Парламентські вибори в Киргизстані 2020

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2015 Киргизстан
Парламентські вибори в Киргизстані 2020
всі 120 місць в Жогорку Кенеші
4 жовтня 2020
Перша партія Друга партія Третя партія
Лідер Марат Аманкулов Мирлан Бакиров Катанбек Ісаєв
Партія Биримдик Моя батьківщина Киргизстан Киргизстан (партія)
Виграно місць 46 45 16
Відсоток 24.90 % 24.27 8.90
Четверта партія
Лідер Адахан Мадумаров
Партія Об'єднаний Киргизстан


Попередні вибори 0
Виграно місць 13
Відсоток 7.25
Попередній Прем'єр-міністр
Кубатбек Боронов
Незалежний
Прем'єр-міністр, якого обрано
Результати анульовано
Садир Жапаров стає чинним прем'єр-міністром
вступив на посаду


Парламентські вибори відбулися в Киргизстані 4 жовтня 2020 р.[1] Згідно офіційних результатів, провладні партії отримали максимальну кількість місць. Згодом результати виборів було анульовано Центральною виборчою комісією на фоні протестів 2020 року.[2]

Передумови[ред. | ред. код]

Через партійну боротьбу між прихильниками президента Сооронбая Жеенбеков і колишнього президента Алмазбека Атамбаєва, керівна Соціал-демократична партія Киргизстану не брала участь у виборах. Партія Ата-Журт, яка раніше відділилася зі партії «Республіка», уклала партнерські відносини з партією «Моя батьківщина Киргизстан», і обидві партії балотувалися під назвою останньої. Соціалістична партія Ата Мекен вступила до коаліції «Нове дихання» з Ліберально-демократичною партією, Молодіжною асоціацією «Нове дихання» та Асоціацією «Зелений союз Киргизстану».[3]

Вибори відбулись під час пандемії COVID-19.

Виборча система[ред. | ред. код]

120 місць у Парламенті обираються за пропорційною системою в одному загальнодержавному окрузі. Щоб здобути мандати, партії повинні пройти поріг у 7 % голосів[4] і набрати щонайменше 0,7 % голосів у кожному з семи регіонів.[5] Жодна партія не може мати більше 65 місць.[6] Партійні списки повинні мати принаймні 30 % кандидатів кожної статі, а кожен четвертий кандидат повинен був бути іншої статі. У кожному списку також повинно бути принаймні 15 % кандидатів від етнічних меншин та 15 % молодше 35 років, а також принаймні два кандидати з обмеженими можливостями.[7]

Передумови[ред. | ред. код]

Кілька опозиційних партій закликали уряд перенести вибори через пандемію COVID-19 до періоду передвиборчої кампанії у вересні. Під час виборів кілька партій звинуватили у купівлі голосів.[8] Кілька журналістів також повідомили, що їх переслідували.[9] Також були піддані критиці витрати, пов'язані з поданням заявок на участь у виборах та передвиборною агітацією, при цьому критики заявили, що менші партії без зв'язків з олігархами не можуть собі дозволити брати участь у виборах.[10]

Попередні результати[ред. | ред. код]

Кілька інших партій не змогли подолати межі 7 %, включаючи Ата Мекен, що була представлена у кожному зібранні парламенту з часу Киргизстанської революції 2010 року.

Серед партій, які увійшли до парламенту, лише Об'єднаний Киргизстан послідовно виступає проти чинного уряду на чолі з президентом Єенбековим.[11]

Наслідки[ред. | ред. код]

Ата Мекен і соціал-демократи заперечували результати і влаштовували протест у Бішкеку. Ще одна партія також опротестувала результати.[12] Близько 4000 людей приєднались до акції протесту, менші акції відбулися в двох інших містах. Близько 16 людей отримали поранення, коли поліція намагалася розігнати натовп. Загалом 12 партій також підписали документ, в якому закликають уряд скасувати вибори внаслідок порушення та провести нові.[13] Одній партії, яка протестувала в Бішкеку, вдалося звільнити екс-президента Алзамбека Атамбаєва з СІЗО, де він з червня відбував покарання терміном 11 років і два місяці за звинуваченням у корупції. Протестувальники зайняли будівлю парламенту й адміністрації президента.[14] Протести тривали протягом усього дня, одна людина загинула та близько 590 людей були поранені.[10]

Після продовження акцій протесту Центральний виборчий комітет анулював результати виборів.[2] Прем'єр-міністр Кубатбек Боронов і спікер парламенту Дастан Джумабеков 6 жовтня подали у відставку. Парламент призначив в.о. прем'єр-міністра опозиційного діяча Садира Жапарова. До призначення Жапаров відбував 11-річний тюремний термін за звинуваченням у взятті урядовця в заручники. Мери Бішкеку та Оша, а також губернатори Наринської, Таласької та Іссик-Кульської областей також подали у відставку. Група з 13 опозиційних партій заявила, що вони створили Координаційну раду, яка братиме на себе відповідальність за формулювання ідей для пошуку вирішень ситуації.[10]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kyrgyzstan sets date of parliamentary elections Xinhua, 21 October 2019
  2. а б Kyrgyzstan election: Sunday's results annulled after mass protests. BBC News (en-GB). 2020-10-06. Процитовано 2020-10-06. 
  3. Pannier, Bruce (7 August 2020). No Coronavirus Postponement And No Front-Runners So Far In Kyrgyz Elections. Radio Free Europe/Radio Liberty (en). Процитовано 2020-10-05. 
  4. Избирательный порог в парламент снижен с 9 до 7 %. Президент подписал закон. Информационное Агентство Кабар (ru). Процитовано 2020-09-30. 
  5. Kyrgyz Republic: Election for Jorgorku Keneshg (Kyrgyz Supreme Council) IFES
  6. Electoral system IPU
  7. THE CONSTITUTIONAL LAW On Presidential and Jogorku Kenesh Elections in the Kyrgyz Republic
  8. Namatbayeva, Tolkun (5 October 2020). Monitors decry vote-buying in Kyrgyz parliamentary vote (en-US). AFP. Процитовано 2020-10-06. 
  9. Furlong, Ray (4 October 2020). Videos show apparent vote-buying in Kyrgyz elections. Radio Free Europe/Radio Liberty. Процитовано 4 October 2020. 
  10. а б в Pikulicka-Wilczewska, Agnieszka (2020-10-06). Kyrgyzstan prime minister resigns amid election protests. Al Jazeera (en). Процитовано 2020-10-06. 
  11. Ovozi, Qishloq (3 October 2020). Kyrgyzstan: A Guide To The Parties Competing In The Parliamentary Elections. Radio Free Europe/Radio Liberty (en). Процитовано 2020-10-05. 
  12. Pro-presidential parties dominate Kyrgyzstan parliamentary vote. Al Jazeera (en). 4 October 2020. Процитовано 2020-10-05. 
  13. Protests erupt in Kyrgyzstan after parliamentary election. San Diego Union-Tribune (en). 2020-10-05. Процитовано 2020-10-06. 
  14. Kyrgyz protesters free ex-president, seize seat of government. TRT World (en). 5 October 2020. Процитовано 2020-10-06.