Пантхойбі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пантхойбі
Зображення
CMNS: Пантхойбі у Вікісховищі

Пантхойбі або Пантоіпі — богиня в міфології та релігії Мейтей Стародавнього Канглейпака (Античний Маніпур)[1], богиня цивілізації, мужності, родючості, ремесла, любові, перемоги, війни та мудрості.[2][3][4][5] Вона одружена з Нонгпоком Нінтоу.[1]

За словами Джона Шекспіра, Пантхойбі — найвідоміша богиня своєї релігії.[6][7]

Пантхойбі часто асоціюється з Леймарел Сідабі. Вона вважається одним із представників Леймареля.[8]

Особистість Пантхойбі та інших богинь, таких як Емоїну і Фуойбі, зображують, а також впливають на сміливість, мужність, незалежність, праведність і соціальну честь жінок Мейтей .[9]

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово «Пантхойбі», написане мовою маніпурі

Термін маніпурі «Пантойбі» складається з трьох слів: «Пан»), «Той» та «Бі».

Мовою мейтей «Пан» означає панувати над чимось на кшталт країни, королівства, землі, нації чи держави .[10]

Мовою мейтей «Той» значає перевершити, або перевищувати, або перемогти, або досягти успіху, або збільшити .[11][12]

Мовою мейтей «Бі» («Бджола») або «Пі» є суфіксом для позначення жіночої статі. Наприклад, Thoibi — жіноче ім'я. Він складається з «Той» та «Бі».[13]

Термін «Тойбі» також відноситься до досконалості або завершення краси та досягнень .[14]

Історія[ред. | ред. код]

Пантхойбі

Поклоніння богині Пантхойбі почалося з часів правління Кангла з династії Хаба. Це було написано в Пантхойбі Хонгулі.[15][16][17]

Текст Panthoibi Naheiron був написаний до нашої ери. Цей факт підтвердив Національний архів Індії. Він містить гімни Мейтея.[18]

У 1100 році нашої ери текст Лоюмба Шиньєн згадує службу клану Хейшнам богині Пантхойбі. Текст звертається до неї як до найбільш обожнюваної богині Мейтей.[19]

У XVII столітті Пантхойбі з'явилася як богиня війни верхи на тигрі. Перший запис Кейтарол Кумбаби про будівництво храму Пантхойбі зроблено у 1686 році. У цьому ж тексті перший запис про виготовлення її статуї був у 1699 році[15].

У XVIII столітті поклоніння Пантхойбі почало зменшуватися разом із зростанням вайшнавізму в Маніпурі. Король індуїстів Гаріб Нівадж Памхейба (1709—1748) розбив її обличчя. Він зламав її статуї. Останній зареєстрований храм на честь Пантхойбі було побудовано в 1700 році. Після цього на її честь не було побудовано жодного храму, поки не настала сучасна епоха.[15]

З XVIII століття богиня Мейтей Пантхойбі прирівнювалася до індуїстської богині Дурґи або її проявів.[20][21][22][23][24] Особистість Пантхойбі була змінена на індуїстську богиню Дургу. Їй поклонялися п'ять днів у вересні — жовтні.[25]

Однак з 1960-х років поклоніння Пантхойбі знову зросло. Воно почало замінювати поклоніння Дурґі. У багатьох регіонах замість поклонінню Дурґою почали вшановувати Пантхойбі.[25]

Атрибути та епітети[ред. | ред. код]

Пантхойбі

Богиня Пантхойбі вважається самовпевненою та зарозумілою з жіночою гордістю.[26] Легенда говорить, що вона має багато метаморфоз (форм). Одним із прикладів є Фуойбі (богиня зерна).[27] Пантхойбі вважається правлячим божеством народження і смерті.[28]

Пантхойбі як богиня-жриця[ред. | ред. код]

Згідно з текстом Анойроля, богиня Пантхойбі є уособленням Хабі Ленгнао Момбі. Останнім є стародавнє amaibi (букв. жриця). Різні уособлення Пантхойбі проявляються по-різному відповідно до різних текстів.[29] Пантхойбі вважався доісторичним Майбі.[30] Вона також вважається втіленням богині Нонгтанг Лейма, іншої богині Амайбі.[31][32]

Пантхойбі як богиня гри[ред. | ред. код]

Пантхойбі — правляче божество гри Кан . Kang — популярна в Маніпурі домашня гра за традицією Маніпур. Гравці Кан моляться їй перед і під час гри. Люди вірять, що без її благословення неможливо зробити все можливе в грі.[33][34]

Пантхойбі як богиня-покровителька гончарів[ред. | ред. код]

Богиня Пантхойбі є покровителькою всіх гончарів . Вона подарувала жінкам Маніпура мистецтво виготовлення горщиків.[35] Її навчила гончарному мистецтву богиня Леймарел Сідабі до її зникнення.[1] У неї є інша міфологія щодо цього.

