Павловський Феоктист

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павловський Феоктист
Народився 1706
Лютенька, Гадяцький район, Полтавська область
Помер 28 листопада 1744(1744-11-28)
Київ
Діяльність художник

Павло́вський Феокти́ст, також Язловський Феоктист (1706 — 28 листопада 1744) — український живописець XVIII століття, керівник малярні Києво-Печерської лаври.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 1706 року в с. Лютенька на Полтавщині. Керував малярнею Києво-Печерської лаври у 1730–1744 роках. Навчався в Київській академії. З 1730 року працював разом з І. Максимовичем у Лаврській іконописній майстерні. Писав ікони, пейзажі й портрети (Варлаама Ванатовича та ін.). Малюнки й ескізи до ікон збереглися в «Кужбушках».

1733 року під його керівництвом у лаврській майстерні виконувалися малярні замовлення для гетьманської церкви в Великих Сорочинцях. Керував роботами з розпису Успенського собору Києво-Печерської лаври та Троїцької Надбрамної церкви, де особисто намалював «Троїцю» на склепінні.

1744 року готував тезис Сильвестра Кулябки з зображенням Єлизавети Петрівни, Анни Петрівни й Петра II (гравійований у Берліні Давидом Шлейхером).

Помер 1744 року.

Джерело[ред. | ред. код]

  • Жолтовський П. М. Словник-довідник художників, що працювали на Україні в XIV–XVIII ст. / Художнє життя на Україні в XVI–XVIII ст. — К.: Наук. думка, 1983. — с. 151–152.

Література[ред. | ред. код]

  • Ровинский Д. Подробный словарь гравированых портретов, с. 806/807.
  • Акты Южной и Западной России, т. 1, ч. 1, с. 37.
  • Мусієнко П. З минулого. — Київ: Мистецтво, 1961, N 1, с. 42.
  • Мусиенко П. Забытый украинский художник XVIII века. — Москва: Искусство, 1959, N 4, с. 61-66.
  • Логвин Г. Легендарний художник Алімпій. — Літературна Україна, 1966, 24 квітня.

Посилання[ред. | ред. код]