Іссик-Кульська область
| Іссик-Кульська область | |
|---|---|
| Ысык-Көл облусу | |
|
|
| |
| Основні дані | |
| Прізвисько: | |
| Країна: |  Киргизстан
|
| Утворена: | 21 листопада 1939 |
| Населення: | 450,700 (на 2005 рік) |
| Площа: | 43100 км² |
| Густота населення: | 10,5 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +- |
| Обласний центр: | Каракол |
| Райони: | |
| Міста: обласного значення |
2 1 |
| Смт: | |
| Села: | |
| Селищні ради: | |
| Сільські ради: | |
| Номери автомобілів: | |
| Інтернет-домени: | |
| Обласна влада | |
| Вебсторінка: | |
| Голова ОДА: | Емільбек Анапіяєв |
| Рада: | |
| Голова ради: | |
| Мапа | |
| |
Іссик-Кульська о́бласть (кирг. Ысык-Көл облусу) — одна з адміністративно-територіальних одиниць Киргизстану, що розташована на сході країни. Центр області — місто Каракол. Населення — близько 0,5 млн осіб. У етнокультурному і економічному плані регіон, разом із сусідніми прикордонними Чуйською і Наринською, а також з Талаською областями є частиною так званого Північного Киргизстану — більше індустріально розвиненої частини країни з значнішою часткою російськомовного населення (15 %).
Географія[ред. | ред. код]
Область займає східну частину країни, в її межах повністю знаходиться знамените безстічне озеро Іссик-Куль. На півночі область межує з Алматинською областю республіки Казахстан, на сході і півдні — з округом СУАР в КНР. Головними формами рельєфу області є Іссик-Кульска улоговина, велика частина якої заповнена водами озера Іссик-Куль і оточуючими його хребтами центрального Тянь-Шаню. Північну частину улоговини обрамляють схили хребтів: Кунгей Ала-Тоо, над південним берегом підноситься Терскей Ала-Тоо. Внутрішні високогірні райони області зайняті горами Центрального Тянь-Шаню, де особливо виділяються хребти Джетим-Бель, Борколдой, Кокшаалтау (тут розташований знаменитий Пік Перемоги з висотою 7439 метрів над рівнем моря) та інші.
У 1998 році в межах адміністративних кордонів Іссик-Кульській області утворена Біосферна територія «Исик-Кель».
Основні соціально-економічні показники[ред. | ред. код]
- Населення: 437,200 (оцінка на 1 січня 2009) включаючи 28.7 % — міське і 71.3 % — сільське населення[1]
- Зайняте населення: 180,300 (2008)[2]
- Чисельність зареєстрованих безробітних: 4,902 (2008)[3]
- Експорт: 18.8 млн. $ (2008)[4]
- Імпорт: 221.7 млн. $ (2008)[4]
- Прямі іноземні інвестиції: 1,1 млн. $ (2008)[5]
Населення[ред. | ред. код]
Иссик-Кульська область, як і сусідня Чуйська область, історично входить до складу Північного Киргизстану, що зумовлене її демолінгвістичну ситуацію. Історично гірські і високогірні регіони області були заселені киргизами, які займалися скотарством. Разом з тим степовий масив і більшість сільськогосподарських угідь області, розташованих у степовій зоні біля озера Іссик-Куль були практично повністю незаселені до появи тут перших російських і українських поселенців в останній чверті 19 століття після входження області до складу Російської імперії. Загальне населення області за переписом 1999 року — 415 тис. чоловік (це 8,6 % населення Киргизії на той момент).
Національний склад[ред. | ред. код]
Після масової еміграції російськомовного населення на початку 90-х, національний склад області став набагато більш однорідним, ніж у сусідній Чуйській області, проте він як і раніше досить різноманітний, особливо якщо взяти до уваги географічну концентрацію різних етномовних меншин. При тому, що в наявності загальна тенденція зростання частки азійських народів і скорочення європейських, раніше переважаючих, велика частина сільського російського і російськомовного населення і зараз зосереджена на північному березі озера Іссик-Куль, а також в сільськогосподарських районах на схід від озера та міста Каракол, де проживає більша частина міського населення області, в тому числі російського міського населення області.
- Киргизи 328 тис. 79,0 % (1999)
- Росіяни 54 тис. 13,0 %
- Казахи 7 тис. 1,7 %
- Татари 7 тис. 1,7 %
- Калмики 5 тис. 1,2 %
- Уйгури 4 тис. 1,0 %
- Українці 3 тис. 0,7 %
- Дунгани 3 тис. 0,7 %
- Узбеки 3 тис. 0,7 %
- Інші 1 тис. (0,3 %)[6]
Райони Іссик-Кульської області[ред. | ред. код]
Іссик-Кульська область поділена на 5 районів.[7]:
| Район | Адм. центр |
|---|---|
| Ак-Суйський район | Теплоключенка |
| Жеті-Огузький район | Кизил-Суу |
| Тонський район | Боконбаєв |
| Тюпський район | Тюп |
| Іссик-Кульський район | Чолпон-Ата |
Уродженці[ред. | ред. код]
- Баялінов Касимали (* 1902 — † 1979) — киргизький радянський письменник, автор першого реалістичного твору киргизької прози, та перших перекладів киргизькою класиків російської літератури.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Національний комітет Статистики (кир./рос.). Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 5 липня 2010.
- ↑ Національний комітет Статистики (кир./рос.). Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 5 липня 2010.
- ↑ Національний комітет Статистики (кир./рос.). Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 5 липня 2010.
- ↑ а б Національний комітет Статистики (кир./рос.). Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 5 липня 2010.
- ↑ Національний комітет Статистики (кир./рос.). Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 5 липня 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 липня 2010.
- ↑ Kyrgyzstan — Джалал-Абадская область. Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 5 липня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Гід по регіону [Архівовано 17 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- (англ.) Karakol — Djeti-Oguz region in Central Tien-Shan
| ||||||||||