Пантхойбі як богиня смерті і родючості[ред. | ред. код]

Хаореібі Шампубі (псевдонім Хаорейма) несе кошик на спині

Богиня Пантхойбі має легендарні зв'язки з Хаорейбі Шампубі (псевдонім Хаорейма). Хаореібі Шампубі — жінка з пагорбів. Її вбили, домовляючись про зустріч з коханим. Вона перетворилася на знищення духа. Вона вважається втіленням Пантхойбі. Отже, богиня стала асоціюватися зі смертю і родючістю.[36]

Пантхойбі як богиня хвороб і хвороб[ред. | ред. код]

Пантхойбі погано реагує на погані дії людини. Якщо людина плюнула поблизу святині Пантхойбі, вона не зможе повернути шию. Вилікувати його можна було лише за допомогою майби. Для цього майба проведе ритуал.[37]

Пантхойбі як богиня прядіння і ткацтва[ред. | ред. код]

Навчався у павука[ред. | ред. код]

Богиню Пантхойбі надихнув павук. У кутку плела павутину . У павука навчилися мистецтву прядіння і ткання .[38] Пантхойбі імітував візерунок плетіння павука. Пізніше вона представила мистецтво ткацтва.[39][40]

Навчався у іншої богині[ред. | ред. код]

В іншій легенді Пантхойбі навчила мистецтву ткацтва богиня Лейшамбі . Лейшамбі — богиня творення.[39][40]

Міфологія[ред. | ред. код]

Пантхойбі

Пантхойбі — дівчина надзвичайної краси. Вона дочка царя Мейтей. Багато королів і князів хотіли одружитися з нею. Король Шапайба (Old Manipuri) був із західних частин долини Стародавнього Канглейпак (Античний Маніпур). Він був одним із її залицяльників. Він пообіцяв їй побудувати хороші дороги, красиві мости, просторий будинок і рибні ставки. Усі обіцянки були лише заради неї. Незважаючи на все це, вона не прийняла його пропозицію. Нарешті, Пантхойбі одружилася з Тарангом Хойнуча (псевдонім Тарам Хойнуча). Її смертний чоловік — син короля Хаби Сокчронгба і королеви Текнги з династії Хаба. Її шлюбна церемонія була досить пишною. Мостові стовпи виготовляли із заліза. Дошки виготовляли зі срібних пластин. Бічні перила були виготовлені із золотих прутів.[41][42][43][44]

Зустріч з Нонгпок Нінтоу[ред. | ред. код]

Богиня Пантхойбі вперше зустріла Бога Нонгпок Нінтоу (псевдонім Angoupa Kainou Chingsangsompa), коли блукала на відкритих луках, купалася і займалася спортом у прохолодних водах бурхливої річки. Її приваблював красивий зовнішній вигляд і велична особистість хлопця. Вони обидвоє закохалися з першого погляду. Нонгпок Нінтоу запропонував їй втекти з ним. Але вже заміжня богиня не скоро прийняла миттєву пропозицію. Тому що не минуло й п'яти днів після її весілля. Вона наполягала на тому, щоб він ще трохи почекав.[42][45]

Пантхойбі та Нонгпок Нінтоу таємно зустрічалися багато разів. Це викликає у сватів Пантхойбі підозру щодо неї. Її смертний чоловік багато разів намагався завоювати її серце. Але всі ці спроби не увінчалися успіхом. Пантхойбі та Нонгпок Нінтоу нарешті втекли. Вони носили вбрання тангхулів[en].[15][42][43]

Двоє божественних закоханих зрештою поєдналися на залитих сонцем схилах пагорбів Нонгмайчінг. Їхній щасливий шлюб був відзначений танцями та музикою богами (людей Лангмаї, а не богами в іншій версії). Це свято породило фестиваль Лай Хараоба.[15][42][43]

Інша версія[ред. | ред. код]

