Пам'ятник бійцям Першої кінної армії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник бійцям Першої кінної армії
Монумент бійцям Першої кінної армії

49°57′54″ пн. ш. 24°55′38″ сх. д. / 49.96500° пн. ш. 24.92722° сх. д. / 49.96500; 24.92722
Типпам'ятник
Країна Україна
Розташуваннянад трасою Київ-Львів між Хватовим та Олеськом
Архітектурний стильсоцреалізм, сталінське бароко
Автор проєктускульптори В. Борисенко і К. Маєвський, архітектор А. Консулов та інженер Г. Шевчук
АрхітекторА. Консулов
СкульпторВ. Борисенко; К. Маєвський
Матеріалметал, мідний лист
Засновано21 грудня 1975
Будівництво1975 — 21 грудня 1975
Встановлено21 грудня 1975
Стандемонтований
Пам'ятник бійцям Першої кінної армії. Карта розташування: Україна
Пам'ятник бійцям Першої кінної армії
Пам'ятник бійцям Першої кінної армії (Україна)
Мапа

Пам'ятник бійцям Першої кінної армії — встановлений 21 грудня 1975 року на високому пагорбі над автодорогою Київ-Чоп між смт Олеськом та селом Хватів.

У травні 2017 року повністю демонтований[1].

Авторами новаторського в той час скульптурного рішення були львівські скульптори — народний художник УРСР Валентин Борисенко та Казимир Маєвський, заслужений архітектор УРСР — Анатолій Консулов, конструктор — Г. Шевчук.

Виконаний силами робітників львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики та міжобласної науково-реставраційної майстерні[2]. Монумент вважався одним з найкращих у цілому СРСР, а його творці — Валентин Борисенко та Анатолій Консулов у 1978 році отримали за цей пам'ятник Шевченківську премію[3].

Скульптурну композицію утворювали два будьонівці, котрі на шалених конях мчать вперед, при цьому передній вершник обернений назад з сурмою біля уст. Експресивні фігури коней зображені в динаміці, складаючи для глядача враження, неначе вони от-от відірвуться від пагорбу. Загальні розміри монумента досягнули 27 метрів. Його було розміщено на пагорбі над шосе Львів-Київ-Москва, на місці, де була братська могила бійців Першої Кінної армії, які полягли тут у 1920 році під час збройної інтервенції більшовиків в Україну. Уночі їх освітлювали прожекторами, а знизу була мармурова стела, на якій лежали шапка, шабля та розміщувався латунний напис. Поблизу була облаштована стоянка для машин, щоб туристи мали місце для зупинки. Під самим пам'ятником проходила викладена з плитки доріжка[4].

Зі здобуттям Україною незалежності пам'ятник втратив своє значення в ідеологічному аспекті. Демонтовувати його не стали, проте й дбати не збиралися. Як наслідок, першою зникла плитка з-під доріжки під вершниками. Згодом, вкрали мармурову стелу з шаблею, а прожектори повиривали разом з землею.

У 2000-х роках прийшла черга металу.

У травні 2017 року відбувся демонтаж металевого каркаса і пам'ятник прибрали, відповідно до закону про «декомунізацію»[1].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б На Львівщині демонтували пам'ятник будьонівцям. zik.ua. ZIK. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 6 серпня 2021.
  2. Драк, 1977.
  3. Монумент Бійцям Першої Кінної Армії. geocaching.com. 8 січня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 серпня 2021.
  4. Володимир Прокопів (3 листопада 2015). Вершники, що загубились в просторі та часі. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]