Северинець Павло Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Северинець
Павал Севярынец
Народився 30 грудня 1976(1976-12-30) (47 років)
Орша, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР
Країна  Білорусь
Місце проживання м. Мінськ, Білорусь Білорусь
Діяльність письменник, політичний активіст
Відомий завдяки засновник Молодого Фронту
Alma mater Faculty of Geography and Geoinformatics of the Belarusian State Universityd
Знання мов білоруська
Членство Білоруський ПЕН-центр і Спілка білоруських письменників
Magnum opus Belarusalimd
Партія Білоруська християнська демократія
Конфесія православ'я
Батько Костянтин
Брати, сестри Hanna Sieviaryniecd
Нагороди
Сайт sieviarynets.by

Павло́ Костянти́нович Севери́нець (біл. Павал Канстанцінавіч Севярынец; 30 грудня 1976, м. Орша) — білоруський політик, публіцист, один з засновників та лідерів молодіжного опозиційного руху «Молодий фронт». Політичний в'язень. Автор декількох книжок про політику й історію Білорусі.

Біографія[ред. | ред. код]

Павло Северинець народився у родині журналіста і вчительки. Після закінчення школи у 1994 р. поступив на навчання до географічного факультету Білоруського державного університету, який закінчив у 2000 році. У цей час також почав друкуватися у різних, головним чином, незалежних виданнях. У 1995 р. став членом Білоруського народного фронту, у лютому 1997 р. очолив її молодіжну фракцію, а у вересні був обраний головою «Молодого фронту». На чолі цієї молодіжної організації брав участь і очолював численні акції проти політики президента країни Олександра Лукашенко.

У 1999—2000 рр. Павла Северинця було обрано заступником голови Партії БНФ і в той самий час головою «Молодого фронту». Під час організації акцій протесту проти балотування Олександра Лукашенка на третій президентський термін у 2005 році був затриманий та засуджений до 3 років позбавлення волі. У 2006 р. Міжнародна амністія визнала Павла Северинця разом з Дмитром Дашкевичем в'язнями сумління. Після відбуття скороченого на рік терміну покарання на лісоповалі на півдні Білорусі був звільнений у 2007 р. і продовжив політичну діяльність. Є одним з організаторів відродження Білоруської християнської демократії.

Ввечері 19 грудня 2010 р. узяв участь у демонстрації протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів. Під час розгону демонстрації уникнув затримання, однак був схоплений біля офісу Білоруської християнської демократії. 28 грудня у квартирі Павла у Вітебську білоруську КДБ здійснило перетрус, було конфісковано комп'ютер батька Павла Костянтина, а також касети та нотатки. 16 травня 2011 р. засуджений до обмеження волі, визнаний в'язнем сумління. Відбуває покарання в Куплінє недалеко від Пружан.

В грудні 2019 був ініціатором акції протесту проти поглиблення інтеграції Білорусі з Росією.

25 травня 2021 року Могильовський обласний суд[be] засудив Северинця до 7 років колонії за «підготовку до участі в протестах в Білорусі». Політика затримали 7 червня 2020 року після санкціонованого передвиборчого пікету біля Комаровського ринку в Мінську[1][2].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Ді-джей Відродження» (1998),
  • «Генерація Молодого Фронту» (2002),
  • «Національна ідея» (2005),
  • «Листи з лісу» (2007),
  • «Братові» (2007).

Література[ред. | ред. код]

  • Ioffe, Grigory; Silitski, Vitali (2018). Historical Dictionary of Belarus (Historical Dictionaries of Europe) (англ.) (вид. Third Edition). Lanham: Rowman & Littlefield. с. 294. ISBN 978-1538117057.

Джерела[ред. | ред. код]


  1. Ад 4 да 7 гадоў калоніі. У Магілёве вынеслі прысуды Севярынцу, блогеру Казлову і актывістам "Еўрапейскай Беларусі" (біл.). Правозахисний центр «Вясна». Процитовано 26 липня 2021.
  2. “Угруповання Тіхановського-Статкевича”: у Білорусі сімох активістів засудили до 4-7 років колонії за участь у протестах проти Лукашенка (укр.). Новинарня. 26 травня 2021. Процитовано 26 липня 2021.