В іншій версії історії Пантхойбі вперше зустріла Нонгпок Нінтхоу, коли вона допомагала своєму батькові вирощувати джхум. Вони закохалися з першого погляду без жодних розмов. Але Пантхойбі вийшла заміж за іншого чоловіка проти її бажання. Вона покинула будинок свого чоловіка в пошуках свого справжнього коханого. Нонгпок Нінтоу також залишив свій дім з цією ж метою. Двоє закоханих зустрілися в Кангла. Кангла стала місцем їхнього божественного шлюбу. Отже, воно вважається особливим місцем коронації царів Мейтей.[46]

Пантхойбі і бог Сонця[ред. | ред. код]

Згідно з текстом Нуміт Каппа (бл. 1 ст.), на стародавньому небі сяяли два сонця. Один був поранений героєм-лучником (в деяких версіях багато чоловіків). Два сонця брата втекли зі своїх позицій. Вони ховалися довгих десять днів. Отже, світ залишається в темряві. Жоден чоловік не міг працювати. Посіви загинули. Загинула велика рогата худоба. Отже, десять благочестивих царів (або царських богів) наблизилися до багатьох божеств. Вони попросили кожного попросити Бога Сонця. Жодному не вдалося цього зробити. Нарешті десять богів прийшли до принцеси Пантхойбі. Тому що вона знала багато таємниць і таємниць. Отже, вона показала їм магічні церемонії, щоб заманити бога Сонця. Те ж саме вони зробили з богом Сонця. Непоранений Бог Сонця повернувся. Але поранений так і не повернувся.[47][48][49]

Пантхойбі і павук-ткаць[ред. | ред. код]

Павук, що плете павутину (павутину) .

Одного разу Пантхойбі побачила павука. Він виробляв тонкі нитки. Він також виготовляв павутину (павутину) . З цього вона отримала знання. Вона започаткувала мистецтво ткацтва. Божественна жіноча асоціація мистецтва означає асоціацію жінок з ткацтвом.[50]

Кераміка та людська цивілізація[ред. | ред. код]

Малабатрична меластома

Після створення людей Пантхойбі створили свої поселення та місця проживання. Людина почала їсти і пити. Пантхойбі зрозумів, що для зберігання їжі та води потрібні судини. Отже, вона почала робити горщики. Спочатку їй бракувало ідеї, як зробити горщик. Пізніше вона озирнулася. Вона побачила квітку — Нура Худонглей (Малабарський меластом[en]). Вона імітувала форму і дизайн квітки. Потім вона витягла горщик. З тих пір людська цивілізація почала виготовляти каструлі для приготування їжі та питної води.[51]

Поклоніння[ред. | ред. код]

Пантхойбі в основному поклоняється родині Хейснам етнічного походження Мейтей. Отже, вона також відома як Хейснам Лайрембі (букв. Лайрембі з Хейснаму).[52]

Ототожнення з іншими божествами[ред. | ред. код]

Пантхойбі вважається одним із божественних втілень богині Леймарел Сідабі .[53][54] Вона також вважається втіленням богині Нонгтанг Лейма.[31][32] Вона також має багато форм, включаючи Phouoibi (богиня зерна).[27] Богиня Хаореібі Шампубі (псевдонім Хаорейма) також вважається втіленням Пантхойбі.[36]

Фестивалі[ред. | ред. код]

Пантхойбі Іратпа[ред. | ред. код]

Пантхойбі Іратпа (Panthoibi Eratpa) — релігійне свято, присвячене богині Пантхойпі. Його відзначають щороку.[55]

Статуя Пантхойбі під час фестивалю Пантхойбі Іратпа відзначається на Ходжай Натун Базарі, Ассам

Лай Хараоба[ред. | ред. код]

Пантхойбі і Нонгпок Нінтхоу є ядром фестивалю Лай Хараоба . Їхня легенда займає важливе місце в ліричній літературі Стародавнього Маніпура .[56]

У формах мистецтва[ред. | ред. код]

Пантхойбі Джагой[ред. | ред. код]

Panthoibi Jagoi — дуетна форма танцю. Воно супроводжується піснею кохання. Її співають майбі та Пена Хонгба (гравець пенья). У ній розповідається про кохання Пантхойбі та Нонгпок Нінтхоу .[57][58][59][60][61] Також зображено процес ткацтва.[62]

Пантхойбі Шейшак[ред. | ред. код]

Panthoibi Sheishak — пісня, яку співають на фестивалі Lai Haraoba. Його виконують гравці пенья. У ньому розповідається про те, як Пантхойбі шукає свого коханого Нонгпок Нінтоу.[63]

It was the time of setting sun when the bright light on the face of the hills deceased, and the rising smoke in the hills gradually receded to meet the rising smoke from the plain.

