Архів оригіналу за 30 квітня 2010. Процитовано 1 жовтня 2010. 
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 1 жовтня 2010. 
  21. У Росії раптово почалася істерія через емблему воєнної розвідки України. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Місія ГУР МО України в Афганістані на YouTube