Паевялья
59°27′01″ пн. ш. 24°50′01″ сх. д. / 59.45028° пн. ш. 24.83361° сх. д.Координати: 59°27′01″ пн. ш. 24°50′01″ сх. д. / 59.45028° пн. ш. 24.83361° сх. д.
| Паевялья |
|
|---|---|
| — Мікрорайон Таллінна — | |
| Країна |  Естонія
|
| Повіт |  Гар'юмаа
|
| Місто |  Таллінн
|
| Район |  Ласнамяє
|
| Населення (01.01.2014[1]) | |
| - Усього | 13 918 |
 |
|
 | |
Паевялья (ест. Paevälja) — мікрорайон в районі Ласнамяє міста Таллінн. Його населення складає всього 469 чоловік (1 січня 2014)[2]. Основними вулицями є Нарва маантеє, Смуулі теє, Мяе, Вана-Куулі, Лійкурі, Паекалда[3]. В мікрорайоні курсують автобусні маршрути номер 12, 19, 29, 35, 44, 51, 60, 63, 65[4].
Паевялья — найменш забудований з мікрорайонів Ласнамяє.
На площі Паевялья щорічно відбувається святкування Іванова дня[5].
Історія[ред. | ред. код]
Перші будинки на території Паевялья почали будувати на вулиці Мяе, яка фігурує в списках міських вулиць вже в 1900 році[6]. На початку XX ст. авіаційна компанія «Aeronaut» побудувала тут залізобетонний ангар[5]. 1927 року війська протиповітряної оборони побудували в Паевялья військово-повітряну базу і завод по ремонту літаків, який пропрацював до 1940 року[6]. В радянські часи територія Паевялья входила в склад десятого мікрорайону Ласнамяє. Паевялья був утворений на основі північної та північно-західної його частини. Мікрорайон отримав свою назву (ест. Paevälja — плитнякове село) в 1991 році, так як в той час його площа була відносно відкритою і з ділянками плитняка[6]. В 2008 році на вулиці Вана-Куулі були побудовані нові житлові будинки[5].
Населення[ред. | ред. код]
По даним самоуправління Талліна, на 1 січня 2014 року населення Паевялья складало 469 жителів. Чоловіків серед них 47%. Естонці складають 26% мешканців мікрорайону[2].
| 2008 | 2010 | 2011 | 2012 | 2014 |
|---|---|---|---|---|
| 151 | ↗ 236 | ↗ 270 | ↗ 371 | ↗ 469 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Statistical Yearbook of Tallinn 2014. Tallinn City Government. с. 52. Архів оригіналу за 17 липня 2015. Процитовано 27 листопада 2014.
- ↑ а б Peeter Kuulpak. Tallinna asumid // Tallinn Arvudes 2014. — Tallinn : Tallinna Linnakantselei, 2014. — С. 53. — ISBN 978-9949-17-310-5.
- ↑ Tallinna veebikaart. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 19 липня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012. Процитовано 19 липня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в 16 Поселений Ласнамяэ. — Газета Ласнамяэ, 2009. — № 87 (94). — С. 3.
- ↑ а б в Robert Nerman, Leho Lõhmus. Paevälja // Tallinna asumid ja ametlikud kohanimed. — Tallinn : Tallinna Linnaplaneerimise Amet, 2013. — С. 148-149. — ISBN 978-9949-33-215-1.
| ||||||||||||||||||||||||||