Пантхойбі не знала, де знаходиться Нонгпок Нінтоу, і в такому безпорадному стані вона благала високі дерева пагорбів і листяні рівнини допомогти їй знайти свого коханого.[64]

Це один із 9 стилів співу (мелодій), які співаються в Лай Хараоба.[65]

Тангкхул Нурабі Лутаба[ред. | ред. код]

Тангкхул Нурабі Лутаба — це розв'язування протистояння між Tangkhul Pakhang (втілення Nongpok Ningthou) і Tangkhul Nurabi (втілення Пантхойбі). Двоє гравців-репарт переодягаються в костюми Тангкхул-Наги[en], які працюють у полі. Це виконується в останню ніч Kanglei Haraoba (одна з чотирьох форм фестивалю Lai Haraoba).[66]

Однофамільці[ред. | ред. код]

Комерція[ред. | ред. код]

Emporium Panthoibi[ред. | ред. код]

Panthoibi Emporium — торговий центр у Нью-Делі, Індія .[67]

Корпус Пантхойбі[ред. | ред. код]

Panthoibi Housing Finance Company Limited є житловою фінансовою компанією. Його головний офіс знаходиться поблизу естакадного мосту Уріпок Турангбам Лейкаі в Імпхалі.[68]

Торговий центр ремесел Panthoibi Manipur[ред. | ред. код]

