Пам'ятник бійцям Першої кінної армії
| Пам'ятник бійцям Першої кінної армії | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Монумент бійцям Першої кінної армії | ||||
49°57′54″ пн. ш. 24°55′38″ сх. д. / 49.96500° пн. ш. 24.92722° сх. д. | ||||
| Тип | пам'ятник | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | над трасою Київ-Львів між Хватовим та Олеськом | |||
| Архітектурний стиль | соцреалізм, сталінське бароко | |||
| Автор проєкту | скульптори В. Борисенко і К. Маєвський, архітектор А. Консулов та інженер Г. Шевчук | |||
| Архітектор | А. Консулов | |||
| Скульптор | В. Борисенко; К. Маєвський | |||
| Матеріал | метал, мідний лист | |||
| Засновано | 21 грудня 1975 | |||
| Будівництво | 1975 — 21 грудня 1975 | |||
| Встановлено | 21 грудня 1975 | |||
| Стан | демонтований | |||
  Пам'ятник бійцям Першої кінної армії (Україна) | ||||
 | ||||
Пам'ятник бійцям Першої кінної армії — встановлений 21 грудня 1975 року на високому пагорбі над автодорогою Київ-Чоп між смт Олеськом та селом Хватів.
У травні 2017 року повністю демонтований[1].
Авторами новаторського в той час скульптурного рішення були львівські скульптори — народний художник УРСР Валентин Борисенко та Казимир Маєвський, заслужений архітектор УРСР — Анатолій Консулов, конструктор — Г. Шевчук.
Виконаний силами робітників львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики та міжобласної науково-реставраційної майстерні[2]. Монумент вважався одним з найкращих у цілому СРСР, а його творці — Валентин Борисенко та Анатолій Консулов у 1978 році отримали за цей пам'ятник Шевченківську премію[3].
Скульптурну композицію утворювали два будьонівці, котрі на шалених конях мчать вперед, при цьому передній вершник обернений назад з сурмою біля уст. Експресивні фігури коней зображені в динаміці, складаючи для глядача враження, неначе вони от-от відірвуться від пагорбу. Загальні розміри монумента досягнули 27 метрів. Його було розміщено на пагорбі над шосе Львів-Київ-Москва, на місці, де була братська могила бійців Першої Кінної армії, які полягли тут у 1920 році під час збройної інтервенції більшовиків в Україну. Уночі їх освітлювали прожекторами, а знизу була мармурова стела, на якій лежали шапка, шабля та розміщувався латунний напис. Поблизу була облаштована стоянка для машин, щоб туристи мали місце для зупинки. Під самим пам'ятником проходила викладена з плитки доріжка[4].
Зі здобуттям Україною незалежності пам'ятник втратив своє значення в ідеологічному аспекті. Демонтовувати його не стали, проте й дбати не збиралися. Як наслідок, першою зникла плитка з-під доріжки під вершниками. Згодом, вкрали мармурову стелу з шаблею, а прожектори повиривали разом з землею.
У 2000-х роках прийшла черга металу.
У травні 2017 року відбувся демонтаж металевого каркаса і пам'ятник прибрали, відповідно до закону про «декомунізацію»[1].
-
Вид на трасу Київ-Львів від пам'ятника -
Пам'ятник у 2008 році -
Пам'ятник у 2009 році -
Пам'ятник після зняття мідного карбування. 2016 рік. -
Залишки пам'ятника перед зносом. Квітень 2017 року.
.JPG)
_-_panoramio.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ а б На Львівщині демонтували пам'ятник будьонівцям. zik.ua. ZIK. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Драк, 1977.
- ↑ Монумент Бійцям Першої Кінної Армії. geocaching.com. 8 січня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Володимир Прокопів (3 листопада 2015). Вершники, що загубились в просторі та часі. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- Скульптура ЛКСФ: пам'ятник бійцям Першої кінної армії. lksf.online. Процитовано 17 лютого 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині. — Львів : Каменяр, 1977. — 80 с.
- Володимир Рихліцький (23 квітня 2015). На Львівщині шукачі металу зруйнували пам’ятник «Олеські коні». zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 17 лютого 2023.