Торговий центр Panthoibi Manipur Handicrafts Emporium є торговим центром у Делі, Індія . В основному тут зберігаються субпродукти ручної роботи з шовку з Маніпура .[69]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Jai, Jyotindra (1998). Other Masters: Five Contemporary Folk and Tribal Artists of India (англ.). Crafts Museum and the Handicrafts and Handlooms Exports Corporation of India.
  2. ↑ Parratt, Saroj Nalini (1997). The Pleasing of the Gods: Meitei Lai Haraoba (англ.). Vikas Publishing House. ISBN 978-81-259-0416-8.
  3. ↑ Session, North East India History Association (2001). Proceedings of North East India History Association (англ.). The Association.
  4. ↑ Singh, R. K. Jhalajit (1992). A Short History of Manipur (англ.). R.K. Jhalajit Singh.
  5. ↑ Social Movements in Contemporary India — Page 98 — Bidyut Chakrabarty, ‎Shibani Kinkar Chaube · 1999
  6. ↑ The Purums: An Old Kuki Tribe of Manipur — Page 207 — Tarakchandra Das · 1945
  7. ↑ Anthropological Papers — Page 208 — Calcutta University Press, 1945
  8. ↑ Devi, Dr Yumlembam Gopi. Glimpses of Manipuri Culture (англ.). Lulu.com. с. 23. ISBN 978-0-359-72919-7.
  9. ↑ Kipgen, Tingneichong G. (2010). Women's Role in the 20th Century Manipur: A Historical Study (англ.). Gyan Publishing House. ISBN 978-81-7835-803-1.
  10. ↑ Learners' Manipuri-English dictionary_pan. uchicago.edu. 2006.
  11. ↑ Learners' Manipuri-English dictionary_thoi. uchicago.edu. 2006.
  12. ↑ Manipuri Dictionary_Thoi. webonary.org.
  13. ↑ Learners' Manipuri-English dictionary_thoibi. uchicago.edu. 2006.
  14. ↑ Singh, N. Tombi (29 серпня 1976). Khamba and Thoibi: The Unscaled Height of Love. Chitrebirentombichand Khorjeirup.
  15. ↑ а б в г д Devi, Nunglekpam Premi (14 квітня 2018). A Glimpse of Manipuri Literary Works (англ.). FSP Media Publications. с. 29.
  16. ↑ Devi, Dr Yumlembam Gopi. Glimpses of Manipuri Culture (англ.). Lulu.com. с. 119. ISBN 978-0-359-72919-7.
  17. ↑ Singh, Ch Manihar (1996). A History of Manipuri Literature (англ.). Sahitya Akademi. с. 13. ISBN 978-81-260-0086-9.
  18. ↑ National Register of Private Records — Issue 22 — Page 94 — National Archives of India[en] · 1971
  19. ↑ Sanajaoba, Naorem (1993). Manipur: Treatise & Documents (англ.). Mittal Publications. с. 4. ISBN 978-81-7099-399-5.
  20. ↑ Dalal, Roshen (18 квітня 2014). Hinduism: An Alphabetical Guide (англ.). Penguin UK. с. 802. ISBN 978-81-8475-277-9.
  21. ↑ Ubhaykar, Rajat (22 жовтня 2019). Truck de India!: A Hitchhiker's guide to Hindustan (англ.). Simon and Schuster. ISBN 978-93-86797-65-0.
  22. ↑ Mee, Erin B.; Foley, Helene P. (16 червня 2011). Antigone on the Contemporary World Stage (англ.). Oxford University Press. с. 111. ISBN 978-0-19-161811-6.
  23. ↑ Ethnicity and Social Change: An Anthology of Essays — Page 43 — Gangmumei Kabui · 2002
  24. ↑ The Land of Seven Sisters — Page 34 — J. P. Saikia · Directorate of Information and Public Relations, Assam, 1976
  25. ↑ а б Noni, Arambam; Sanatomba, Kangujam (16 жовтня 2015). Colonialism and Resistance: Society and State in Manipur (англ.). Routledge. ISBN 978-1-317-27066-9.
  26. ↑ Family in Manipur — Page 52 — Manipur Association for Science and Society & Imphal District Organizing Council, BJGVJ, MANAR, Manipur, 1994
  27. ↑ а б Phuritshabam, Chaoba; Ningombam, Shreema; Haripriya, Soibam (6 липня 2015). Tattooed with Taboos: An Anthology of Poetry by Three Women from Northeast India (англ.). Partridge Publishing. с. 43. ISBN 978-1-4828-4851-9.
  28. ↑ The March of India — Volume 15, Issues 1-9 — Page 30 — 1963
  29. ↑ Dzüvichü, Lipokmar; Baruah, Manjeet (13 листопада 2017). Modern Practices in North East India: History, Culture, Representation (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-351-27134-9.
  30. ↑ Raţă, Georgeta; Palicica, Maria (22 вересня 2011). Academic Days of Timişoara: Social Sciences Today (англ.). Cambridge Scholars Publishing. с. 116. ISBN 978-1-4438-3401-8.
  31. ↑ а б Manipur, a Tourist Paradise — Page 82 — E. Ishwarjit Singh · 2005
  32. ↑ а б Celebration of Life: Indian Folk Dances — Page 129 — Jiwan Pani, ‎India.
  33. ↑ Khamba and Thoibi: The Unscaled Height of Love — Page 69 — N. Tombi Singh · 1976
  34. ↑ Sahoo, Ajaya K. (30 березня 2021). Routledge Handbook of Asian Diaspora and Development (англ.). Routledge. с. 121. ISBN 978-1-000-36686-0.
  35. ↑ Pāṇḍe, Mr̥ṇāla (1996). Devi: Tales of the Goddess of Our Time (англ.). Penguin Books India. с. 89. ISBN 978-0-14-026549-1.
  36. ↑ а б Shekhawat, Seema; Re, Emanuela C. Del (18 грудня 2017). Women and Borders: Refugees, Migrants and Communities (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 227. ISBN 978-1-83860-987-0.
  37. ↑ Chaudhury, Sukant Kumar (1 січня 2006). Culture, Ecology, and Sustainable Development (англ.). Mittal Publications. с. 143. ISBN 978-81-8324-132-8.
  38. ↑ Bhola, Rachna (2004). Folk Tales of Manipur (англ.). Diamond Pocket Books (P) Ltd. с. 29. ISBN 978-81-89182-40-3.
  39. ↑ а б Devi, Nunglekpam Premi (25 травня 2018). Short Essays on Women and Society: Manipuri Women through the Century (англ.). FSP Media Publications. с. 67.
  40. ↑ а б Bulletin — Indian Museum — Volume 33 — Page 247 — Indian Museum · 1998
  41. ↑ Devi, Nunglekpam Premi (14 квітня 2018). A Glimpse of Manipuri Literary Works (англ.). FSP Media Publications. с. 26.
  42. ↑ а б в г Oinam, Bhagat; Sadokpam, Dhiren A. (11 травня 2018). Northeast India: A Reader (англ.). Taylor & Francis. с. 236. ISBN 978-0-429-95320-0.
  43. ↑ а б в Mukherjee, Sujit (1998). A Dictionary of Indian Literature: Beginnings-1850 (англ.). Orient Blackswan. с. 280. ISBN 978-81-250-1453-9.
  44. ↑ Sluijs, Marinus Anthony van der (1 січня 2018). Traditional Cosmology, vol. 5: Solar and Lunar Anomalies (англ.). All-Round Publications. с. 112. ISBN 978-1-9994383-0-2.
  45. ↑ Devi, Nunglekpam Premi (14 квітня 2018). A Glimpse of Manipuri Literary Works (англ.). FSP Media Publications. с. 28.
  46. ↑ Politics, society, and cosmology in India's North East. с. 73.
  47. ↑ Journal of the Society of Arts (англ.). The Society. 1905. с. 551.
  48. ↑ Royal Society for the Encouragement of Arts, Manufactures, and Commerce Journal (англ.). The Society. 1905. с. 551.
  49. ↑ Britain), Royal Society of Arts (Great (1905). Journal of the Royal Society of Arts (англ.). G. Bell and Sons. с. 551.
  50. ↑ Xaxa, Virginius; Saha, Debdulal; Singha, Rajdeep (6 серпня 2018). Employment and Labour Market in North-East India: Interrogating Structural Changes (англ.). Taylor & Francis. с. 201. ISBN 978-0-429-82345-9.
  51. ↑ Guha, Samapti; Majumdar, Satyajit (28 травня 2021). In Search of Business Models in Social Entrepreneurship: Concepts and Cases (англ.). Springer Nature. с. 217. ISBN 978-981-16-0390-7.
  52. ↑ Archaeology in Manipur — Page 85 — L. Kunjeswori Devi · Rajesh Publications, 2003
  53. ↑ Chanted Narratives: The Living «katha-vachana» Tradition — Page 250 — Molly Kaushal, ‎Indira Gandhi National Centre for the Arts · 2001
  54. ↑ Kaushal, Molly; Arts, Indira Gandhi National Centre for the (2001).
  55. ↑ Panthoibi celebrations under way. telegraphindia.com.
  56. ↑ Devi, Dr Yumlembam Gopi. Glimpses of Manipuri Culture (англ.). Lulu.com. с. 120. ISBN 978-0-359-72919-7.
  57. ↑ Lisam, Khomdan Singh (2011). Encyclopaedia Of Manipur (3 Vol.) (англ.). Gyan Publishing House. ISBN 978-81-7835-864-2.
  58. ↑ Meitei, Sanjenbam Yaiphaba; Chaudhuri, Sarit K.; Arunkumar, M. C. (25 листопада 2020). The Cultural Heritage of Manipur (англ.). Routledge. с. 290. ISBN 978-1-000-29629-7.
  59. ↑ Sadangi, H. C. (2008). Emergent North-East : A Way Forward (англ.). Gyan Publishing House. с. 135. ISBN 978-81-8205-437-0.
  60. ↑ Meitei, Sanjenbam Yaiphaba; Chaudhuri, Sarit K.; Arunkumar, M. C. (25 листопада 2020). The Cultural Heritage of Manipur (англ.). Routledge. с. 233. ISBN 978-1-000-29637-2.
  61. ↑ Meitei, Sanjenbam Yaiphaba; Chaudhuri, Sarit K.; Arunkumar, M. C. (25 листопада 2020). The Cultural Heritage of Manipur (англ.). Routledge. с. 234. ISBN 978-1-000-29637-2.
  62. ↑ Challenges of Economic Policy in Manipur: Essays in Honour of Prof.
  63. ↑ Meitei, Mayanglambam Mangangsana (6 червня 2021). The Sound of Pena in Manipur (англ.). Marjing Mayanglambam. ISBN 978-93-5473-655-1.
  64. ↑ Meitei, Mayanglambam Mangangsana (6 червня 2021). The Sound of Pena in Manipur (англ.). Marjing Mayanglambam. ISBN 978-93-5473-655-1.
  65. ↑ Khiangte, Zothanchhingi (28 жовтня 2016). Orality: the Quest for Meanings (англ.). Partridge Publishing. с. 169. ISBN 978-1-4828-8671-9.
  66. ↑ Noni, Arambam; Sanatomba, Kangujam (16 жовтня 2015). Colonialism and Resistance: Society and State in Manipur (англ.). Routledge. ISBN 978-1-317-27066-9.
  67. ↑ Proceedings.
  68. ↑ Babel, Rajeev (15 березня 2021). Handbook of Non-Banking Financial Companies (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 8—21. ISBN 978-93-90176-20-5.
  69. ↑ Pachauri, Swasti (2 грудня 2020). Reflections: Handicrafts, Sustainability, and Livelihoods: A collection of my Essays (англ.). Notion Press. с. 130. ISBN 978-1-64899-938-3.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пантхойбі&oldid=42112706